Зберегти від рашистських вандалів скарби національної культури: який внесок може зробити кожен з нас [ Редагувати ]

Зберегти від рашистських вандалів скарби національної культури та твори мистецтва світового рівня! Це завдання, яке в Україні ще з перших днів повномасштабної війни намагаються вирішити музейники та посадовці. У Міністерстві культури кажуть - потрібна підтримка іноземних партнерів. Тим більше - після масованих атак на українські міста у жовтні! Бо тільки у Києві від ракетних ударів пошкоджень зазнали одразу кілька музеїв. 

Сюжет Романа Барашева - про те, як кожен із нас може допомогти зберегти мистецькі та наукові експонати.

Центр Києва. Такий вигляд має тепер музей Тараса Шевченка. Жодного вцілілого вікна з тильної частини не має й науково-природничий музей. 

Роман Барашев, кореспондент:

Національний музей мистецтв імені Ханенків - це кілька старовинних будівель у центрі Києва, що побудовані ще у 19-му сторіччі. Вони є пам'ятками архітектури. Але що до того рашистам, які руйнують культурні об'єкти по всій Україні?!

Вибухова хвиля у музеї Ханенків вибила 33 вікна, у будівлі пішли тріщини по стінах. Старовинні шибки тимчасово вирішили закрити дошками. Заради безпеки колекцію художніх творів із багатьох країн світу ще у перші тижні повномасштабного вторгнення росії демонтували та сховали подалі від снарядів "асвабадітєлєй". 

Мар'яна Варчук, наукова співробітниця Національного музею мистецтв ім. Ханенків:

В музеї Ханенків - одна з найцінніших колекцій в Україні, це і живопис, і скульптура, і декоративно-прикладне мистецтво. До війни в експозиції було близько тисячі робіт. 

Щоби хоч якось триматися на плаву, навіть улітку цього року, коли художню колекцію вивезли, музей приймав відвідувачів. У залах без експонатів. 

Мар'яна Варчук, наукова співробітниця Національного музею мистецтв ім. Ханенків:

Ми зробили екскурсію "Тіні і стіни", завдяки театральному світлу та музикальним прийомам вдалося розказати людям, що зараз відбувається з колекцією. 

Екскурсії тут проводять і зараз. Щоправда за стінами музею, усередину - вхід заборонений. 

Ми тут розказували про мозаїки, фрески, які виконав один з наших попередніх директорів Василь Овчинніков,йому якраз припало убезпечивати колекцію під час Другої світової війни.

Будівля, де розташований Музей природи, пам'ятка архітектури державного значення. Їй понад 100 років. 

Ось, на цей бік прийшовся основний удар, вибухова хвиля вибила всі вікна на трьох поверхах з першого по третій. 

Музей відчув на собі всю жорстокість "русскава міра". 

Оксана Червоненко, заступниця директора Національного науково-природничого музею:

- До речі, було дуже дивно, що скло вилітало сюди. Фізики мені пояснили, що це якесь розряджене повітря…-Надвір вилетіли? – Так. Щось на себе взяли штори… Тобто до експонатів просто не долетіло. Повністю це подвір'я шаром десь в 4 см було всіяно уламками скла.

Це відділ геологічний, на щастя, міцні ролети утримали уламки скла і експозиція не постраждала. Я підніму ролети, покажу, як це виглядає. Ви можете побачити, що залишилось тільки 2 скла зверху, тож ми опинилися просто неба. - І повністю зруйноване скло в діорамі "Вулкан", ми також уламки всі вибрали.

Експонати музею вимагають певного температурного режиму та вологості повітря. Сховищ, куди можна було б перенести хоча б частину унікальної колекції, у Музеї нема. Демонтувати ці діорами - значить, просто зруйнувати їх.

Оксана Червоненко, заступниця директора Національного науково-природничого музею:

- Метелики? – Ні, не зовсім так, це наш зал тимчасових композицій. В мирний час ми міняли кожні три місяці, виставляли щось з наших фондів. Найцікавіше, найцінніше. Навіть у нас була виставка акварелістів, що зображали рослини.

Музей природи у Києві - один із лідерів у Європі і за кількістю експонатів, і за їхньою наукової цінністю. 

Леонід Горобець, провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею:

Це житло з кісток мамонту, вік приблизно 15 тисяч років, знайдено на території Канівського району Черкаської області. Таких споруд знайдено в декількох місцях Європи, але ця споруда найкращої збереженості. Якщо відкрити закордонні підручники з археології, американські, японські, британські - фактично в будь-якому підручнику з археології в відділі камений вік знайдете зображення даної споруди.

Леонід - військовий, привів до музею дітей.

Леонід, відвідувач музею:

Сегодня увольнение, решил детям музей показать, мой любимый музей с детства.

Чоловік каже - він один із тих, хто захищає небо над Києвом. Каже - ракети, що летіли на столицю 10-го жовтня, збити було майже нереально. 

Леонід, відвідувач музею:

Они ж мимо нас летели, пытались сбивать зенитками, это ж калибрами попало скоростными ракетами. На нас часто накатувало в истории. Было, Киев превращался в тепел. Будем надеяться, что отстоим, будем все для этого делать.

Це диво, кажуть співробітники музею, що всі експонати вціліли. Важко уявити, що сталося б, якби ракета вдарила кількома метрами ближче.

Оксана Червоненко, заступниця директора Національного науково-природничого музею:

Невідтворних втрат зазнав маріупольський музей, який просто знищений, колекції там знищені… Від вибухів зруйнований один з найстаріших українських музеїв - Харківський музей університету імені Каразіна. З 23 залів немає жодного неушкодженого, зруйновані декілька десятків діорам, немає вікон.

За даними Міністерства культури, росіяни зруйнували в Україні сотні об'єктів культурної спадщини.

Катерина Чуєва, заступниця міністра культури України:

Назву лише деякі цифри, які верифіковані станом на зараз. Це загалом 550 руйнувань або пошкоджень. 171 об'єкт зі статусом пам'ятки, 146 об'єктів цінної історичної забудови, 58 монументів та творів мистецтва, тобто це ті пам'ятники героям АТО, мозаїки та вітражі, 44 музеї. 

Але й це - лише приблизні цифри, адже немає точних даних про руйнування із тимчасово окупованих територій. Відновлювати все, чого торкнулася байдужа до історії та науки рука рашистів, доведеться роками. Та й гроші на це потрібні шалені. 

Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України:

Велика кількість країн надала безпрецедентну допомогу. Вже сьогодні згадували наших колег з Польщі, колег з Німеччини і з багатьох інших країн, які постійно з нами на зв'язку. Офіс ЮНЕСКО постійно з нами на зв'язку. 

А науковці та берегині музейних цінностей запрошують до себе відвідувачів. Адже, по суті, кожен, хто просто купить квиток і перегляне експозицію, автоматично стає меценатом.