Росіяни масово відмовляються воювати в Україні: як рідіють лави ворожого війська [ Редагувати ]

Як рідіють лави російського війська? І як з кожним написаним рапортом на звільнення зникає міф про другу армію світу? Розкаже Ігор Левенок.

Їх тут… чекали.

Приїжджайте ще називається, ми вас тут зустрінемо гарячими обіймами…

Парни, лучше отказывайтесь и сидите с семьями, потому что здесь хорошого ничего не ждет кроме смерти. 

А когда домой? Я не знаю и никто не знает. Фронт не двигается. Отвечаю, сразу приезжаю и просто контракт на*уй. Увольняюсь прямо сразу. Если вернусь…

Росіяни масово відмовляються воювати в Україні. 

Ну за оцінками західної розвідки, сухопутна компонента російської армії втратила вже до тридцяти відсотків.

Станом на зараз у війні з Україною російські окупанти втратили близько сорока тисяч солдат. Орда - стрімко рідіє. А отже, й охочих йти на вірну смерть - дедалі менше. Про це безліч разів ми чули у перехоплених розмовах ворогів зі своїми родичами.

Ну все, у нас батарея вся практически в отказ пошла. Он начал стволом махать, стрелять. Я, говорит вас завалю если ви туда не поедете. И тут пацаненок говорит "Иди, говорит, вали". Гранату, чеку видернул и говорит: "Ну давай застрели меня и вместе тут подорвемся тут". Все. 

Про це вже відверто бідкаються навіть скрепоносці "русского міра". 

Наши вооруженные силы, видимо, сейчас не в состоянии по причине очень низкой укомплектованости личным составом в первую очередь. Подчеркиваю, именно с личным составом. С техникой тоже не все хорошо, но техника есть, а с людьми плохо. Причем откровенно плохо…

Побоюючись рішучого наступу ЗСУ, на Херсонщині окупанти намагаються тікати! Пишуть рапорти на звільнення, та навіть біжать - у Крим через Арабатську стрілку.

Все практически написали в "отказ". Вчера сказали, что в штаб армии отдадут, а там видно будет. А я сейчас в телеграме читала новости, там 800 военнослужащих россии отказались участвовать в боевіх действиях в связи с низкой морально-психологической… Ну этой, ти понял… 

Роман Костенко, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки:

Приблизно така атмосфера у всіх підрозділах. От я зараз на півдні знаходжуся, тут вони постійно плачуться і по радіоефірах, що "а де наші?", "а нас кинули…а в нас тільки-то трьохсотих, стільки-то двохсотих", "а де наше командування", "а ми…матом цю війну, якщо не можемо воювати, то треба це закінчувати…" Ну от приблизно такі настрої.

Деморалізація російського війська - скрізь. Чому, так звана "друга армія" світу вже давно не тримає стрій?

Ірина Губеладзе, доктор психологічних наук:

Російські військові вже цілком усвідомлюють, що та місія, яку пропонує, їм нав'язує їхня влада, керівництво армії і країни, вона абсолютно не співпадає з тією реальністю, яку вони бачать своїми очима. 

Отже, війна проти вигаданих нацистів за амбіції кремлівського диктатора неабияк демотивує російських солдат. 

Я у него спрашиваю: а ради чего мы здесь? Он говорит: "За родину". Я говорю: "За что? За родину воевали наши деды, а мы здесь, говорю, не понятно для чего. Ради чего все это я лично не знаю, ни цели, ни перспективы какие."Я говорю:"Ни один такой". Они сказали, что ми позорим полк. Ну мы спокойно, плюнув им под ноги, ушли.

Але найголовніший демотивуючий фактор для російських військових - їхні втрати. І зброя тавправність НАШОЇ армії. "Взяти Київ за три доби" не вдалося. Маячня пропагандистів зіграла із росіянами злий жарт. 

Непонятно для чего, блин, мы здесь находимся, блин. Мы тут не можем выполнять задачи против такого противника как против нас. 

Дмитро Снєгірьов, воєнний аналітик:

Відказники - основний відсоток це так звані контрактники, термін контракту, яких три місяці. Тобто три місяці спливло, вони прекрасно зрозуміли, що пральну машинку можна не вивезти, але можна й самому виїхати вантажем двісті. І намагаються, скажимо так, уникнути участі у бойових діях.

І за законом вони можуть це зробити. Щоправда, утримувати їх командування намагається погрозами. А кремлівські старці і далі - надувають щоки. 

Накачивают Украину все более дальнобойным оружием, вот эти Хаймарсы, вроде там уже Резников или кто-то там у них уже хвалится, что уже трехсоткилометровые боеприпасы они получили, ну значит задачи географические будут отодвигаться от нынешней линии еще дальше.

Дмитро Снєгірьов, воєнний аналітик:

Ну натомість після заяв Лаврова про розширення географії так званої спецоперації на інші регіони України, ми можемо стверджувати, не те, що говорити, а стверджувати, що кількість відказників буде зростати прямо пропорційно…

Тільки згідно з відкритими джерелами, у війні проти України відмовилися брати участь майже тисячу вісімсот солдатів та офіцерів РФ. У лідерах - дагестанці, осетини та буряти, яких росіяни здебільшого використовують як гарматне м'ясо. Частина із них нині перебуває у полоні власної армії. За даними російських правозахисників, їх помістили у так званий спеццентр міста Брянка, на Луганщині. Просто - кинули "на підвал". 

Роман Костенко, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки:

Таких людей зганяють, їх туди саджають, для того, щоб вони не поверталися в росію і не вносили смуту в ряди тих, кому іще попереду предстоїть їхати воювати в Україну.

Та навіть тиск, залякування чи кримінальні справи не можуть вплинути на стан в армії окупанта.

Ірина Губеладзе, доктор психологічних наук:

Коли вони усвідомлюють, що вони не можуть довіряти своєму керівництву, що те, що говорить керівництво, є абсолютна неправда, фактично руйнується перша складова морально-ціннісна і людина звертається до своїх внутрішніх цінностей. Ок, для мене цінним є життя моє. 

На відміну від українців, котрі жертвують свої життя - заради інших цінностей.

Коли ти маєш сильно мотивацію, коли б'єшся за своє, коли ти готовий померти за свою країну, щоб вона була, діти жили, а тут іще і помститися за те, що відбулося, то звісно цей фактор веде вперед цілі батальйони, армії і навіть народи.