Геноцид українського народу: чому російські пропагандисти можуть допомогти покарати винних [ Редагувати ]
Те, що чинять росіяни в Україні, однозначно є геноцидом нашого народу. Чимало країн визнали це на офіційному рівні. І тепер - ми маємо довести це у міжнародних судах, аби покарати винних. До речі, парадокс у тому, що допомогти нам із доказами можуть... ті, хто розпалював цю війну. Російські пропагандисти. Як саме? Яна Танчак - розповість.
Те, що здавалось неможливим у цивілізованій Європі. На звільнених від росіян територіях ми бачимо те, чого сучасна історія не знала та й уявити не могла.
Масові поховання, закатовані цивільні, зґвалтовані жінки, депортовані діти... І що це, як не геноцид?
Максим Джигун, політолог:
Геноцид, за юридичним визначенням, це дія або дії, які мають за намір повну або часткову нищення або національної, або етнічної, або расової чи соціальної групи і важливим дуже моментом в цій концепції є те, що геноцидом є не лише фізичне знищення окремої нації. Історики у всьому світі сходяться на думці, що нищення культурної спадщини є також проявом геноциду.
Конвенція ООН про геноцид діє з 1951 року. Але ще не було жодного випадку, коли би вдалося юридично довестипровину будь-якої держави у геноциді. А ось притягнути окремих людей - вдалося.
Згадаємо війну на Балканах, яка супроводжувалася етнічними чистками. На лавах підсудних у міжнародному суді опинилися військові та цивільні керівники, включно з експрезидентом Югославії Мілошевичем, і кілька з них дожили до вироку за геноцид. А от спроба довести провину Югославії як держави закінчився невдачею. Та Росія може стати першою країною, яку засудять за геноцид.
Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
Цей злочин є дуже тяжким. Один з найбільш тяжких злочинів і головна проблема цього злочину якраз і полягає в ось цьому намірі в субʼєктивному елементі в довеленні наміру знищити етнічну, або національну, або релігійну,або расову групу. І якщо наприклад на рівні фізичних осіб ось приклади по Руанді, по Югославії, вони доводять, що це важко, але це можливо. Ось останні заяви зокрема керівництва росії і дії деражвних органів росії дозволяють говорити про те, що, можливо, удасться притягнути росію за вчинення геноциду проти українців.
Міжнародним юридичним інстанціям потрібні докази. Багато доказів. Їх зараз збирає Офіс Генпрокурора.
На деокупованих територіях у масових похованнях виявили тіла майже сотень людей. І кожен третій - із ознаками насильницької смерті. Знищено та пошкоджено понад п'ятдесят тисяч цивільних об'єктів. І більшість із них - це житлові будинки. Решта - школи та дитсадки, лікарні та обʼєкти критичної інфраструктури. На сьогодні офіційно ідентифіковано майже 10 тисяч депортованих дітей.
Андрій Костін, генеральний прокурор України:
Станом на зараз, ми зафіксували понад 300 фактів, які належать саме до визначення - геноцид. Було допитано понад 2000 наших людей, які внаслідок бойових дій були вимушені покинути територію України або своє місце проживання. Зараз 4 справи вже скеровано до суду. 3 - в порядку спецрозслідування. Розслідується 5 проваджень щодо геноциду. Серед них - магістральне - за фактом вчинення геноциду українського народу. Докази вчинення злочину геноциду будуть використані як в національних судах, так і передані до Міжнародного кримінального суду.
Усі ці докази передадуть до Міжнародного кримінального суду. І найсмішніше: визнати, що федерація чинить геноцид українців нам допомогають... російські пропагандисти.
Прям топить таких надо надо было в тисине. Прям вот там, где плыне кача. Вот прям топить этих детей прям в тисине. - Это не наши методы - это не ваш метод, поэтому вы интеллигентные люди писатели фантасты. А это наш метод, вот прям сказал, что москали окупировали и сразу прям бросаешь в реку с бурным течением.
Маргарита Симоньян, російська пропагандистка:
А на Украине оставшейся неосвобожденной, там что нет гражданской инфраструктуры? Там нет ЛЕПов, АЭС там еще есть, правда. Ну много разной инфрастурктуры, которая в принципе может вывезти из строя функционирование враждебного нам государства оставшегося очень быстро, легко и надолго и ему будет уже не до этого. И меня спрашивают, и многих спрашивают - мы почему этого не делаем? Нет ответа. Видно сейчас настало время это делать или обьяснить почему нет.
Володимир Соловйов, російський пропагандист:
Я вообще терорист. Я б вообще сказал: значит так, три дня всем выйти мирным из Харькова, из Николаева, из Одессы, Николаева, если это не будет сделано, сносим квартал за кварталом.
З такою риторикою ненависті пропагандистам не варто забувати про ще одну гучну міжнародну справу про геноцид - трибунал щодо Руанди. У жовтні в Гаазі розпочався судовий процес над Фелісьєном Кабугою - його розшукували чверть століття. І знайшли. І посадили на лаву підсудних - у 89 років. Кабуга - був бізнесменом із Руанди, засновником та головним спонсором "Радіо тисячі пагорбів». Того, яке й закликало до знищення народу тутсі.
Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
Саме трибунал по Руанді вперше притягнули до відповідальності журналістів не вперше, а скажімо так, масово притягнув журналістів за підбурювання до вчинення злочину геноциду.
Дії рф в Україні деякі країни - такі як Латвія, Естонія, сенат Чехії, та Канада - вже визнали геноцидом. А не так давно до Конгресу США внесли відповідний законопроєкт. Але світові лідери дуже обережні у висловлюваннях.
Максим Джигун, політолог:
Байден і інші глави держав, вони закликать до судового розслідування можливого геноциду, вони закликають, що лише після того, як будуть визнані звірства росіян в Україні геноцидом, вони будуть вдаватися до рішучих дій. Але як свідчить практика, зазвичай визнання геноциду геноцидом відбувається після того, як вже всі найжахливіші речі були здійснені. Це те, про що говорить українська влада постійно: давайте будемо діяти на випереження, давайте не дозволимо знищити росії ще більше українців. Але бачимо, що реакція дуже повільна і вона недостатня.
Бо справи в міжнародних судах розгядаються роками. Але винні все одно - таки несуть покарання.