У постраждалих від війни селах люди намагаються підготуватися до зими: репортаж із села Загальці, що біля Бородянки [ Редагувати ]

У постраждалих від війни селах на Київщині місцеві жителі намагаються підготуватися до зими. Люди відновлюють зруйновані будинки, латають дахи та вікна. 

Втім, не у всіх є сили, як фінансові, так і фізичні на відбудову. Даніїл Снісар цього разу побував у селі Загальці біля Бородянки, на Київщині. Далі - його репортаж. 

Даніїл Снісар, кореспондент:

50 кілометрів від столиці. Ми у селі Загальці. Цей населений пункт, під час бойових дій у березні постраждав на Бородянщині чи не найбільше. Орки обстрілювали село з кількох сторін - з напрямку Бородянки, Іванкова. Тут зруйновані десятки будинків. Іще більше сотні - потребують капітального ремонту та значних фінансових вкладень. 

Картинка у селі - контрасна. Вцілілі хати, зі свіжезробленим ремонтом, нещодавно покладеним шифером та вставленими вікнами чергуються зі згарищами, на місці яких раніше були будинки.

Чимало місцевих, не чекаючи допомоги - почали відбудову власними силами.

Вікторія Лук'яненко, жителька села Загальці:

Оце залишився, може єдиний, а може й ні, осколок, який ще ми не витягли. Тому що так і прибираєш, і миєш його. Та все одно знаходиш, то там, то в стіні його, то в стелі. Бабочки такі. 

Вікторія Вікторівна показує нам наслідки ворожих обстрілів. Загарбники буквально, зрешетили будинок, в якому вона живе разом з мамою.

І як бачите, ми стелі трохи - оце все, що зроблене - це було впало повністю все. Чорновий варіант.

Один із снарядів впав на городі, зруйнувавши частину стіни. Мати Вікторії згадує - повернувшись до села після деокупації Київщини, надії на відновлення садиби майже не було. 

Ніна Матьошко, жителька села Загальці:

Все розсипане, розвалене. Я вам навіть розказати словами не можу. Считай, що встояло, шо - три стіни встояло. Так же ж воно - ні фронтонів, ні криши цієї не було. Все ж воно таке во лежало і все. 

Тоді родині довелося збирати кошти на відновлення. Вікторія позичила чималу суму у своїх колег - освітян. Загалом, на відбудову житла пішло більше 200 тисяч гривень. Тепер родині знадобиться не один місяць, аби повністю розрахуватися по боргах.

Вікторія Лук'яненко, жителька села Загальці:

Відновлювали своїми силами повністю, тому що все потікло в хату, стеля впала - не можна було чекати. Потім самі достроїли ту частину хати, де був взрив, стіну. Відновили вікна, і відновили опалення. 

Через дорогу - хата Тетяни Кирилівни. Шибки і досі затягнуті плівкою. Бабуся чекає - впродовж кількох тижнів їй обіцяли встановити нові вікна. 

Тетяна Марченко, жителька села Загальці:

Я кажу, коли вікна ожидать? Через пару неділь. І той, шо у мене з паспорта записував - каже, в кінці місяця. Та й не знаю. 

Саму ж хату відремонтували волонтери. Тут тепер, хоча б можна перезимувати у теплі. 

Тетяна Марченко, жителька села Загальці:

І покрили, і поштукатурили, і грубу зробили. І все поробили. І я живу в своїй хаті, слава Богу. 

Хоча не всім з такою допомогою пощастило. Це стосується тих жителів, будинки яких не можна відбудувати. Деяким постраждалим - надали модульне помешкання. Але ж це житло тимчасове. 

Даніїл Снісар, кореспондент:

У Загальцях можна побачити ось такі будівельні майданчики. Наприклад, тут зводять будинок з нуля для родини з пʼяти людей. Коштами і силами волонтерів. Та, на жаль, у селі такі випадки допомоги - поодинокі. 

Ніна Миненко, жителька села Загальці:

Загалом це все великих грошей коштує. Для нас, як ми осталися без нічого, то нам важко...

Це ділянка родини Ніни Василівни. До березня тут був великий будинок, поки його не знесло російським снарядом. Тепер тимчасова хатина, зведена власноруч і нещодавно розпочате будівництво. Волонтери зводять двокімнатну садибу.

Ніна Миненко, жителька села Загальці:

Спасибі волонтерам. Трохи дали нам шиферу. Ще один пастир поміг шифером. І ці блоки. І спасибі всі куми, друзі - склалися по-трошку. А другі волонтери кришу нам зробили. 

Допомагати мешканцям Загальців волонтери почали з перших днів після деокупації. 

Надія Боярчук, жителька села Загальці:

Спасибі, ото тільки волонтери до нас приїжджали, продукти нам привозили. Одежу нам привозили. Волонтери робили дуже добре.

У будинку пані Надії, силами небайдужих вдалося відбудувати зруйновану стіну. Усі інші роботи - родина Боярчуків оплачувала з власної кишені. 

Надія Боярчук, жителька села Загальці:

Шоб зробить - хата велика. Може через це до нас і не заходить ніхто. Бо багато роботи. Маленьку хату швидше відремонтувать. Ми почали потихеньку позичать добрі люди, спасибі, позичили, так що трошки по маленьку робимо, але далі я не знаю, що буде. 

У сусідньому будинку - ситуація схожа.

Тетяна Яківна, жителька села Загальці:

Оцього забору не було. Своїми досками, шо дома було - зробили. Тут тільки була вирва в нас. Ракета, чи як воно. Викопали солдати - забрали. На городі аж 5 штук було вирв. В подвірʼї теж побите було все на світі. 

Пані Тетяна проводить нас по ганку біля хати. Після обстрілів - будинок ледве встояв. Тож, довелося латати стіни - дірки заливати піною, а зовнішню частину - оббивати ОСБ.

Тетяна Яківна, жителька села Загальці:

Вікна усі були вибиті - це вже євро - це поставили нам. Веранда була розбита. Двері поставили нам теж ця організація. І всьо. Вікна і двері - це вони допомогли. 

Відновлювальні роботи Тетяна Яківна веде, як і більшість її сусідів - за власні гроші. Жителі Загальців потребують як фінансової допомоги, так і фізичної. Селянам не вистачає робочих рук і будівельних матеріалів. Для декого - навіть закупівля дров на зиму - це непідйомні витрати.