Україна та США підписали Хартію про стратегічне партнерство [ Редагувати ]

Вашингтонська Хартія. Цього тижня велика українська делегація кілька днів провела у Вашингтоні. Підсумком - стало підписання надважливого документа. Його вже порівнюють з Угодою про асоціацію із Євросоюзом. Хартія про стратегічне партнерство, яка відтепер регулює відносини зі Штатами на найближчі 10 років.

Що ж у підсумку зафіксовано в документі? І як відбувалися переговори? Наш американський кореспондент Дмитро Анопченко бачив усе особисто.

Два міністри - Блінкен і Кулеба виходять до преси… Це - фінал засідання комісії зі стратегічного партнерства між США та Україною. Формат, який тривалий час був "заморожений": і його відновили тільки зараз.

І ціль - не просто підтримати наші тісні стосунки, а поглибити їх.

За кілька хвилин до цього, тут - у Держдепі - підписали нову Хартію. Документ - програмний. Фіксує певні позиції не тільки для команди Блінкена чи Байдена - а й для будь-якої американської адміністрації, яка прийде після них.

Ми відкриваємо нову сторінку у наших двосторонніх відносинах.

За кадром: ви подумаєте - а що, власне, сталося? Може ці слова - не більше, ніж данина ввічливості та протоколу? Дипломати переконують - це не так.

Дмитро Анопченко, кореспондент:

У вітчизняному МЗС наводять слушне порівняння: мовляв, про Угоду щодо Асоціації з ЄС зараз вже всі чули? Всі знають? 

Документ дав тоді економічне та політичне зближення з Євросоюзом, скасування торговельних бар'єрів, знову ж - таки той самий безвіз… А головне - з'явилися формальні домовленості, які юридично зобов'язують і Київ, і Брюсель. І тепер дипломати запевняють: скільки дверей з ЄС відчинила для нас Асоціація - так само і ця Хартія працюватиме у відносинах зі Штатами.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:

У цьому документі залізно зафіксовано питання російської агресії та статус Російської Федерації як держави-агресора. Тобто будь-які занепокоєння - що десь може якось американська позиція похитнутися в залежності від зміни адміністрації - вони тепер зняті. 

І поясню чому. Раніше, попри всю підтримку України, не було (якщо не рахувати хіба конгресових резолюцій, які не є обов'язковими) офіційного документа, який чітко розставляв би акценти.

У самій Хартії не так багато сторінок. Там преамбула - і чотири розділи. Але фахівці, які готували чернетку, зізнаються: погоджуючи документ з американськими партнерами, билися за кожне слово.

Неофіційно в кулуарах кажуть: текст щодо підтримки вступу в НАТО - дуже серйозно відстоювали переговірники від України. Для Києва було вкрай важливо зафіксувати у Хартії максимально чіткі тези. Натомість американці попросили максимально конкретно прописати пункти українських реформ.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:

В цьому документі чітко написано про підтримку Євроатлантичної інтеграції України. І дуже великий блок - те, що ми хотіли побачити, присвячений розвитку торгівлі та інвестицій між нашими державами, залученням американського бізнесу в трансформацію країни - і реформам. Насамперед у сфері верховенства права і боротьби з корупцією…

Водночас глава МЗС запевняє: під час Вашингтонських перемовин йому та колегам по переговорній команді - ні за що не дорікали.

На жодній зустрічі, яка була у Вашингтоні, я не чув жодного занепокоєння динамікою реформ.

У Хартії прописали згоду "розширити взаємодію" у безпекових питаннях, проте детально військову допомогу - не розписували. Для цього є інша домовленість.

Дмитро Анопченко, кореспондент:

В Україні на це майже не звернули уваги, але окрім Хартії між Києвом і Вашингтоном підписаний (і сталося це ще у вересні) іще один документ: щодо стратегічних основ оборонного партнерства. В українських ЗМІ його назву переклали як "угода", інформовані джерела у Держдепартаменті пояснили мені, що американська сторона такий термін не використовує і статус "угоди"ці домовленості не мають, але це не зменшує їхньої важливості.

Два міністри оборони погодили його кілька місяців тому. Дипломати й військові довго вивчали - що інші країни отримали завдяки статусу "основного союзника США поза НАТО". І не під запис запевняють: "українська домовленість"- і без усякого статусу - дає те саме (і навіть більше).

Дмитро Анопченко, кореспондент:

І ще один - дуже важливий момент. Хартія зі штатами - не Статут НАТО, де прямо прописаний обов'язок інших захищати члена Альянсу, якщо напали на когось одного. То ж що роботимуть Штати, якщо ситуація на Донбасі погіршиться? Що вдіють, якщо дійде до найгіршого варіанту?

Публікацій, статей, чуток - щодо цього в американській пресі було чимало. Із посиланням на дані розвідки, писали про "концентрацію військ біля українських кордонів". Хоча український Радбез цю інформацію - Не підтвердив...

Я запитав про це безпосередньо Держсекретаря.

Містере Блінкен! Запитаю Вас про те, що турбує моїх глядачів - не політиків, а пересічних українців. Відверто кажучи, вони налякані цими розмовами - у мене й особистих повідомлень, й публікацій друзів у Фейсбуці щодо цього чимало… Ви можете українцям чітко сказати: яку підтримку Штати нададуть у цій ситуації, і - як діятимуть, якщо станеться найгірше?

І відповідь Блінкена - чітка.

Тоні Блінкен, держсекретар США:

Це проявляється у наших зусиллях підтримати Україну, зокрема - фінансово, разом із серйозною безпековою допомогою. Якщо ви подивитися на цифри, понад чотири і дев'ять десятих мільярда доларів нами витрачено. А ще - ми працюємо дуже тісно із нашими європейськими партнерами та союзниками. Щоб бути впевненими, що ми діятимемо скоординовано і спільно.

І ці слова - чіткий меседж не лише для Києва.