Програма "Енергодім": чому створювати ОСББ дуже вигідно? [ Редагувати ]

У квартирі - теплішає, а суми у платіжках - зменшуються. Для мешканців кількох сотень багатоповерхівок в Україні - це вже реальність.

Вони змогли не лише скоротити витрати на комуналку, а ще й оновили свої хрущовки. Як їм це вдалося? - дізналися мої колеги.

У місті Чортків чимало старих шістдесятирічних багатоповерхівок з обдертими фасадами та дірявими дахами. В цю похмуру архітектуру не вписується ось ця яскрава будівля: жовто-білий фасад, сучасні вхідні двері та пластикові вікна. Її мешканці кажуть: ще буквально рік тому будинок мав геть інший вигляд.

Лариса Бойчун, голова ОСББ:

У нас був дірявий дах, стіни обдерті, практично відсутня штукатурка. На верхньому поверсі у нас витягувалася руками цегла.

Зоряна Магега, жителька Чорткова:

Жахливий був дім, жахливий.

Квартира пані Зоряни на останньому поверсі. Раніше щозими вмикала опалення на повну, і все одно куталися в куртки. А влітку було справжнє пекло. Та ще й заливало після найменшого дощу.

Зоряна Магега, жителька Чорткова:

Дах настільки тік, що ми вночі клали ванночку дитячу, щоб ляллася вода. І збирали воду. Кругом вікон було настільки жахливо, що відкоси прям робити не мож було.

Люди роками оббивали пороги місцевого жеку. Та п'ять років тому вирішили - годі!

Зоряна Магега, жителька Чорткова:

Самі щось робили, ми зрозуміли, що ніхто нічого не буде нам робити.

Створили ОСББ. Його голова пані Лариса пригадує - не знала, за що братися. Лагодити потрібно було все. А власним коштом - це не під силу.

Лариса Бойчун, голова ОСББ:

Я розуміла, що я повинна зайти в цю програму і скористатися цією можливістю.

Йдеться про програму "Енергодім" від державного Фонду енергоефективності. Її головною умовою є готовність мешканців теж вкладати в ремонт гроші. Приблизно третину від загального бюджету. Тож, заручившись підтримкою людей, і почали з енергоаудиту будинку.

Лариса Бойчун, голова ОСББ:

Енергоаудитор приїхав подивився сказав мені, що в будинку потрібно зробити, озвучив суму це було 3,9 мільйона гривень.  Напевно я кілька днів обдумувала, як мені це подати, але коли розкинула це на квартири - зрозуміла, що це не так страшно.

У середньому на одну квартиру вийшло від одинадцяти до двадцяти тисяч. Мешканці взяли банківський кредит на десять років. Хтось заплатив свою частку одразу. Решта - погашають щомісяця разом із квартплатою.

Іван Вітровський, мешканець тепломодернізованого будинку в місті Чортків:

Зараз я плачу за квартиру 540 гривень.

Торік у будинку розпочали комплексний ремонт.

Ми утеплили дах, ми утеплили стіни, і на цей час у нас дуже гарна економія по використанню газу.

Тамара Мітрохіна, мешканка тепломодернізованого будинку в місті Чортків:

Січень беремо 2019 року: 175 кубів, а тут січень - 108... Є різниця?

Єгор Фаренюк, в.о. директора Фонду енергоефективності:

Ці цифри є. Найголовніше. І саме ними треба оперувати, щоб співвласники вступали до програми та користувалися тим інструментом, який надає держава. Тобто підтримка ініціативи з підвищення енергоефективності в житловому секторі.

Загалом по Україні заявки до Фонду подали вже майже 770 багатоповерхівок на суму понад шість мільярдів гривень. Учасником програми може стати будь-який будинок, де створено ОСББ.

У пріоритеті - саме комплексна термомодернізація, аби максимально зменшити споживання енергії.

Василь Лозинський, заступник міністра розвитку громад та територій України:

Кошти на фонд енергоефективності ми передбачаємо на наступний рік. Тобто зараз у нас є два і сім мільярдів гривень з нашої української сторони.

До двадцять п'ятого року у фонді запланували утеплити десять тисяч багатоповерхівок.