Українські військові врятували унікальні музейні експонати з Харківщини [ Редагувати ]
Захищають не лише наші життя, а й нашу культурну спадщину. Українські військові врятували унікальні музейні експонати з Харківщини. Півсотні старовинних скарбів наразі відправили на Буковину.
Це школа в одному із сіл на Харківщині. Тут був раніше і музей української вишиванки. Після одного з російських обстрілів - дивом вціліли ось ці українські вишивки. Але у напівзруйнованій школі унікальні речі зберігатися не могли. Наші воїни одразу вирішили їх рятувати.
Леся Воронюк, кураторка музею:
Ми дуже раді, що ці речі врятували і разом з тим я неймовірно захоплююся нашими військовими, які поза тим, що постійно воюють в постійній напрузі, виконують військові задачі, ще знайшли можливість, час це все запакувати і надіслати нам. Захисники розуміють цінність таких речей.
В колекції пів сотні одиниць, є і новіші вишивки 50-60 років, а є й унікальні рушники та вишиті сорочки початку 20 століття. Їхня цінність надзвичайно велика, каже Леся Воронюк.
Леся Воронюк, кураторка музею:
Більшість речей у досить хорошому стані, хоча є кілька сорочок і рушників, які дещо постраждали, на них затік дощ, є певні ушкодження тканини. Кожен такий артефакт дуже цінний в тому вигляді, в якому він до нас приїхав. Бо такі речі є свідками війни. Вони проїхали величезний шлях з Харкова до Чернівців, тут, звичайно, вони вже будуть у безпеці.
Цій вишиваній сорочці пощастило врятуватися, а от зберегти свій первинний вигляд - ні.
Тепер всі унікальні експонати мають описати, відфотографувати та просушити. Далі планують організувати експозицію за кордоном, щоб і через культурну спадщину також доносити світові правду про жорстоку війну в Україні.
Леся Воронюк, культурна кураторка:
Ці речі цінні тим і культурна спадшина цінна тим, що вона була створена в певну епоху, в певний період і більше не повториться, і якраз небезпека втрати таких речей є безповоротною.
У Музеї вишиванки готові приймати на збереження вцілілі експонати із зруйнованих шкіл, бібліотек чи музеїв. Кажуть, приймуть за потреби і посуд, і картини, і книги. Митці обіцяють ними опікуватися, а після Перемоги - неодмінно повернути.