Рашисти та єноти: як правильно поводитись та доглядати за тваринами? [ Редагувати ]
Яких успіхів росіяни досягли в Україні? Вкрали... єнота! Це один із десятків мемів та анекдотів, які з'явилися після відступу окупантів з Херсона. Бо виявилося, що серед іншого вони поцупили зі звіринця єнота! З'явився навіть жарт (а може ні) про те, що ЗСУ готова обміняти нашого єнота - на 10 мобіків.
І наостанок матеріал наших кореспондентів про любов українців до тварин. Марія Тарасова побувала в будинку єнота в Одесі. Куди привозили звірів з Донеччини.
На кадрах рашист Олег Зубков за хвіст тягне єнота до переноски. Разом з іншими тваринами вивозить його до свого зоопарку в Криму, нібито, щоб врятувати від обстрілів в Херсоні.
Світлана - власниця одеського реабілітаційного центру "Дім Єнота" не впевнена, що у кримському звіринці про єнота дбатимуть як слід. Адже чудово розуміє, як поводитися з цими тваринами.
Заходим, зходим, заходим. Ой, какие камеры, ой, как итересно.
Світлана піклується про майже сім десятків єнотів. А ще в неї живуть їжатець Марія, кілька носух та пугач. Господиня показує, як брати єнота, аби не завдати йому шкоди.
Світлана Федорончук, власниця центру єнотів:
Я вижу тебя, я беру, не надо меня кусать. Вот, видите, как енота брать надо? Под мышки, за шкирку, у них есть, где взяться. Просто, за шкирку - большая вероятность, что енот укусит, а за хвост и выкрутить ему больно - тут уже не укусит, тут страшно.
Світлана впевнена така евакуація - шкуродерство.
Світлана Федорончук, власниця центру єнотів:
То, что отходить от этой ситуации, труситься, дрожать будут долго - это точно.
Принаймні вивезти тваринну гуманно, ніщо не заважало.
Світлана Федорончук, власниця центру єнотів:
Один енот уже сидел в домике. Возьми дощечку, забей и забирай вместе с домиком, проблемы? Они - глодные, видно, что худоватые такие. Возьми любое печенье, Возьми любое.. маршмело, любые фрукты - вкусняшку. Енот - такое создание: пошелестишь целофачиком - о, уже интересно, уже бегу.
Марія Тарасова, кореспондентка:
Тільки но дістанеш щось смачненьке, як до тебе тягнуться рученятка, які хапають все і одразу, навіть мікрофон, ай. Непроста справа - годувати єнотів.
Подряпини, а іноді й зіпсовані речі, не зупиняють одеситів, які приходять до центру.
На день смугасті голованці з'їдають 20 кілограмів сухого корму. А ще фрукти, горіхи, солодощі та обов'язково, м'ясо: холодець чи пиріг з куркою.
Але їжа - це не все: єноти потребують розваг та пестощів.
Дивиться, лежить до гори пузом і кайфує. Ай, ти чого кусаєшся.
На жаль, з початком війни, відвідувачів, а, відповідно, й спілкування у єнотів стало в рази менше. Тож доглядачу Сергію, який знає кожну тварину на ім'я, доводиться працювати більше.
Сергій Куліков, доглядач:
Ну, как их не любить? Это ж дети! Хорошие дети (чего ты меня куаешь за бороду?) Вот утром приходишь, нужно каждому уделить время, каждому. Дать вкусняшку, поиграться (так, по карманам не лазим).
Між тим кількість єнотів постійно зростає. Цьому малюку - тільки вісім тижнів.
Не кусаться, ты что, кусаться не надо. Няша, смотри, это - твой ребеночек!
Поки що Світлана годує малюка кашею з пляшечки кожні дві години, як маленьку дитину.
Вреедное! У меня таких вредных детей еще никогда не было. Утибожечки, посмотрите на эти глаза. А лапи, а ноги.
А ще в центрі тепер багато єнотів-переселенців.
Вот эта вот красотка - Харьков. Люди уехали, сейчас за границей где-то. Они привезли мне ее из Харькова. Она пока будет у меня. - А таких багато? - 17 осіб.
Родина цієї тварини з Миколаєва, яка сумує та відмовляється спілкуватися з іншими єнотами, нині на фронті. Зустріч з господарями, які на один день приїхали до Одеси, була дуже емоційною.
Світлана Федорончук, власниця центру єнотів:
Она лижется, она целуется, она обнимается. Слезы. Я стояла просто рыдала рядом. Они уехали - она два дня не ела.
Світлана вірить, що після Перемоги за тваринами, що гостюють у центрі, приїдуть їхні господарі. А ще сподівається, що до Херсону повернуться евакуйовані єноти. Їхнє безглузде викрадення вже називають головним досягненням окупації Херсону.