Давид проти Голіафа: в чому секрет успіху українських військових? [ Редагувати ]
Пережити зиму - найголовніше завдання для українських військових та цивільних
Давид проти Голіафа. Попри прогнози деяких аналітиків, мовляв, Київ впаде за три дні, українські Збройні сили вже дев'ять місяців поспіль витримують шалений тиск російської орди. В чому секрет успіху українських військових - розбиралися наші журналісти.
Непереможна, безстрашна, з честю та гідністю. Велика потуга, яка нібито самотужки врятувала світ від "коричневої чуми" фашизму. Такий образ своєї армії росіяни ліпили десятиліттями. Ця мильна бульбашка луснула в Україні. Наші збройні сили, які буквально вісім років тому почали ставати на ноги, не тільки витримали повномасштабне вторгнення росіян, а й щодня дають гідну відсіч "другій армії світу" і звільняють окуповані нею території.
Бен Ходжес, колишній командувач сухопутними військами США у Європі:
Поразка росії в Україні неминуча. Сполучені Штати, Британія та інші союзники на Заході продовжуватимуть підтримувати Україну. Та нададуть усю необхідну зброю для перемоги. Адже тут ідеться про те, чия воля сильніша - Заходу чи Кремля.
І це протистояння - більш ніж очевидне. Воєнні злочини, вчинені росіянами на окупованих територіях, шокували весь цивілізований світ. Солдати рф виявилися звичайними вбивцями, гвалтівниками та мародерами, ладними кинути своїх поранених напризволяще, аби лише звільнити місце на бронетехніці для трофейної пральної машинки.
От, пожалуйста, друга армія світу, п***ц, не ну це ненормальні люди просто, бути на войне і от такой хер**ей заніматься. Це бл***, стіральна машина дороже за жизнь, пожалуйста.
Водночас російська тактика ведення бою - вже котрий місяць поспіль від початку повномасштабного вторгнення - викликає неабиякий подив у військових фахівців.
Ігаль Левін, військовий експерт з Ізраїлю:
Посылают мобиков, выявляют новые боевые точки, долбят, опять штурм. Безумно примитивно, то есть это уровень Первой мировой войны, уровень какой-нибудь русско-японской войны даже на самом деле. Безумно примитивно, но эффективно, если вам не жалко людей, если у вас много снарядов, много артиллерии, но абсолютно не гибко.
Своїх солдатів російські командувачі не шкодують. Рф може мобілізувати мільйон триста військових - казали експерти ще до початку повномасштабного вторгнення. Україна - втричі менше. А співвідношення військової техніки тоді подекуди сягали один до десяти - на користь росіян. Тож завдяки чому український Давид вже дев'ять місяців поспіль протистоїть російському Голіафу?
Ігаль Левін, військовий експерт з Ізраїлю:
Россия и российская армия построена по совковому принципу - это командно-административная система, это система приказов. Не заданий, а приказов. Вышестоящий приказывает нижестоящему - вперед, туда занять. Нижестоящий не может сам решать. Вот надо занять Пески любой ценой. И все - просто в лоб волна за волной, пока не займут чуть больше половины населенного пункта, пока не займут какие-то окопы ценой огромных жертв. На местах чтобы командиры сами решали - мы не можем, нужно обойти, вот нет смысла наступать, потому что нас всех убьют - такой свободы у них нет. Нет гибкости.
Натомість в українській армії рішення приймаються офіцерами на місцях згідно з ситуацією. Для виконання бойових завдань військові підрозділи працюють невеличкими мобільними групами.
Ігаль Левін, військовий експерт з Ізраїлю:
У Украины много офицеров и командиров, которые были воспитаны с 2014 года с нуля, с низов, это не совковые. У Украины есть живое гражданское общество открытое, где люди не боятся говорить правду, не боятся критиковать власти, не боятся перечить начальству. Все это работает в конечном итоге как раз в том числе на армию. Армия это срез общества. Наши командиры не боятся сообщать плохие новости наверх. В то время как в россии это страх и ужас.
Відтак наразі зусиллями ЗСУ ліквідовано більш як 90 тисяч російських окупантів. А також тисячі одиниць ворожої військової техніки. Нездатні перемогти на полі бою, росіяни вдаються до терору проти мирного населення - коли під навмисний удар потрапляють електростанції, житлові будинки та лікарні. Гинуть мирні жителі, зокрема - діти. Ось тут президент України Володимир Зеленський не добирає слів після чергового обстрілу Одеси.
Володимир Зеленський, президент України:
Ребенку 3 месяца! Умер. Ребенка убили трехмесячного. Война началась, когда этому ребенку месяц был. Вы представляете? Вы представляете, что это вообще происходит? Подонки вонючие. Как их еще назвать!
Пережити зиму - найголовніше завдання для українських військових та цивільних. І хай як складно це буде, окупантові, який вдерся на нашу землю, прийдеться набагато гірше.
Ігаль Левін, військовий експерт з Ізраїлю:
У Украины есть тыл. Уже НАТО занимается обеспечением украинского войска зимой. Это горячая еда, это палатки, обогрев. Плюс волонтеры. У россии всего этого нет. Откуда, кто? - что, Иран им пришлет палатки зимние? Откуда для всей этой массы войск? Мы видим, что у них обеспечение ужасное. Посмотрите на обмундирование мобиков, посмотрите на обмундирование всех этих русских чмонь. Это же ужасно. Позор. Мне ребята из Израиля - я с ними переписываюсь - они говорят: как, где? Что россия настолько бедная, нищая, почему она не может свою армию одеть, обеспечить? Почему они все как бомжи выглядят? Украинские солдаты выглядят, как космодесант навороченный, русские солдаты выглядят как бомжи.
Що вже й казати про бойовий дух.
Ігаль Левін, військовий експерт з Ізраїлю:
У наших воинов будет понимание, что они могут в контрнаступление, они могут в масштабные операции мирового уровня, потому что это уже входит в учебники военного ремесла - это я сейчас без шуток, без иронии, без капли лести в сторону украинцев, просто объективно. И вот украинские бойцы они начинают зиму с пониманием того, насколько они красавчики. В то время как русские понимают, что они чмони, которых даже их министерство обороны издевается над ними - у них там товарищи гибнут, вдавливают танками их буквально в землю, министерство обороны говорит: перегруппировки и оставляют их ни с чем на зиму.
А навесні вже чекатиме продовження українського контрнаступу зі звільнення наших територій.
Руки вгору, everybody, бо у нас новий рубіж, це не повітряна тривога, це Залужний мутить двіж, двіж.
