Євродепутати обговорили соціально-економічні наслідки війни для країн ЄС [ Редагувати ]

Європарламент голосуватиме за визнання росії державою-спонсором тероризму. Дебати з цього питання депутати проведуть уже сьогодні ввечері. Тим часом наразі вони обговорили соціально-економічні наслідки війни для країн ЄС. Які пропозиції з подолання енергетичної кризи висунули - стежила і розкаже більше Олена Абрамович.

Порядок денний дебатів у Європарламенті цього тижня так чи інакше повʼязаний із наслідками агресії росіян - і українців, і для самого Євросоюзу. Це і визнання росії державою-спонсором тероризму, і вплив російської війни на міграцію до ЄС, і бюджет Євросоюзу на наступний рік, і соціально-економічні наслідки війни для бізнесу та громадян ЄС. Ранок сьогодні почався з останнього - непідйомних платіжок за комуналку в країнах ЄС.

Діта Чаранзова, віцепрезидентка Європарламенту:

Це наш обовʼязок - підтримати Україну у боротьбі з терористичним режимом путіна. Але так само наш обовʼязок - захищати та підтримувати наших громадян та наші бізнеси у цій енергетичній кризі. Мільйони європейців не знають, як пережити цю зиму. Різке зростання цін на їжу, двозначна інфляція. Нам потрібен кризовий менеджмент - уже зараз.

Яким може бути вихід із ситуації, Європарламент уже давно пропонував. Зокрема, накласти більші податки на енергетичні компанії, які не залежать від постачання з рф, але зараз мають надприбутки на фоні різкого зростання цін. А потім ці кошти використати для субсидій населенню.

Кіран Каф, євродепутат від Ірландії:

В епоху приватних яхт та суперджетів, коли супер-багаті стають ще багатшими, час накласти податки на надприбутки. П'ять місяців тому - 19 травня, ми ухвалили резолюцію, яка закликала до податку на надприбуток енергетичних компаній. І поки ми сперечалися про цей податок, домогосподарства в усій Європі побачили різке зростання платіжок за енергію, закрились малі бізнеси, і мільйони опиняються за межею енергетичної бідності.

Низку заходів, що мають зменшити тягар на дрібні бізнеси та населення, ЄС уже затвердив, та найбагатші енергокомпанії це не зачепило, зауважили депутати. Водночас у Раді ЄС та Єврокомісії запевнили - поступово ці кроки дадуть результати. І наголосили: якою б не була енергетична криза, від допомоги Україні не відмовляться.

Іван Бартош, віцепрем'єр-міністр Чехії:

Зокрема, нижчі податки, соціальні виплати домогосподарствам, пряме втручання у процес ціноутворення для споживачів, та додаткові податки для надприбутків. Нам потрібно забезпечити, аби ці заходи були тимчасовими та цільовими, аби вони допомогли найбільш вразливим верствам населення.

Паоло Джентілоні, Європейський комісар з економіки:

Хочу ще раз повторити слова підтримки українському супротиву. І це не є просто формальна заява. Бо нам треба відмовитись від наративу, що підтримка України означає, що ми не маємо засобів для підтримки наших власних громадян. Ми не пожертвуємо свободою заради економіки. Путіну не вдасться нас розділити.

І поки депутати дискутували, у Києві сповістили, що отримали два мільярди євро макрофінансової допомоги від ЄС.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Ще один сигнал підтримки з Брюсселю пролунав напередодні - міністри закордонних справ країн Євросоюзу затвердили запуск військової тренувальної місії на території ЄС для 15 тисяч українських військових. Зголосилися прийняти їх у себе Польща, Німеччина, Франція, також розглядають таку можливість Словаччина та Хорватія.