Жителі села Плавні у Запорізькій області намагаються вижити на лінії вогню [ Редагувати ]
Виживати у цьому пеклі людям допомагають волонтери.
Під вибухи від російських ракетних ударів та артилерійських обстрілів знову прокинулися жителі багатьох українських міст. Зокрема, ворожі снаряди рвалися в Харкові, Миколаєві та Запоріжжі. Місяцями жителі села Плавні у Запорізькій області намагаються вижити на лінії вогню.
Населений пункт - на прицілі ворожої артилерії. Та, попри постійну смертельну загрозу, їхати з рідних домівок люди не хочуть. З селянами поспілкувався Сергій Вендін.
З пакетом гуманітарної допомоги цей чоловік швидко йде до укриття. Миті тиші у Плавнях трапляються не часто. Село - під щільними обстрілами російських терористів.
Станіслав Стойков, представник Київського загіну ТРО №9 в Запорізькій області:
Так як все більше ударів зроблено по Криму. Російські воєнні зовсім по-іншому себе ведуть. Збільшились обстріли на ділянці на якій ми знаходимось.
Селяни кажуть: опинилися у середньовіччі.
Любов, жителька села Плавні:
Быт весь пошел, как в средние века. Таскаем на себе воду, стирка вручную. Продукты покупаем буквально на день, на два потому, что мы можем их хранить только при +18 у нас в погребе. Если брать мясо, мы его не съедаем, то на второй-третий день оно уходит животным.
Як за таких умов не здаватися? Пані Любов має власний рецепт.
Любов, мешканка с. Плавні:
Каждый день я планирую себе что я буду делать. Сидеть возле окна и считать эти прилеты-недолеты некогда. Во-пеервых, огород, животные - они тоже требуют внимания. Бахает, не бахает - щенков кормить надо. Иначе, как? Нельзя складывать лапки.
Виживати у цьому пеклі людям допомагають волонтери. Вони везуть у Плавні ліки, харчі та питну воду.
У черзі за продуктами селяни все частіше говорять про підготовку до зими. Люди не знають, як опалюватимуть домівки. Зарадили б дрова, але збирати їх у лісах небезпечно.
Світлана Ганза, мешканка с. Плавні:
Раньше собирали хмыз там - теперь, к сожалению, не можем, там очень много снарядов. Нам нужно что-то делать. Мы попросили помощи у нашей обладминистрации. Сказали, что наше письмо на рассмотрении, поэтому… (пожимает плечами). Держимся. Держимся!
