Українці почали мігрувати: наскільки підскочила вартість житла у Львові, Ужгороді та Франківську [ Редагувати ]

Вшанували пам'ять Небесної сотні і дипломати. У Львові представники американського посольства відвідали меморіал героїв і записали відео-звернення. А в ньому ще раз заявили про свою підтримку України.

Загалом, за останній тиждень, у Львові висадився цілий дипломатичний десант. Туди переїхали амбасади Канади, Німеччини та Австралії. На під'їзді - Нідерланди.

І слідом, піддаючись паніці, на захід почали мігрувати й українці.

Наші кореспонденти у Львові, Ужгороді та Франківську дізнавалися на скільки вже підскочила вартість житла? І хто найбільше заробив на істерії?

Христина Гашенко, кореспондентка:

Військового вторгнення у Львів із боку Росії не буде, кажуть аналітики. Бо ж від західного кордону і сил НАТО лише 70 кілометрів. А це чи не найважливіший фактор стримування військової агресії.

І одними з перших це зрозуміли дипломати. Зараз зустріти автівку із дипломатичними номерами Канади, США, Німеччини та Австралії у середмісті Львова звична справа. Найбільше їх біля найдорожчих готелів міста.

Втім, в американському посольстві запевняють: переїзд дипломатів тимчасовий.

Крістіна Квін, тимчасово повірена у справах США в Україні:

Поки ми перебуваємо у Львові, наші дипломати й далі допомагатимуть Україні боротися проти російської агресії.

Переїхали до Львова не лише дипломати, а й кияни та жителі східних областей. Біля одного з готелів зустрічаємо сім'ю, яка виходить з авто на донецькій реєстрації.

-Не надо трогать. Давайте, оставите меня в спокое, спасибо.

Натомість рієлтори говорять охоче. Кажуть, за останні кілька тижнів у місті істотно зріс попит на квартири.

Ольга Онишкевич, експерт з ринку нерухомості або рієлтор:

Телефонують, шукають оренду на короткотерміновий 3-4 місяці. Загалом переїжджають сім'ями.

Через такий ажіотаж у Львові неабияк здорожчало житло. Якщо раніше за дві кімнати у "хрущовці" з хорошим ремонтом та технікою просили близько 6-ти тисяч гривень. Сьогодні …

-Це є спальня, обладнана ліжком, приліжковою тумбочкою і є ще одна кімната, яка обладнана шафою, відпочинковим диваном, телевізором, сучасною кухнею і оренда цієї квартири. На сьогоднішній день 7 тисяч гривень.

Схожа ситуація і в Івано-Франківську. Через воєнну істерію "зарухалося" все - курс валют, економіка, інвестиції і місцевий ринок нерухомості.

Віталій - керівник однієї із великих агенцій нерухомості. Розповідає: з кінця січня у них просто шквал дзвінків від клієнтів зі східних областей. Найбільше - з Дніпра та Харкова. Здебільшого цікавляться одно- та двокімнатними квартирами.

Віталій Бортник, директор житлової компанії:

Практично кожен день у нас шість працівників, і всім телефонували по цим питанням. Воно все пов'язано із інформацією як нагніталося із військовими діями. Люди хотіли передбачити що буде відбуватися і десь готували собі шляхи відступу…щоб було де працювати, перечекати.

Якщо порівнювати із сусіднім Львовом, каже Віталій, в Івано-Франківську більше винаймають, ніж купують. Та й вибір невеликий. Більшість пропозицій наразі заморожені.

Віталій Бортник, директор житлової компанії:

Деякі є, що припинили продавати, тому що бачать, що ціни ростуть, не хочуть продешевити і зупинили продаж до того моменту, коли ціна стабілізується.

А ціни піднімаються, як на дріжджах.

Віталій Бортник, директор житлової компанії:

Якщо взяти новобудову, то однокімнатна квартира оренда коштувала чотири- чотири п'ятсот, то зараз п'ять, п'ять п'ятсот, шість.

Червоніють від дзвінків і телефони рієлторів в Ужгороді.

Дмитро Поп, рієлтор:

Щодня телефонують 20-30 людей.

У столиці Закарпаття стрімко зріс попит на винаймання житла.

Дмитро Поп, рієлтор:

Дуже багато людей з Києва, з Харкова дзвонять і знімають житло в Ужгороді, така ситуація похожа було в 2014 році. Завжди лютий місяць це був застій у оренді, зараз бум в оренді і розбирають все, що є.

Попит є, а ось пропозиція - обмежена. Тому й ціни скочили вгору. Приміром, вартість місячної оренди цієї 3-х кімнатної квартири у новобудові:

Дмитро Поп, ріелтор:

Ціна цієї квартири наразі 500 доларів США.

Що ж коїться на вулицях міста? Чи справді побільшало туристів? Іду в центр. Набережна Незалежності. Людей тут і справді багато. Хтось відпочиває, хтось кудись поспішає. Але якоїсь незвичної метушні не бачу.

