Розвідка Данії стежила за Меркель: подробиці шпигунського скандалу [ Редагувати ]

Шпигунський скандал у ЄC. Данія допомагала США стежити за німецькою канцлеркою Ангелою Меркель та іншими європейськими політиками. Історія стосується прослуховувань у 2012-2014 роках. Як усе було організовано - розкаже Олена Абрамович. 

"Операція Денхаммер" - або українською - "данський молоток". Так контролюючі органи Данії назвали масштабне розслідування, яке перетворилось у скандал. З'ясувалося, що зовнішня розвідка країни давала американським спецслужбам повний доступ до усіх телефонних дзвінків та повідомлень найвищих європейських політиків.

Томас Вегенер Фрііс науковий дослідник розвідки у коментарі данському виданню DR:

Ангела Меркель, Штайнбрюк, Штайнмаєр - це не просто верхівка німецької політики. Це суперліга. Це дозволяє їм повністю піднятися в списку бажань американців. З іншого боку шпигунство також створює проблему для Данії в Європі.

Деталі роботи розвідки оприлюднило данське видання Dr. Спецслужби США використовували данські інтернет та телефонні кабелі. Саме у Данії перетинається більшість європейських мереж. І це дало можливість американцям шпигувати не лише за першими особами Німеччини, а й Франції, Норвегії, Швеції.

Петер Гультквіст, міністр оборони Швеції:

Як тільки я дізнався про все це, я зв'язався з данським міністром. Думаю, сигнал дійшов до уряду Данії. Союзників прослуховувати неприпустимо. І ми вимагаємо повної інформації про те, що сталося.

Перевірити, чи не віддає данська розвідка забагато інформації американським спецслужбам, данські контролюючі органи взялися ще у 2014. Тоді розгорівся скандал з масштабним витоком інформації від колишнього американського агенту Едварда Сноудена. В тому числі, про прослуховування Ангели Меркель. Канцлерка тоді вимагала від Барака Обами пояснень.

Ангела Меркель, федеральна канцлерка Німеччини:

Я неодноразово давала зрозуміти президенту США: шпигувати за друзями неприпустимо. Я казала йому це в червні, коли він був у Берліні, в липні і в телефонній розмові напередодні. Це в інтересах громадян Німеччини. І це стосується не стільки мене, а перш за все всіх німців. Нам потрібна довіра серед союзників та партнерів.

Обама тоді вибачився і запевнив, що нікому таких наказів не давав і поняття не має про ці прослуховування. Тепер же, коли відомі більше деталей, німецька канцлерка зможе висунути свої претензії Джо Байдену на саміті ЄС США через два тижні. За Обами Байден був віце-президентом США, тож міг бути у курсі справ.

Для Брюсселя ця історія - теж питання довіри до союзників. Те, що західні країни шпигують одна за одною - ні для кого тут не сюрприз. Вражають, в першу чергу, масштаби. І той факт, що Данія виявилась ближчою до Вашингтона, аніж до Брюсселя.