Врятована колекція: до Одеси вивезли сорочки, які вцілили після обстрілу [ Редагувати ]
Попри війну та відсутність в Одесі туристів, в магазині повно покупців.
Немов дарунок долі, напередодні Дня Вишиванки з Харкова до Одеси нарешті вдалося вивезти колекцію сорочок з фабрики, роботу якої зупинила російська ракета. Вишиванки, які вціліли після обстрілу, так звану "Врятовану колекцію", в Одесі чекали цілий місяць. І ось вироби нарешті доїхали.
Марія Тарасова, кореспондентка:
Цю сорочку вишили у Харкові ще де війни. А потім в цех, де її виготовили, потрапив снаряд. Але частину колекції, що була вже готова, вдалося врятувати і вивезти до Одеси.
В одеському магазині національного вбрання кажуть: в кожну з цих сорочок закладена не лише любов дівчат, які їх пошили, а й менеджерів, які пакували вишиванки серед уламків. Та водіїв - вони знайшли пальне, щоб відвезти вантаж до Одеси.
Вікторія Мацьків, працівниця магазину:
Вони вже, можна сказати, такі просякнуті духом цих подій і з надією на краще. Ми продаємо символічно, так би мовити, розповідаємо цю історію.
Звісно, приїхали не всі моделі та розміри. Але в магазині цінують кожну.
Орнамент, притаманний Одеському регіону, власники магазину кілька років тому відшукали в книзі місцевих етнографів. І зробили харківській фабриці особливе замовлення.
Вікторія Мацьків, працівниця магазину:
І ми дали малюнок орнамент фабриці, з якою працювали, як раз цій харківській, і їхні дизайнери розробили цю модельку з цим орнаментом тільки в більш сучасніших кольорах. Нам вдалося трішечки саме цієї модельки розмірів врятувати.
Попри війну та відсутність в Одесі туристів, в магазині повно покупців. Є ті, хто купує сорочки, щоб підтримати українських виробників. Багато замовлень надходить з-за закордону: з Америки, Італії, Іспанії, Чехії. Хтось, напередодні свята, обирає собі вишиванку. Валентина - фотограф. Була змушена виїхати з Чорнобаївки майже без речей.
Валентина Благоєва, переселенка з Херсонської області:
Мої дві вишиванки залишилися в Чорнобаївці, в рідній хатині. На жаль, мене змусили покинути свою роботу кохану, і саму свою рідну землю.
Тепер Валентина мешкає в Одесі. Обирає вишиванку, щоб у свято прогулятися вулицями міста.
Валентина Благоєва, переселенка з Херсонської області:
Щоб показати, що я представляю Україну.. І я хочу, щоб у місті був дух український, щоб люди хотіли, щоб тут була Україна! Вот, так вот!
Валерія, яка допомагає у магазині через наплив людей, каже: більшість покупців вишукують особливу вишиванку. Так і кажуть: "На Перемогу!".
Валерія, жителька Одеси:
В мене вже велика колекція досить - 7 штук. Перший місяць від початку війни. Ось ця вишиванка висіла в шафі на День Перемоги. Але час було змінити вишиванку на Перемогу, тому вже плаття висить.
