У Сумах для бійців, волонтерів та рятувальників проводять курси з тактичної медицини [ Редагувати ]
Тактична медицина спрямована не на лікування, а на збереження життя
Аби не розгубитись, коли від цього залежить чиєсь життя. Та чи можливо не зреагувати на свист снаряда, що розривається поруч? У Сумах для бійців, волонтерів та рятувальників проводять курси з тактичної медицини. Розповідають, як зберегти життя пораненому до того, як він потрапить до професійних лікарів. І водночас вчать не відволікатися на сторонні умови.
Спершу розминка. В повній бойовій амуніції, групами по 4-5 осіб, попри погодні умови. Пробіжки, стрибки, відтискання. І без секунди відпочинку, з яскравого світла - до особливого приміщення.
Заходь, заходь, заходь, чотири ступеньки.
Юлія Зайцева, кореспондентка:
І ось за цими дверима починається майже справжнє випробування. Зі спецефектами, які наближають дійсність - максимально - до бойової.
Замість світла - стробоскопне мерехтіння та легке сяйво ліхтариків. Приголомшливе гупання важкої музики, яке часто переривається моторошним свистом боєприпасу. На мить все ніби завмирає.
…воздух….ниже..ниже!
А після вибуху продовжується знову. Складно зрозуміти, що ж тут відбувається. Але бійці діють злагоджено, швидко та впевнено. Дізнаємось легенду вже після уявного порятунку військового з квітковим позивним.
Позивний "Мак", військовослужбовець ЗСУ:
Перша група видвинулась на об'єкт, попали під мінометний обстріл, були поранені, визвали групу евакуації, яка прийшла і нас евакуювала, при цьому надала першу медичну допомогу. І тим самим спасла нас.
Саме "Мак" начебто першим отримав поранення, а побратими мали його рятувати.
Позивний "Мак", військовослужбовець ЗСУ:
Було поранення коліна кульове, була відірвана кінцівка лівої руки, була прострелена грудь, що мали зробити? Перш за все оцінити ступінь тяжких поранень і в першу чергу усунути кровотечу. Яка більш обільна, називається критична кровотеча. Чим бистріше ми це зробимо, тим краще для наших воїнів.
У процесі інструктори ускладнюють завдання - поранило іншого бійця, який, відстрілюючись, прикривав евакуацію. Олександр подібне пережив у реальності, а не в тренувальній кімнаті.
Олександр Бабченко, волонтер:
Це багато крові, нема нічого зручного там, обстріл іде, від крові воно все слизько. Поранений виривається, пораненому боляче, він хватає за руки, т.є. нема таких комфортних умов. Ну і так фізіологічно, ще в 14-му році я отримав поранення, в мене відсутня нога, і людей в такий ще невеличкий стрес ввести, т.є. хай краще зараз людина цей невеличкий стрес відчує, потім в реальній ситуації їй легше буде.
З іспитом бійці впоралися менш як за 10 хвилин.
Інструктор з тактичної медицини:
Якщо вони вивчили чітко алгоритм, ніякі стресові умови на них не повпливають, і вони будуть виконувати, руки запам'ятовують, виконувати все, що необхідно зробити. Бачать кровотечу, будуть зупиняти кровотечу, бачать проблеми з диханням, будуть устраняти ці проблеми.
Тактична медицина спрямована не на лікування, а на збереження життя, поки пацієнт не потрапить до професійних медиків. Тому ці навички насамперед для військових, рятувальників, волонтерів. За літо у Сумах мають пройти підготовку до тисячі осіб.
Дмитро Кулібабін, співорганізатор курсу тактичної медицини:
В нас дуже багато приділяється уваги на обладнання, на спорядження, на техніку, але зовсім мало приділяється уваги на саме цінне, що у нас є - це на життя. Коли бійці не можуть надати собі або своєму товаришу якусь медичну допомогу, це дуже погано, тоді ніякі бронежилети, ніякі машини вони вже не потрібні.
Ділитися тактично-медичними навичками з українськими бійцями приїхав американець. В Таннера п'ятирічний досвід військового медика.
Таннер Ларсен, виконавчий директор курсу тактичної медицини:
Ми намагаємося підштовхнути солдатів до межі їхніх можливостей. В таких умовах вони змушені ухвалювати рішення дуже швидко і від цього залежить, виживе їхній побратим, чи ні.
Таннер не лише навчає, але і навчається. Два місяці в нашій країні чоловіка українізували.
Таннер Ларсен, виконавчий директор курсу тактичної медицини:
Я не був українцем, коли сюди приїхав, але однозначно відчуваю себе українцем тепер.
Іноземець демонструє почуття до нашої країни великим тату на руці.
Слава Україні! - Слава Юкрейн! - Героям Слава! - Героям слава! - Дуже добре, це вже головне ви вивчили!
