Новини з фронту: ворог накрив вогнем мирні квартали [ Редагувати ]
Ворог підключив вже більш серйозні калібри.
Зруйновані будинки і страх, якого не було ще з початку війни. На фронті ворог накривав вогнем мирні квартали. При чому під прицілом були селища, які розташовані фактично в тилу. Під обстріл потрапила і наша знімальна група! Тож яким видався цей фронтовий тиждень? На власному досвіді дізнався воєнкор Ігор Левенок.
Горе, сльози і розпач. Селище Невельське на Донеччині. Цього тижня ворог двічі накривав його з важкої артилерії. Ось що залишається від оселі після прямого влучання снаряду. Кілька будинків відновити вже неможливо...
-А там ми були засипані усім оцим хламом, який сипався на нас, матрасами двумя накриті мєжду двумя кроватями, а це все валилося, понімаєте…
Пережити таке Неля Іванівна не бажає навіть ворогам. Пенсіонерку із чоловіком довелося діставати з-під завалів. Те, що люди вціліли, - не інакше, як диво.
Неля Плотіцина, жителька Невельського:
Хотя утром сьогодні встала і кричала, лучше б нас убило. Була така істерика. Дочка сьогодні дзвонить, каже: "мама, ради бога, я піду свічку поставлю за те, що ви живі". А я кажу: " як далі жити?"
Невельське розташоване за десять кілометрів від околиць Донецька. І саме звідти ворог наводив гармати по цивільних мешканцях. Армійських позицій та укріплень тут нема. Під вогонь потрапили військові медики. Тяжкого поранення зазнав санітар.
А це вже Луганщина. Муратове. За двадцять кілометрів від передової. Фактично - це тил. З 2014 люди тут жили в мирі. До села проклали нову дорогу. Відремонтували школу. Та жах війни дістався й сюди.
-Били з боку района Пятихаток, ото там Кіровськ, Стаханов, скоріше за все звідти з-за бахмутської траси…
Наталія, жителька Муратового:
В мене троє дітей, я вчора дітей не могла заспокоїти, ви понімаєте, що ето! Діти в школі, як нам дітвору в школу пускать, як нам жить, що нам делать дальше…
Ігор Левенок, кореспондент:
Обстріл села Муратове розпочався близько шістнадцятої години і ось тут, де працює група СЦКК, розірвався снаряд калібром 152 міліметри. А ось там за деревами ви бачите місцеву школу…
Осколки снарядів летіли на шкільне подвір'я. Вибуховою хвилею пошкоджені вікна. Вчителі моляться: добре, що у той час діти вже пішли додому.
Олена Гречишкіна, директор Муратівської гімназії:
Немає ніякого бомбосховища, ніде і немає ніякого підвала. Ось коридор, бачите, де немає вікон. Діти ось сюди сходяться. Але в нас такого не було, це перший раз в нас такий обстріл…
Світлана Сабельнікова, вчителька Муратівської гімназії:
Я так розумію, що в тих людей немає нічого святого, нічого такого божого, знаєте, аби вони розуміли, що тут мирне населення, ми хочемо миру…
Один зі снарядів влучив у будівлю місцевого сільськогосподарського підприємства. У майстерні працювали люди. На щастя, встигли сховатися.
-Услышали треск, все и разбежались…
Посеред дня ворог застосовує далекобійну артилерію. В її зону ураження потрапила й наша група.
-Схоже, що знову розпочався обстріл! Якщо що, в ямку туди всі падаємо. Ну ось… Пані Світлана, як ви там? Вас знову криють? -Так, але десь на краю села. -Тримайтеся там…
Коли сідає сонце, фронт починає гриміти з новою силою.
Звичайно, будуть, ближче до ранку почнуть кошмарити.
Солдати кажуть, віщуном бути не треба, аби передбачити дії ворога. Позиції на Світлодарській дузі. Окопна війна тут не стихає. А цієї ночі ще й погода сприяє. Відсутність вітру - ознака ймовірних атак.
Бійці спостерігають за супротивником за допомогою приладів нічного бачення. Розгледіти можна все до дрібних деталей.
На жаль, усі передбачення бійців справдилися. Ворог починає "кошмарити" армійців.
-Краще під укриття, бо тут відкрито! Да, с левого поста по нам с пулемета!
Ігор Левенок, кореспондент:
І в ось такі моменти наші бійці працюють вже як злагоджений годинниковий механізм. Хтось передає координати, хтось відпрацьовує ціль, хтось спостерігає, головне, ворогові дати відповідь, бо інакше обстріл може посилитися.
-Давайте в щілину, в щілину швидко… -Вісімдесятка по ходу! А може ВОГ. -Опа!!! Це вже по нам! Все нормально!!!??? - Що це було?- Був приход РПГ 15 метрів від нас, він розірвався в воздусі. -Це щоб нас посікло осколками?-Да, він січе осколками. -Чи перекрут може бути?-Може бути й перекрут. -Оооо, проходьте дальше…
Ворог підключив вже більш серйозні калібри. От щойно був десь поруч вибух. Треба пересидіти в укритті…
Десь за годину ворожий вогонь уповільнюється. Глибокими окопами ми ідемо, прямуємо з позиції. Минула ще одна, як кажуть бійці, буденна ніч на передовій. На щастя, без втрат…
