Єлизавету ІІ поховали через 11 днів після смерті: який особистий відбиток королеви відчувався в церемонії [ Редагувати ]

Її Величність Єлизавету Другу поховали через 11 днів після її смерті. Це стало найбільшою церемоніальною подією в Європі з часів Другої Світової. У Лондон з'їхалися королі та королеви, принци та принцеси, президенти та прем'єри з усього світу. 

Які символи цього дня були особливо промовистими, і який особистий відбиток королеви відчувався в церемонії - розповість наша британська кореспондентка Світлана Чернецька. 

Погребіння Її Величності стало єдиним моментом, який не транслювали на весь світ. На невеличкій службі у капличці св. Георгія були лише найближчі родичі. Королеву похоронили поруч з її батьком королем Георгом 6, матір'ю Єлизаветою, сестрою Маргарет та чоловіком Філіпом.

Її останнім прихистком став замок у Віндзорі. Тут вона 13-річною дівчинкою перечікувала напади німців під час Другої Світової. Саме цю резиденцію обрала для ізоляції під час нещодавньої пандемії коронавірусу. 

І місце поховання, і список гостей, і навіть присутність її улюблених собак біля замку - кожну деталь було погоджено із королевою за її життя. Бо ж сам план похорону вперше розробили ще в 60-х і потім лише доповнювали. 

Символізм і традиція стояли за кожним словом, вимовленим цього дня. Під час поминальної служби у Вестмінстерському Аббатстві 2 тисячі присутніх заспівали церковний гімн "Гоподь то мій пастир". Це улюблений псалом Її Величності. Його виконували на весіллі королеви з Філіпом. Прозвучав також 34 псалом, музику для нього написали спеціально для королеви. Вперше його виконали на її коронації у 1953-му. 

Особливого символізму додали й члени монаршої родини. Принцеса Вельська Кейт обрала намисто, яке їй перейшло у спадок від королеви. На замовлення Єлизавети Другої його зробили з японських перлів. А герцогиня Сассекська Меган одягнула сережки, подаровані монархинею на її весілля з принцом Гаррі.

А король Чарльз Третій особисто обирав квіти для букету на труні. Їх усіх зрізали у королівських садах. Розмарин - на довгу пам'ять, мирт на знак щасливого шлюбу, англійський дуб - як символ сили і любові. Серед квітів виднілася записка від старшого сина "З любов'ю та відданою пам'яттю".

Джастін Велбі, архиєпископ Кентерберійський:

Люди, які служать з любов'ю, рідко зустрічаються в будь-якій сфері життя. А лідери, які служать з любов'ю - ще рідкісніші. Але тих, хто служить, будуть любити й пам'ятати, а про тих, хто чіпляється за владу та привілеї, забудуть.

"Боже, бережи короля" - гімн країни хором заспівали усі дві тисячі присутніх на службі. Серд них - королі Бельгії, Нідерландів та Іспанії, королева Данії, імператор Японії, президенти США та Франції і ще півтисячі іноземних високопосадовців. І так, окрім американського президента, навіть королі і королеви пересувалися Лондоном на автобусі з усіма іншими гостями. 

Далі - похоронна процесія пройшла середмістям Лондона. Зокрема, повз офіційну резиденції королеви - Букінгемський палац, де вишикувалися усі його працівники. Біля Гайд парку труну перемістили у автівку і повезли до містечка Віндзор. Кортеж спеціально уникав автомагістралей, щоби кожен охочий міг попрощатися з монархинею. І по всьому маршрутові вишикувалися тисячі людей, щоби віддати Її Величності останню шану. 

У Віндзорському замку відбулася ще одна поминальна служба - значно менша - для друзів та людей, які працювали на королеву. Як і вранці, труну супроводжували четверо дітей королеви, зокрема король Чарльз Третій. Та двоє онуків - принц Гаррі та наступник престолу принц Вільям. І від самого ранку в усіх урочистостях брали участь правнуки Її Величності 9-річний принц Джордж та 7-річна принцеса Шарлотта. 

У цілковитій тиші із труни забирають корону, скіпетр та державу. А король Чарльз кладе невеликий малиновий полковий прапор. Він традиційно вказує на місце розташування командира. Труну опустили до королівського склепу.

Саме такого закінчення служби хотіла Її Величність. Під звуки одинокого волинника. Це особистий музикант королеви. Щоранку, майже без винятків, де б вона не була, усі 70 років правління, під її вікнами 15хв звучала музика волинки.

Саме погребіння залишилося поза камерами. І жодних його подробиць Букінгемський палац не повідомляв. Лише, що це була приватна сімейна подія за участі лише найближчих людей.