Заробітчани перерахували в Україну $15 млрд: як ці гроші впливають на економіку [ Редагувати ]

Більше за інвестиції та запозичення. 15 мільярдів доларів перерахували заробітчани в Україну в 2021. І за прогнозами Нацбанку в нинішньому році ця цифра буде ще більшою. Але як ці гроші насправді впливають на нашу економіку - рятують її, чи навпаки? Розбиралася Ірина Розова.

Павло мешкає в Ніжині. Кілька разів на рік їздить працювати за кордон. Бо знайти роботу з гідною зарплатнею вдома - завдання із зірочкою. А у Павла чимала родина - дружина, батьки та дві доньки.

Павло Потапенко, заробітчанин:

Одна отучилася Слава Богу, но тоже надо помогать, меньшая в школу ходит, в семью надо пропитание, поддержка, естественно это реакция каждого человека - ехать и искать выход из сложных ситуаций.

І про те, що наважився їхати за кордон, чоловік не жалкує. Там і умови кращі, і зарплата така, про яку тут можна лише мріяти. Міняти стратегію заробітку Павло поки не збирається. Так і їздитиме в Європу. А гроші переказуватиме родичам.

Павло Потапенко, заробітчанин:

Государство оно не вкладывает в рабочих, но зарабатывает хорошо, можно было б эти ж самые деньги вкладывать в собственную страну, в промышленность, чтоб люди оставались и семьи не разрушались.

Гроші, які заробітчани відправляють в Україну, обчислюють мільярдами доларів. За даними Нацбанку, в 21-му році заробітчани перерахували понад 15 мільярдів! Це величезна сума. Удвічі більша за прямі інвестиції, ба навіть за державні позики.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Ця сума більше ніж в два рази, ніж обсяг усіх зовнішніх запозичень України за 21 рік. Ця трудова міграція, вона має безумовно плюси у вигляді того, що велика кількість іноземної валюти надходить, наші люди їдуть, переймають досвід, переймають менталітет, якісь кільтурні особливості, і це добре, якщо вони будуть повертатися до України і переносити ці речі позитивні в українську економіку.

Лише 9 відсотків українців, за даними опитувань, хочуть виїхати за кордон назавжди. Решта - залишаються резидентами країни. А отже, мають сплачувати податки. Тож мільярди доларів, які вони перераховують родичам чи близьким, можуть стати "ласим шматком" для податкової. Бо обов'язковий податок із доходу фізичних осіб стосується і заробітчан. Це - 18 відсотків на рік. Плюс півтора відсотка - військовий збір.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Але якщо з цією країною, наприклад, з Польщею, або з Італією є конвенція про уникнення подвійного оподаткування, і людина працює за кордоном офіційно, з її доходу сплачується податок в Італії, то вона може отримати там відповідну довідку про те, що з її доходу іноземного сплачені податки, додати цю довідку до декларації і на цю суму зменшити податок в Україні, якщо це передбачено конвенцією, і якщо вона може отримати оцю довідку про сплачені в іноземній країні податки.

Та чи зменшить таке податкове навантаження кількість охочих працювати за кордоном? Відповіді немає, утім є статистичні дані. За ними трудових мігрантів щороку, попри пандемію та кризи більшає. У 2021-му працювати за кордон виїхали понад мільйон українців. І хоча вони забезпечили величезний наплив валюти, вигіднішим варіантом для української економіки стали би гідні робочі місця, - кажуть експерти.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування:

Що може зробити Україна? Змінюватись, але змінюватись не на словах, а ділом, щоб люди відчували не своїми вухами, як черговий раз їм з екранів ТБ, як все в нас в майбутньому буде краще, а щоб люди відчували це своїми кишенями, тут і зараз, тоді це дійсно зможе трішки пригальмувати трудову міграцію.

І поки на Батьківщині люди не можуть знайти мотивації для праці, за кордоном роблять усе можливе, аби залучити якомога більше українців. Для цього підвищують зарплати, збільшують і кількість й тривалість робочих віз.