Шлях до ЄС: як виглядають чернетки рішення про долю України [ Редагувати ]

Тиждень до доленосного рішення - 17 червня Європейська комісія має надати свою оцінку щодо того, чи готова Україна отримати статус кандидата на члени у ЄС. А ще через тиждень лідери Євросоюзу на саміті в Брюсселі проголосують - підтримувати рекомендації Єврокомісії чи ні.

Як виглядають чернетки рішення про долю України в ЄС, і якими є план А та план Б - дивіться у сюжеті Олени Абрамович.

Відлік пішов на дні. Єврокомісія уже підготувала чернетку рішення щодо статусу кандидата для України. Текст готовий майже повністю. Тільки от його кінцівка має два варіанти - "так" і "ні". Обидві опції уже зараз у західній пресі презентують як перемогу. В Києві ж чітко заявляють - варіант "ні" для нас неприйнятний.

Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань євроінтеграції:

Приблизно 7 країн ЄС, це не східно-європейські і не балтійські країни, як ви можете собі уявити, висловлювали пропозиції щодо якогось іншого формату. Але фактично є три основні країни, які не хочуть давати зелене світло для України або вимагають, щоби кандидатство містило передумови. Для нас це дуже важке рішення, ми говоримо, що це певний план Б, який послабить сам Європейський Союз.

Цю відверту заяву Ольга Сефанішина робить під будівлею Єврокомісії. В ці дні українські топ-чиновники відвідують усі можливі кабінети, аби пояснити свою позицію. Хто саме ці 7 чи 3 країни - свідомо не уточнюють, щоб не зірвати перемовини. Бо за останні тижні деякі лідери змінили думку - хтось на корить України, хтось - навпаки. У клубі скептиків, за даними ЗМІ, опинилась Данія. Сьогодні до учасників Копенгагенського демократичного саміту звернувся Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський, Президент України:

Чому якщо опитування показують, що 71% європейців вважають Україну частиною європейської сімʼї, досі є політичні скептики, які вагаються - чи дозволяти нам рух до Європейського союзу. Чому якщо базові цінності Європи передбачають, що кожен народ має однакове значення і повинен однаково поважатися, українському народові так довго говорять, що він повинен залишитись у сірій зоні між ЄС і росією. Чому?

Підтримка європейського суспільства такою високою завжди не буде. Попереду - економічна криза і зростання популізму. І це одна з причин, чому коливається Франція. В Єврокомісії ж докладають зусиль, аби у цей сприятливий для Києва момент дотиснути план А - надання Україні стататусу кандидата у члени ЄС уже зараз. Кажуть, Урсула фон дер Ляєн узяла питання під особистий контроль. Працює у цьому напрямку інтенсивно і Європарламент.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Вони хочуть приєднатися до Європейського Союзу. Ми це чули багато разів. Я думаю, що це не тільки наш стратегічний інтерес, але і наш моральний обов'язк зробити можливим, щоб вони приєдналися до ЄС і що ми разом прокладемо шлях до Євросоюзу.

Роберта Мецола, президентка Європарламенту:

Україна вже є частиною нашої європейської родини, але настав час. Настав час, щоб їй також надали реальну можливість приєднатися до нашого європейського проекту. Це про надію, це про визнання ціни, яку змушена була заплатити Україна, і це так само як про зміцнення Європи, так і про зміцнення України. Тож дозвольте мені бути чітким, Європейський парламент, який я маю честь і відповідальність очолювати, твердо стоїть за заявкою України на отримання статусу кандидата в ЄС.

На нашу користь грають і звіти експертних інститутів. Стан реформ в Україні зараз не гірший, ніж в інших країн, які уже мають статус кандидатів на членство. За роки роботи Угоди про Асоціацію з ЄС наша країна наблизилася до Євросоюзу.

Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань євроінтеграції:

Український народ, українське громадянське суспільство, експертне средовище дуже багато сил вклало в ці реформи, які ми вже зробили. Ми виконали 65%, маже 70, по угоді про асоціацію. Ми створили величезну систему антикорупційних інституцій.

Проте, власне, робота антикорупційних інституцій і стала однією з причин, чому зараз дехто змінив свою думку не на користь Києва. Данія та Швеція - як стверджують і експерти, і дипломати - серед тих, хто приєднались до скептиків, як Нідерланди.

Роланд Фроденштайн, віце-президент аналітичного центру:

Данія і Швеція - класичні захисники верховенства права. І тут треба враховувати те, що північно-західні члени ЄС трохи травматизовані поведінкою Польщі та Угорщини в останні роки. Навмисне послаблення верховенства права в цих країнах - називається згортанням демократії. Захід не хоче, щоб у майбутньому це повторилось з іншими країнами.

Схожі побоювання виникають зараз щодо України, стверджує експерт. І, за його словами, у Києві мають чітко продемонструвати, що після перемоги Україна повернеться на демократичний шлях. За даними західних ЗМІ, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, планує найближчими днями відвідати Київ, аби дати зрозуміти, що саме може врятувати ситуацію.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Тим часом українська громада нагадає про себе в Брюсселі у неділю - євроквартал оточать живим ланцюгом, аби ще раз підкреслити: український народ уже заплатив надвисоку ціну за своє місце у ЄС, і цим не можна нехтувати.