На Прикарпатті з'явилася перша жінка рятувальниця-доброволець [ Редагувати ]

А наступна історія - про жінку, яка надихає. Вона професійна художниця, завідує сільським клубом, співає в ансамблі, веде дитячі гуртки, розмальовує сільські будинки, а тепер ще й перша жінка рятувальниця-доброволець на Прикарпатті.

Про ту, яка не побоялася зламати стереотипи, і на власному прикладі довела, що рятувальник - це не лише чоловіча професія. Дивіться далі.

У карпатському селі Лани свято - відкривають підрозділ добровільної пожежної команди. Зібралися сотні місцевих. Адже подія небуденна. На все Прикарпаття таких команд - лише три. А ця - особлива: серед добровольців-рятувальників - жінка.

-Я, Николин Христина, вступаю на службу Дубовецької територіальної громади. Урочисто присягаю захищати інтереси громади та її мешканців та всіляко сприяти зміцненню авторитету добровільної пожежної команди.

Бачити Христину на сцені селяни вже звикли. Адже жінка багато років очолює сільський клуб. Веде мистецький гурток та співає в народному ансамблі.

Але те, що тендітна жінка тепер ще й член пожежної команди, для багатьох стало справжньою несподіванкою.

Костюм рятувальника в кабінеті Христини тепер висить поруч зі сценічним вбранням. Жінка каже: і досі не може повірити, що вона - член сільської пожежної команди. Бо стати рятувальником - це її дитяча мрія. Але батьки наполягали на художній освіті.

Христина Николин, рятувальниця-доброволець:

Я втілила мрію батька, тому що батько завжди - ти маєш малювати. Я росла з цим. А рятувальник -це було так якби.. я захоплювалася цими людьми, вони дійсно виконують велику місію.

Та саме вміння малювати звело жінку з рятувальниками-добровольцями. Христина оформляла будівлю для майбутнього центру з вивчення правил безпеки.

Христина Николин, рятувальниця-доброволець:

Кажу, могли і мене запросити. Я б хотіла. Якщо можна чимось допомогти…є, дякувати богу, є фізична змога, є здоров'я, якщо можу  бульбу копати в ручну. В мене бабця старої закалки.

Керівник пожежної команди Михайло Лазарчук каже: і сам думав запропонувати Христині поповнити їхні лави. Позаяк вона - молода, смілива, ще й має навички медика. Так і стала дівчина сьомим учасником їхньої "дружини".

Михайло Лазарчук, керівник добровільної пожежної команди села Лани:

Вона буде виконувати у нас функції по наданню першої медичної допомоги. Для Христини це перша сходинка, в майбутньому вона планує стати професійною рятувальницею.

Першу меддопомогу Христина вміє надавати з дитинства. Завдяки татові. Той був фельдшером і часто приймав хворих удома.

Христина Николин, рятувальниця-доброволець:

Батько мене навчив багато чому. Я багато по медичній практиці вмію і знаю. До нас зверталися люди чи тиск зміряти, в мене тато навіть зуби рвав у домашніх умовах. І мене цього навчав.

У планах Христини - пройти медичні курси, аби надавати допомогу професійно. Та й родина до нової професії поставилася з розумінням. Чоловік усіляко підтримує, а маленька донечка називає маму не інакше як супергероїнею.

Андрій Шевчук, професійний рятувальник:

Чомусь в суспільстві є думка, що рятувальник - це суто чоловіка професія. Хоча в багатьох країнах світу жінки вже на рівні з чоловіками виконують обов'язки по рятуванню людей, гасінню пожежі. Я думаю, що Христина показала хороший приклад для нас. І вона буде прикладом для інших жінок.

Христина Николин, рятувальниця-доброволець:

І те, що я приймала присягу, для мене було дійсно несподіванко, але я це робила з повною відповідальністю.

Христина - перша жінка рятувальниця-доброволець на Прикарпатті. Але в державній службі надзвичайних ситуацій переконані - жінок у їхніх лавах більшатиме. Це лише питання часу.