Мрії про кригу: чого чекає у південних водах єдиний в Україні арктичний криголам? [ Редагувати ]

Є люди в Україні, котрі про справжні зими з крутими морозами тільки мріють. Як от екіпаж унікального судна "Капітан Білоусов". В чому його унікальність - а в тому що це арктичний криголам пришвартований у південних водах країни!

У Радянському союзі їх було 59. В незалежній Україні - всього один. Цей велетень свого часу був справжньою зіркою - його фото друкували на поштових марках, карбували на пам'ятних монетах. Порівнювали зі світлофором, - погляньте лише на ці кольори, - та піратськими кораблями. Вже майже півстоліття "Капітан Білоусов" стоїть на якорі в Маріуполі. Але на його утримання щороку виділяють мільйони гривень. Навіщо Україні арктичне судно?

Це найбільший криголам в Азовському морі, хоча Азов вважається таким собі південним морем. Насправді періодично тут відбувається зимова льодова навігація. Яка за деякими аспектами важча, аніж в Арктиці.

Нас зустрічає капітан криголама. Василь Чайковський. Він трохи старший за своє судно. А на флоті - вже більше сорока років. Одразу веде на самий верх, у, так би мовити, "мозок" корабля.

Это - штурманская рубка.

А за нею - місток. Звідси капітан та його помічники керують криголамом. Це - царина Василя Чайковського. Тут і старі прилади, які поставили ще коли судно спустили на воду, і новіші. Велике приміщення, де й відбувається філігранне управління залізним велетнем. Капітани криголамів - еліта цивільного судноплавства.

Ледокол любить надо. А все остальное - навыки, это такое - прийдет.

83 метра, махина 5 с половиной тысяч тонн. 20 метров ширина. 5-10 сантиметров дистанция до борта. Вот, станьте, на такой дистанции этим ледоколом. Когда 5 тыс. тонн движется, да еще лед, да работаешь не самым малым ходом, это не по чистой воде подойди он в любой момент слабина во льду - и он ускоряется. И это все самому нужно.

"Капітана Білоусова" побудували в рік смерті Сталіна, у Фінлянднії 1953-го на замовлення СРСР. Радянській союз на той час такі судна будувати не міг. Криголам був настільки крутим, що потрапив у хроніки.

На верфи в "Вяртсиля" собрались многочисленные гости. Для торжественного спуска на воду ледокола строящегося для советского союза. Имя капитана Белоусова, известного советского полярника, дано новому ледоколу.

А ось він у 1954 році вперше заходить у радянський порт.

Длиной свыше 80 метров, и водоизмещением более 5 тысяч тонн, этот корабль предназначен для проводки судов в ледовых морях. Корабль оборудован новейшими приборами и механизмами.

Після цього були два десятиліття роботи у північних морях, і в 1973 криголам направляють на Азов рятувати кораблі, які вмерзли в лід - такі тут раніше були зими.

Василь Чайковський, капітан криголама "Капітан Белоусов":

Здесь идет торошение льда и торосі - особенно когда береговой припай отрівало - и вітаскивало на канал, то даже ледоколі не могли справится. Они то его били - а суда просто вібрасівало на мель - просто відавливало.

На формі Василя Чайковського - напис "Мастер". Так прийнято його називати. Мастер, а не капітан. Востаннє "Мастер" виходив бити кригу чотири роки тому.

Василь Чайковський, капітан криголама "Капітан Белоусов":

В 17 году мі весь февраль проходили. Провели более 50 судов, и на буксирах таскали. Особенно плохо біло перед Керченским каналом.

У Керченську протоку тоді криголам із Маріуполя не пустили, бо не розуміли - чи пропустять його росіяни додому, чи захоплять.

Мастер веде нас у середину. До м'язів та серця велетня. Перед кожними сходами, а їх тут багато - ковдрочки.

По старій флотській традиції перед першою та останньою сходинкою витирають ноги. Адже чистота - це безумовна властивість поважаючого себе екіпажу.

За розмірами - криголам, як завод. Чи швидше, електростанція. Адже цей велетень працює на електротязі.

Олександр Смірнов, старший електромеханік криголама:

Судно у нас - уникальное. У нас имеется два кормовіх винта и два носовіх. На эти винты работает у нас 6 мощных дизель-генераторов. И это обеспечивает работу 4 гребных моторов. Вот они.

Саме чотири гвинти та електрична тяга дозволяє ювелірно керувати криголамом. За лічені секунди зупиняти судно, адже один удар броньованого велетня - і корабель, який він транспортує, може затонути. Часто - криголаму доводиться в прямому сенсі тягти на собі суховантажі і танкери.

Олександр Смірнов, старший електромеханік криголама:

Очень экстремальные условия у нас бывают на работе в канале. Льды набиваются, торосы - и судно не может идти за нами - у нас есть мощная буксирная лебедка. Мы тогда берем судно на усы - и подтягиваем.

Ось як виглядає лебідка ззовні. Розміром, як будинок. А все через особливості азовської криги.

Василь Чайковський, капітан криголама "Капітан Белоусов":

У нас лед пресноводный. У нас нет такого, что ударил - трещина пошла, и ты по ней пошел. Он пресноводный, у него нет трещины - какие бы морозы не были. Вот он идет - как канаву проломил своим корпусом, а как только прошел - оно затянуло.

А далі утворюється суміш із криги та води - так звана шуга. Шуга - це справжнє прокляття азовської зимової навігації. І те, чого немає у північних глибоких морях.

Василь Чайковський, капітан криголама "Капітан Белоусов":

Шуга - єто мелкобитій лед. Вот его набивало до дна канала. То бишь практически 10 метров. Пароході не могут ходить по такому льду. Они заходят, лед на скорости набивается под них - и они становятся - как на постаменте.

Шуга - то Сцила, а глибина Азову - то Харібда. Мастер повинен одночасно враховувати і льодову небезпеку, і мілини.

Василь Чайковський, капітан криголама "Капітан Белоусов":

У нас тут под килем - полметра, метр, полтора - самое большее, и только подвижка пошла - его тянет на меляку. И человек кричит - я не могу. Поэтому ледовая обстановка тут - очень тяжелая.

А ще в якийсь момент ти помічаєш красиве внутрішнє оздоблення криголама. Карельська береза та червоне дерево. Шик старої класики найбільше відчувається у кают-компанії. Тут навіть фортепіано є.

Попри те, що єдиний український криголам уже доволі поважного віку - "старий" - моряки не кажуть. Він із своєю досвідченою командою, готовий прийти на допомогу. Ну а поки зими відносно теплі, і великої криги немає - сталевий дід мирно дрімає біля причалу.