Одеська компанія з виробництва настільних ігор запустила патріотичну серію [ Редагувати ]

Впізнати за першими словами та доспівати пісню, краще за інших сказати швидкомовку і побити сильною картою "Руський воєнний корабль". Патріотичні настільні ігри стають популярною розвагою українців. Одеська компанія, що спеціалізується на розвивальних іграшках та "настілках", ризикнула у воєнний час запустити у виробництво нову патріотичну серію. І не помилилася.

Як створюють та тестують нові ігри побачили наші кореспонденти.

Ой у Лузі? - Червона калина похилилася. Чому наша славна Україна зажурилася? - Тримай, ти перша була.

Це не дружня вечірка, а робочий процес. Команда дизайнерів та розробників демонструють нову настільну гру "Ой у лузі". Вона про українські пісні. Ті, що написані за чотири місяці війни. І ті, що знайомі з дитинства. Завдання гравців упізнати пісню за першими словами та виконати далі.

Несе Галя воду… - Коромисло гнеться, а за ней Іванко, як барвинок в'ється.

Ця одеська компанія, що виробляє настільні ігри, за час війни не працювала лише два тижні. Вже 15 березня ті працівники, що не поїхали, почали розробляти патріотичні ігри, першою стала - "Доброго вечора, ми з України".

Лілія Чернікова, розробниця гри "Доброго вечора, ми з України":

З нашими національними атрибутами й ситуаціями, які ставалися під час війни на той час вже. Як жінка збила дрон банкою з помідорами. Там є картка з Кімом, який лежить на стулі в шкарпетках.

Акцент зробили на недорогі веселі ігри. Формат - має значення.

Ірина Сівак, директор торговельного дому:

Когда дети уходят в убежище, что они хотят? Поиграть. Потому что это дети. Потому мы разработали серию игр для отвлечения. Мы стараемся выпускать карточные игры. Потому что это небольшая упаковка, ее удобно положить в рюкзак.

Однією з перших зробили гру "Скажи паляниця", яка допомагає опанувати українську мову. Доведеться позмагатися в тому, хто краще впорається зі швидкомовками.

Аліна Ковальова, розробниця гри "Скажи паляниця":

Це, загалом, якісь відомі скоромовки. Просто ми зробили їх у картковому форматі, щоб було зручно взяти їх з собою. Це моя улюблена. "Жовтобока синиця дуже любить паляницю".

Карткова гра "Руській корабель, іди на… дно" - лише тиждень, як у продажу. По суті то - звичайна гра у карти. Але, з особливими героями.

Лілія Чернікова, розробниця гри:

Наприклад, Джавелін, Стефанія, Волонтер, Зеленський, ППО, Конотопська відьма і Кровожерливі одеські бички. Кровожерливі одеські бички мають третій номер. Значить вони можуть перебити руський воєнний корабель, і ще щось менше.

З'ясувалося, що українці потребують саме таких ігор. Ризикнувши запустити виробництво нового продукту під час воєнного стану - одесити виграли. Попри те, що велика кількість дітей виїхала з України, продажі зросли.

Олександр Сівак, генеральний директор торговельного дому:

С мая месяца мы вышли на продажи лучше, чем в мае прошлого года. Есть дефицит продукции. Новую никто не производит, потому что это огромный риск. Надо закупить сырье. В этот момент у тебя может прилететь - и ты попадешь. Рисковать никто не хочет.

Собівартість ігор, які виробляє компанія, зросла. Наскільки - буде зрозуміло лише згодом, коли стабілізуються витрати. Олександр, каже: зараз не відмовився б від безвідсоткового кредиту на розвиток.

Олександр Сівак, генеральний директор торговельного дому:

Я, как производитель детской игрушки, мне ни в чем сэкономить не удалось. Бумага не является первой необходимостью. И я не могу покупать по курсу 29, я ее покупаю по курсу 37. Вот, даже эти моменты, которые есть у государства по поддержке курса, они работают явно не на мой бизнес.

Але за спиною Олександра зараз - 50 працівників. Колектив став меншим, і, за потреби, дизайнери, менеджери з продажу та розробники всі разом збирають на складі чергове замовлення. А у скрутні хвилини тестують свої ж ігри.

Ну, тут мають всі співати, навіть ті, хто стоїть за кадром: "Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам браття українці усміхнеться доля." Це, я вважаю, картка - на всіх.