Ринок землі: як селяни ставляться до змін? [ Редагувати ]

Та все ж головною сьогоднішньою новацією є відкриття ринку землі. З першого липня мораторій на купівлю-продаж сільгоспділянок скасовано, і реформа починає працювати. Влада вже підраховує мільярди гривень, які потечуть в бюджет. Експерти - говорять про ризики.

А що самі селяни? Як вони ставляться до змін. І головне - як тепер працюватиме земельний ринок - про все розкаже Руслан Смещук

Центр столиці - парк біля Софії Київської. Міністр аграрної політики - Роман Лещенко проголошує початок нової епохи. Ринок землі - запрацював, багаторічний мораторій на продаж знято!

Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України:

Ми повернули історичну справедливість і тепер українська земля належить українському господарю. Ми зробили величезний прорив - тому що земля це питання не ідеології та політики. Це про людей!

Відтепер громадяни України зможуть купити або продати сільськогосподарську землю. Але із суттєвими обмеженнями:

Денис Малюська, міністр юстиції України:

Зараз купувати землю можуть лише фізичні особи і тільки до 100 гектарів, тобто не можна перевищувати це. Ми рухаємось потихеньку, маленькими кроками, але впевнено.

Це триватиме до 24 року. Потім землю зможуть продавати і по 10 тисяч гектарів в одні руки. Також ринок відкриється для українських компаній. Чиновники кажуть - насправді ринок землі в Україні існує вже давно. Але сірий. Відсьогодні він виходить із тіні.

Євген Олейніков, в.о. голови Державної податкової служби України:

Весь цей час земля продавалася, купувалася, здавалася в заставу, кралася - особливо кралася. Але офіційно ці угоди ніколи не називалися купівлею-продажем. наприклад, продавалася собача будка, а до неї з півтисячі гектарів землі, щоб собаці було, де бігати.

Влада сподівається отримати до двох мільярдів доларів від земельної реформи. А ось люди, які, власне, й працюють на цій землі до відкриття ринку ставляться неоднозначно та з пересторогою. Перше питання - за скільки продавати:

Володимир, житель с. Сокільники:

Ніхто нічого не говорить за яку ціну продавати. З однієї сторони добре, бо може хтось продасть і буде копійка людині розумієте, а з другої сторони залежить за яку ціну.

Друге питання, кому продавати?

Михайло, житель с. Сокільники:

Головне, щоб дійсно не зробити перестороги від скуповування масової української землі іноземними фірмами, особливо російськими.

Про ризики земельної реформи говорять й експерти. По-перше, кажуть, кількість рейдерських атак на фермерів - може зрости. Бо тепер бандити будуть полювати не лише за врожаєм, а й за землею.

Тарас Загородній, політолог:

Враховуючи що в нас дуже слабкі правоохоронні інститути та органи, є ризики силового захоплення землі. Тому що якщо раніше не можна було продавати землю, умовно кажучи, вона все одно знаходилася у людей, і ти нічого не міг з цим робити. То тепер ризики існують такі.

Та найбільша небезпека - це вичавлення дрібних власників паїв із землі.

Олег Пендзин, економіст:

У нас есть крупные латифундисты. Для этой категории открыли законодательное окно все это легализировать. Поэтому сейчас на доверенных лиц будут эти паи переоформлятся. Для того, чтобы с 24 года, когда будет запущенны юрлица на этот рынок, эти земельные участки будут оформлены уже на юрлица.

Крім того, зараз у Верховній Раді на розгляді законопроєкт 5600. І в ньому "зашите" значне збільшення податкового навантаження на дрібного землевласника. Що грає на руку великим холдингам.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

На сьогоднішній день сплачується біля 270 грн. з гектара податку на землю. Якщо ж ця норма буде ухвалена про це мінімальне податкове зобов'язання, то податок на землю для цих громадян у вигляді такого мінімального податкового зобов'язання зросте в 17 раз і сягатиме 1500 грн. за гектар. Відповідно люди вимушені будуть здавати в оренду свої землі великим агрохолдингам перекладачі необхідні сплати цього податку на них. Це така можна сказати прихована форма стимулювання до того, щоб люди радше віддавали в оренду.

Або продавали. І це потенційно вдарить і по громадах, і по продовольчій безпеці країни. Адже холдинги здебільшого займаються вирощуванням технічних культур, того ж рапсу, а не продовольства. Ми питали селян і на заході країни, і на сході. І поки люди продавати землю не хочуть. Бо розуміють: це велика цінність.

Світлана Слободінова, житель с. Казначеївка:

А чи могли б ви її продати? Не хотілося. Чому? Для чого. Вона мені потрібна. Я її в оренду здаю, отримаю за це, а продать. Знаєте як акції були заводів по 15 рубчиків скупили у нас акції, а тепер що у них заводи, а в нас що. Де ті 15 рублів. Так саме і з землею. Не стоїть продавать.