Львівщина прийняла більше ніж пів мільйона переселенців: де готові розмістити людей [ Редагувати ]

Евакуаційні потяги продовжують вивозити людей із гарячих точок півдня та сходу нашої країни. Сьогодні вдалося доставити у безпечніші міста жителів Покровська, Харкова та Одеси. Найбільшим хабом залишається Львівщина. Там, лише в приватному секторі, поселили майже пів мільйона людей.

Чи є ще місця і де готові розмістити біженців, питала наша Христина Гашенко.

Львівський головний залізничний вокзал. Із чотирьохгодинним запізненням на перон прибуває евакуаційний потяг із Краматорська.

Біля кожного вагону - волонтери. З сином та донькою з потяга входить Ніка. Вони вибралися з Авдіївки, Донецької області. Останніми тижнями з дітьми ховалися від обстрілів у знайомих - у сусідньому селі Ласточкине. Та на цьому напрямку зараз не спокійно. Російська армія намагається штурмом захопити ці населені пункти. Втім наші захисники дають їм неабияку відсіч.

Ніка, жителька Авдіївки:

Он у нас было попадание, 24 на Паску и вот 25 выехали, и получается з 25-го выехала и только приехала во Львов.

Жінка у Львові не залишиться. Разом із дітьми далі поїде до Німеччини.

-Зараз є автобус двохповерховей до Корчова, безкоштовний. - Що таке Корчова? - Це Польща. А польські волонтери вам швидше допоможуть попасти до Німеччини.

На пероні волонтери допомагають і людям літнього віку. Від війни з Покровська тікає і Ніна Бочарова. Жінці - 72.

Ніна Бочарова, біженка з Покровська:

Стріляють, гупають, горить і земля горить. І дуже опасно. Я, вот, у мене 9-етажний дом і квартира на третьому поверху і зданіє трясеться, як вроді як землетрус. Дуже опасно. Дуже важко, і от возраст такий, і треба кудись їхать , кудись бігти, це вообше ужас якийсь.

Покровськ російській армії не по зубах. Його захищають українські військові. Тож ворог намагається місто обстріляти з важкого озброєння з підкотрольних йому територій.

Ніна Бочарова, біженка з Покровська:

А зараз там страшні бої ідуть, гудить, сирена виє через каждих 15 минут. Ну невозможно залишатися там. І ми рішили поїхати. Дякуємо нашим всім воїнам, ми на них надіємося, що вони здержуть там. Однако нам тоже страшно окупації. Окупація для нас - це вообще, ми не можемо цього пережити.

Жінка з валізою з найціннішими речима має намір їхати до сестри - в Італію.

-Я така на нервах. Мені 72 роки. Представляєте, я должна кудась їхать, кудась бігти.

У Львові пенсіонерці необхідний прихисток усього на одну ніч. А ще там нагодують і допоможуть із найнеобхіднішим.

Щодня на вокзалі переселенців зустрічають десятки волонтерів. Дівчата кажуть, їм тяжко в першу чергу емоційно. Але продовжують допомагати, бо співчувають людям, які вимушені через росіян, покинути свої домівки.

Діана-Марта, волонтерка:

Надзвичайно складно, але ми стараємося триматися, чим можемо допомагаємо, надіємося на мир і знаємо, кожен українець який до нас приїжджає всі знаємо , що все буде Україна.

Щодня до Львова евакуаційними потягами приїжджають тисячі людей. Лише невелика частина їде далі - за кордон. Більшість усе ж намагаються залишитися на заході України. На Львівщині є ще понад тисячу локацій: санаторії, школи, садочки, приміщення громадських організацій... Плече допомоги готові підставити й прості жителі області. За офіційною інформацією, від 24-го лютого у приватному секторі поселилися майже півмільйона переселенців.