Тут на Набережній, містян і гостей ніколи не бракує. Річка, найдовша липова алея Європи, а ще чудова сонячна погода усе разом тішить людей.

Мар'яна Мартин, кореспондентка:

Чи є вільні столики у кафе Ужгорода йдемо перевірити, ось один із популярних закладів у самісінькому центрі.

Вільний столик я одразу знайшла. Але Володимир, адміністратор закладу, каже: навіть у будній день клієнтів багато.

Володимир Чулак, адміністратор ресторану:

Піднявся об'єм роботи, тобто вони точно приходять. Заклад у нас якраз розрахований на туриста, тому ми в першу чергу помічаємо тому, що ми в самому центрі знаходимося Ужгорода. Як не дивно, да із Сходу, і з Одеси наприклад досить багато, просто приїжджають сюди відпочивати. Не то, що від паніки якоїсь.

Побільшало клієнтів і в львівських кафе та ресторанах.

Іван Скочиляс, заступник директора одного із львівських ресторанів:

Основними гостями є, те, що ми чуємо по розмові в принципі, коли гості між собою розмовляють - це є північні, східна і частково центральна Україні. І південь.

І усі запевняють, що до Львова приїхали лише на вихідні. А у напад Росії не вірять.

Таміла Низелківська, туристка із Києва:

Много информации и некоторые неправду говорят, некоторые правду. Такое помешательство, просто не знаешь чему верить. Я думаю что не будет, все будет хорошо. Все будет классно. Слава Украине!

Оксана Баглай, туристка із Дніпропетровської області:

Будемо надіятись, що неможливо. Завжди треба вірити в те, що все буде добре.

Спокійно і на українських гірськолижних курортах. У Ворохті - здебільшого лижники, які навідуються сюди щороку. Ось ця велика компанія приїхала з Одеси лише на вихідні.

-Ми ще з жовтня планували цю поїздку. Ми тут буваємо в лютому і жовтні щороку. Тому це запланована поїздка. - А які настрої в самій Одесі у зв'язку із останніми подіями? – Чесно, на відпочинку не хочеться говорити про це. Ми всі надіємось на краще. Ми віримо, що буде мир і що здоровий глузд переможе. Що якщо кудись їхати, то лише відпочивати.

Не налякала воєнна істерія і українських заробітчан. З Іспанії на Херсонщину повертається Олександр. Каже: удома на нього чекають троє доньок і дружина. Від будинку до лінії розмежування всього лише 250 кілометрів. Але перечекати ймовірну загрозу за кордоном й гадки не було.

Олександр, житель Херсонської області:

За рідними скучив.

На українсько-польському кордоні - без паніки. У сусідню країну виїжджають лише ті, у кого заздалегідь запланована робота. Але запевняють: якщо почнеться військове загострення, готові повернутися додому.

Віталій, житель Львова:

То всі депутати втікають. То все, вибачте за слово, не хочу виражатися, ми нормальні люди. Ми зі Львова, куди ми втечем. Львов'яні не тікають, вони ,якщо треба, то і воюють. Щоб от так тікати, якась паніка, такого немає.

Володимир, житель Івано-Франківська:

Звичайно, а чого ні. Друзі мої повернуться, так само. Це нормально захищати свою хату, всі будуть.

А яка ситуація на українсько-угорському кордоні? КПП "Тиса". Тут, зазвичай, дуже інтенсивний рух.

-Жодної машини на виїзд з України. Я ще такого не бачила.

Прикордонники розповідають: наразі все спокійно. Працюють у звичному режимі. І ажіотажу не спостерігають.

Олена Трачук, речниця Чопського прикордонного загону:

Жодної паніки, або значного збільшення пасажиропотоку за останні дні ми не фіксували.

Ми вже майже годину на КПП, і жодної автівки. Ближче до обіду під'їжджає Володимир з дружиною. Каже: провідали в Україні рідних.

Володимир і Людмила, жителі Тернополя:

Може, тікаєте? Ні, не тікаємо. Їдемо в Чехію, бо маємо там тривалий побит. Україна для нас в серці, але мусимо заробляти там. Звичайно, що переживали, в мене ж тут діти і батьки тут, в нас всьо тут, просто ми там заробляємо гроші. Ми вже там 15 років.

Та, попри напружену ситуацію в державі, поїхати у Чехію, ніхто із рідних подружжя не захотів.

Володимир і Людмила, жителі Тернополя:

Мої, наприклад, не хотять, мої тута всі.

Микола Марчишак, голова Закарпатської спілки "Рух ветеранів Закарпаття":

Тут саме головне зберігати спокій, бо це одна із основних задач агресора - посіяти паніку, щоб в людей була паніка. Там люди скупляли різні продукти. Цього не слід робити, тому що кажу, в нас сильна потужна армія, в нас величезний мобілізаційний ресурс. Як тільки вони сюди сунуться, їм всім тут … кранти.