В Україні працює спеціальна міжнародна група розслідувачів воєнних злочинів рашистів [ Редагувати ]
Узагалі й про статус кандидата, і про те, що дасть нашій країні - ми будемо говорити протягом усього нашого ефіру. А ще - про те, яким був наш шлях в Європу? І якої співпраці нам тепер чекати від Європейського союзу? Один із напрямків, де західні партнери нам уже допомагають це - розслідування воєнних злочинів росіян в Україні. І допомагають у цьому і європейці, і американці. Зокрема, Держдеп США.
Міжнародна "команда підтримки" радить, як саме документувати страшні випадки насильства, щоб усі ці докази підійшли потім для розгляду в суді, зокрема і в міжнародному. Більше того, у зовнішньополітичному відомстві США нам повідомили, що частина цієї групи працює безпосередньо в Україні.
Не лише зафіксувати військові злочини. Не тільки їх розслідувати й встановити причетних… Але задокументувати все так, щоб ці свідчення, речові докази, відео та фото міг прийняти міжнародний суд. З цим завданням вітчизняна правоохоронна система стикається вперше - за часи незалежності. За всю історію хіба для Нюрнберзького трибуналу українські юристи таку роботу проводили, але це було 80 років тому… Хто точно знає, як все це документувати та розслідувати - так це Сполучені штати. Там у структурі Держдепу навіть є спеціальна посада - спецпредставник із питань глобального кримінального правосуддя. На неї призначили професора Стенфордської школи права Бет Ван Шаак. Це інтерв'ю - її "особлива думка" щодо України й наслідків цієї війни.
Бет Ван Шаак, посол США з питань глобального кримінального правосуддя:
Ми бачили тіла зі слідами тортур. Ми бачили людей, яких стратили зі зв'язаними за спиною руками. Ми чули жахливі розповіді про сексуальне насильство над жінками та дівчатами. І всі ці звинувачення тільки ширяться, а нові звіти від правозахисних організацій та журналістів - надходять. І те, що ми бачимо, - це не дії якогось окремого підрозділу, це - закономірність. Практика - на всіх територіях, де є російські сили.
Коли посол каже "ми" - вона має на увазі велику міжнародну команду, роботу якої координують Сполучені штати. Експерти, колишні слідчі, спецагенти й ексспівробітники американської прокуратури. Всі вони на постійному зв'язку з українською Генпрокуратурою, де створили спеціальний підрозділ. З міркувань безпеки ця група почала працювати дистанційно - з Польщі. Але зараз - розповіла мені Ван Шаак - ця "група підтримки" діятиме вже в Україні.
Ми зараз об'єднали британців, представників ЄС та американців в рамках Консультативної групи з особливо тяжких злочинів. Одна її частина працюватиме у Києві - вони зараз повертаються в Україну, бо після нападу виїхали на кордон із Польщею. А друга - це "мобільні групи правосуддя", які розгорнуть на місцях, вони співпрацюватимуть із регіональними прокурорами. І знаєте - це безпрецедентно, Велика Британія, ЄС та США діють спільно, пліч-о-пліч, щоб була відповідальність за воєнні злочини та інші звірства, які ми бачимо в Україні.
Але якщо на звільнених територіях для іноземних експертів більш-менш безпечно, то як бути із регіонами, які все ще окуповані? З того ж Херсона багато скарг, не кажучи вже про Донбас… Розуміючи це, американці знайшли новий механізм: розмовляти з людьми й фіксувати злочини - онлайн.
Ми чули дуже тривожні історії про людей, які потрапляють у так звані фільтраційні табори, де їх утримують проти їхньої волі, опитують про можливі зв'язки з Україною, з опозицією на цих окупованих територіях… Потенційно їх можуть вивозити за межі країни. А щодо документування… У нас є кілька цифрових платформ та інструментів, тому більше не потрібно фізично бути десь присутніми, щоб взяти свідчення жертв злочинів. Ми можемо використовувати цифрові інструменти й щоб отримати ці свідчення, і щоб потім їх зберегти. Кожен окремий запис позначають так званим хешем, який гарантує, що якщо в цифровому файлі будуть хоч якісь зміни - це буде видно. І таким чином гарантується збереження свідчень. І я знаю, що вже зараз є слідчі, які зараз працюють віддалено - щоб дістатися до тих людей, які перебувають на окупованій території - щоб їхні історії теж могли стати частиною доказової бази.
Це війна; з усіма її емоціями - болем, відчаєм, ненавистю… І тут теж варто бути чесними - Держдеп відверто каже, що фіксує порушення правил ведення війни військовими з обох боків.
Чесно кажучи, реакція обох сторін є дуже різною. У той час як росія відповідає на звинувачення - запереченнями чи дезінформацією - ми бачимо, як українська влада визнає певні зловживання і сама наполягає на притягненні винних до відповідальності. Закони війни застосовуються до всіх однаково. Але тут ми бачимо максимально непропорційну кількість зловживань, коли йдеться саме про російські сили.
Процес фіксації воєнних злочинів - довгий і кропіткий. І він точно триватиме ще і після закінчення війни - бо для суду всі докази мають бути зібрані бездоганно. От тільки виникає питання - а для якого суду? Адже зараз власні розслідування - паралельно - ведуть і українська прокуратура, і Міжнародний кримінальний суд, і ОБСЄ, і Рада з прав людини ООН… А що буде у фіналі? Де мають організувати процес - щоб дійти не тільки до виконавців, а й до тих, хто віддавав накази? Експерти пропонують різні варіанти: від суду ООН до скликання Генасамблеєю спеціального трибуналу… Але моя співрозмовниця - професійний юрист, тому чітко каже - як все має бути з точки зору закону. Спочатку - процеси в Україні.
Міжнародний кримінальний суд вже розпочав повномасштабне розслідування - отримавши заяву від більш ніж сорока держав. Отже - є глобальний консенсус щодо його юрисдикції. Але цей суд базується на такому принципі, що він може вступити лише на етапі, коли національні суди не зможуть розглядати ці справи. Тому у випадку України: уявимо, ваша судова система буде перевантажена кількістю справ… Тоді Міжнародний кримінальний суд може втрутитися. І допомогти із, наприклад, справами проти високопосадовців. Або - зі звинуваченнями, які українські суди не можуть висунути. Але має бути розподіл справ.
Між міжнародним судом і судами національними. Ну а Сполучені Штати готові надати допомогу в усіх цих зусиллях - і в українських судах, і в іноземних, і у Міжнародному кримінальному суді… А згодом і там, де визначають відповідальність цілих держав - як от у Міжнародному суді ООН чи Європейському суді з прав людини.
А поки - завдання інше. Зафіксувати все. До дрібниць. І зробити це так ретельно, щоб під час будь-якого процесу - де б він потім не відбувався - ніхто не зміг поставити ці докази під сумнів.