Київський блекаут: чого чекати та до чого готуватися мешканцям столиці? [ Редагувати ]

Терор мирних мешканців та руйнування критичної інфраструктури. Стратегія рашистів незмінна. У столиці вже кілька днів активно говорять про ймовірність... блекауту. Тобто повного занурення у темряву.

Відтак навіть озвучують сценарії - можливої евакуації тримільйонного міста. При цьому у владі наголошують - це варіант найгіршого розвитку подій. І місто робить усе, аби цього не сталося. Що саме? І чи бояться кияни темряви? Яна Танчак розповість.

Сучасне багатомільйонне місто Київ день у день занурюється в темряву.

Вже кілька тижнів кияни підлаштовують своє життя під графік віялових відключень.

Призвичаїтися важко, але ми ж розуміємо. Ми ж люди свідомі, розуміємо, що без цього неможливо. - Находжу виход з положення, свічки зажигаємо, фонарікі. Це тимчасово я думаю, що воно нам для життя нормального не помішає аби скоріш закінчилась війна.

Темрявою киян не залякати. Ось, приміром, Євген. У чоловіка невеличка кав'ярня в одному зі спальних районів міста.

Євген, власник кав'ярні:

В нас відключають по вісім годин на добу, на день ми справляємось, малому бізнесу треба працювати, треба платити податки, щоб все було добре і допомагати ЗСУ.

Справляється Євген завдяки... генератору.

Євген, власник кав'ярні:

Працює дуже просто, заливаємо сюди бензин, він бензиновий, потім отак заводимо і працюємо.

Поруч з кав'ярнею Євгена аптека. Яка теж не зупиняє свою роботу.

По товарним чекам працюємо, а що робити? Ліки всім завжди нужни потрібні, виходу іншого немає.

Мер Віталій Кличко закликає містян бути готовими до різних сценаріїв.

Віталій Кличко, мер Києва:

Готуючись до зими ми закупили, залучили від іноземних партнерів і продовжуємо закуповувати генератори, теплові пушки, облаштовуємо теплопункти, убезпечуємо об'єкти критичної інфраструктури. Ми робимо, все, що можемо, аби забезпечити життєдіяльність столиці в цих складних умовах. Але ворог підступний і цинічний. Росія чинить геноцид - зокрема, намагаючись спричинити колапс в енергетичній сфері України. Комунальники, енергетики зосереджено та оперативно усувають пошкодження мереж, роблять все, щоб мешканці мали критично важливі послуги. Але ми маємо бути готові до різних варіантів розвитку подій, хоча й розраховуємо, що найгіршого не станеться.

У КМДА навіть заговорили про можливу евакуацію трьох мільйонів киян - у разі тотального блекауту. Цей меседж одразу підхопили ЗМІ, тож чиновникам довелося ще раз пояснювати: панікувати не варто. Евакуація - це протокол дії у разі найгіршого сценарію, якого стараються не допустити. Але що ж таке цей блекаут?

Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК:

Якщо йде значне перевантаження, а через те, що дуже великі споживання і неможливо його забезпечити шляхом передачі виробництва електроенергії, відбувається спрацювання автоматики, автоматика вимикає споживання користувачів для того, щоб не допустити пошкодження електромережі чи електрообладнання. І сам по собі блекаут - це добре, він просто захищає систему від знищення. Питання в другому, яким чином ми можемо відновити освітлення після вимкнення.

Якщо на вулиці мінусова температура, енергетикам потрібно більше часу на відновлення системи.

Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК:

Якщо можна включити електромережу знову протягом години-двох-трьох, то проблем зовсім немає. Не потрібно нікуди їхати. Якщо буде більший проміжок часу необхідний для того, щоб заживити мережу знову, а для цього потрібне якесь джерело живлення. Або ж генерація, або ж з'єднання з енергосистемою, то тут можуть виникати питання. Особливо взимку, коли температура мінус. Чому? Тому що тут можуть початися такі процеси, як знищення чи руйнація тепломереж, чи водопостачання. У такому випадку можлива якась часткова евакуація. Якогось часткового там району, чи вулиці, чи будинків. Я чесно вважаю, що маловірогідна є повністю евакуація всього міста тому що точно буде можливість хоча б частину міста заживити дуже швидко.

Росіяни масованими обстрілами пошкодили понад 40 відсотків української енергосистеми. Наразі у Києві діють аварійні та стабілізаційні відключення. Тимчасові контрольовані обмеження всіх категорій споживачів необхідні, щоб зменшити навантаження на мережі, підтримати енергосистему та уникнути повторних аварій. Але на відновлення потрібен час - за нормальних умов - це понад рік.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики:

В нас немає проблем з кількістю електроенергії, ми генерувати можемо скільки завгодно фактично. В нас є генерація, станція, все необхідне. Ми можемо частково імпортувати електрику і в нас є можливість її імпортувати, але зараз великої потреби немає. Інакше ми вже імпортували. Тут питання саме внутрішньоукраїнської мережі, те, що атаки фокусуються на транспортуванні електрики всередині України. І в певні регіони неможливо протранспортувати неохідні обсяги. З цим проблеми це певний час, це певні зусилля, це певні обладнання, яке є високотехнологічним унікальним, яке виробляється по 6-9-12 і більше місяців. Тому, це дійсно не такий простий процес.

Але до проблем кияни готові. Бо краще в темряві, але без росіян:

Нічого, переживемо. Якось голодомор пережили, Другу світову пережили і це переживемо. - Ми згодні терпіти і без світла і без води аби ж було добре в Україні. А виїжджати не думали? - Якщо вже прям буде щось таке дуже критичне, на довгий період, будемо виїжджати, а поки буде можливість, то будемо жити в таких умовах, які є. Мусимо терпіти, повибиваємо тих сволот з України й буде в нас все добре. А пока терпимо, ми це переживемо, не замерзнемо. Ми ж сильні, ми ж українці, ми це все витримаємо.