Українці, які пережили Голокост, шукають порятунку від російської армії за кордоном [ Редагувати ]

Знову війна, знову втеча заради життя. Українці, які пережили Голокост, шукають порятунку від російської армії за кордоном. З огляду на солідний вік, евакуювати цих людей вкрай важко. Про українців, які учергове змушені тікати від страшної війни, розкаже Тетяна Логунова.

Нарешті у безпеці. Попри поважний вік, жінці нещодавно виповнилося 100 років, киянка Дова Говергевіц добре перенесла переліт до Ізраїлю.

Дова Говергевіц, біженка з України, яка пережила Голокост:

Боже мой, какой кошмар. Опять война, опять бомбежки, опять эвакуация, опять бросить свой дом и неизвестно останусь я жива или нет.

Уперше рідний Київ Дова залишила, коли їй було 20. Разом із родиною, рятуючи життя, дівчина тікала від нацистів до Узбекистану. У день нападу росії на Україну сторічна Дова закрилася у власному помешканні і кілька днів не виходила з дому.

Дова Говергевіц, біженка з України, яка пережила Голокост:

История мира вообще показывает, что войну всегда затевали цари, князья, они затевали, а воевал потом и страдал народ. Вот я не знаю, мне кажется, что сейчас Путина должны вразумить, чтобы он ушел в отставку.

Вже вдруге від війни втік і харків'янин Валерій Бендерський. Дитиною він з батьками ховався від німців у Казахстані, тепер - 80 років потому - від росіян в Ізраїлі.

Валерій Бендерський, біженець із України, який пережив Голокост:

Двойной беженец, два раза я бежал, то от Путина… ой, от Гитлера бежал, теперь от Путина бежал. Мне кажется, что люди должны чему-то научиться. Я жду, что западные страны не допустят, прекратят это, разберутся с этим путиным. Я надеюсь на это, иначе жить невозможно.

А поки Валерій Бендерський вчить іврит та складає пісні.

Мы беженцы - печальная картина. Оставив все и с ужасом в душе От Путина бежали с Украины, Как я бежал от Гитлера уже

Прихисток в Ізраїлі знайшли більше трьох сотень біженців з України, які пережили Голокост. Ще майже 80 людей рятуються від російських ракет і танків у країні, яка колись хотіла їх знищити. У Німеччині.

У кареті швидкої - до українсько-польського кордону. Потім - у супроводі парамедиків ще далі, до кінцевого пункту подорожі - міста Франкфурт. Вже більше місяця киянка Раїса Валюшкевич мешкає у Німеччині.

Раїса Валюшкевич, біженка з України, яка пережила Голокост:

Я здесь приобрела вторую родину. Меня здесь очень хорошо принимают. Я благодарна.

Вісімдесят років тому Раїса з родиною тікала від німців з рідного Києва до Казахстану. Тепер довелося тікати до німців, вони запропонували жінці та її літньому сину прихисток від росіян.

Вадим, син Раїси Валюшкевич:

Если б не мама, наверное б остался. Маму надо было вывозить. До бомбоубежища 300 метров. Пока дойдешь - либо кончится тревога, либо накроет. Короче, была такая возможность, решили выехать.

Евакуацією українців, що пережили Голокост, до Німеччини займаються міжнародні єврейські організації. Представник однієї із них - Рюдігер Мало - розповідає: людей у віці важко вмовити залишити батьківщину.

Рюдігер Мало, представник єврейської організації:

Уявіть собі: людям телефонують і пропонують евакуацію до Німеччини. Звісно, це одразу викликає спогади. Одні категорично не хочуть їхати, інші раді пропозиції. Але потім постають наступні питання: що буде зі мною в Німеччині? Хто мене доглядатиме? Тут у мене є маленька квартира, а якщо я поїду, не залишиться нічого. Переважна більшість цих людей вирушають у дорогу лише з одним пакетом чи маленьким рюкзаком.

Ще важче - організувати подорож.

Рюдігер Мало, представник єврейської організації:

Проблем дуже багато. В умовах війни важко знайти швидку. Важко знайти паливо. Карети швидкої допомоги часто ламаються. Гуманітарні коридори часто не працюють. У нас були підопічні, які 3-4 дні сиділи в холодних квартирах, без вікон, а ми не могли їх евакуювати.

Поки до Німеччини вдалося евакуювати 80 українців, які пережили Голокост. Семеро з них - мешкають у Берліні. Днями біженців, що поселилися у місцевому будинку опіки, відвідав президент країни Франк-Вальтер Штайнмайєр.

Франк-Вальтер Штайнмайєр, президент Німеччини:

Доля цих людей, які пережили Голокост, найкраще показує той злісний цинізм, яким Путін виправдовує цю війну. Нібито, це боротьба з фашизмом, денацифікація України. Те, що люди, які пережили Голокост, змушені тікати від російської армії та її бомб, підкреслює увесь масштаб цього цинізму.

У відсутності меж російського цинізму світ переконується щодня. Нещодавно, наприклад, відзначився тамтешній міністр закордонних справ. В інтерв'ю італійським журналістам сергій лавров заявив: той факт, що президент України єврей, зовсім не означає, що він не може проводити нацифікацію.

сергій лавров, міністр закордонних справ росії:

Аргумент он выдвигает - какая может быть у нас нацификация, когда я еврей. Я если правильно помню, боюсь ошибиться, но у Гитлера тоже была еврейская кров. Это абсолютно ничего не значит. И мы уже давно слушали мудрый еврейский народ, который говорит, что самые ярые антисемиты - как правило евреи. Не без урода в семье, как у нас говорят.

Шокований Ізраїль зажадав вибачень.

Яір Лапід, міністр закордонних справ Ізраїлю:

Послухайте, євреї не вбивали самі себе під час Голокосту. Мого діда не вбили євреї, мого діда вбили нацисти. Сказати, що Гітлер був єврейського походження, це все одно що сказати, що євреї вбивали себе під час Голокосту. Такі слова не можна пробачити.

Дані Даян, голова меморіалу "Яд ва-Шем":

Заява міністра закордонних справ Лаврова є брехливою, огидною і заслуговує на осуд. Він, по суті, займається інверсією Голокосту, роблячи з жертв Голокосту - винних у цьому страшному злочині. Це не можна вибачити.

Вибачатися за історичні екскурси свого міністра довелося особисто путіну. Принаймні, в офісі ізраїльського прем'єра Беннета стверджують - президент росії у телефонній розмові перепросив за слова лаврова. На сайті кремля жодної згадки про цю подію немає.