Рекордно тепла зима: як виживає туристичний курорт Львівщини [ Редагувати ]
Туристам, які все ж приїхали у Славське, місцеві пропонують традиційні розваги.
Погода в Карпатському регіоні цьогоріч - рекордна. Рекордно тепла. Замість снігу - проливні дощі. Людей у гірськолижних курортах Львівщини майже немає. Звісно, не лише через погоду. Головна причина - війна.
Тож як виживає туристичний регіон - Христина Гашенко бачила. Вона повернулася зі Славського.
Славське. Один із туристичних курортів Львівщини. Тут мешкає 14 тисяч людей. І до війни їхній головний заробіток був - туризм. Серед тих, хто охоче приймає гостей - пані Ірина Матківська. Торік вона разом із чоловіком збудували невеличкий туристичний будинок на 4 кімнати. Тоді й гучно святкували новий 2022-й. Цього року - все геть по-іншому.
Ірина Матківська, жителька селища Славське:
Немає тих туристів, що приїжджали минулого року, це був схід України, центр, Київ. Очевидно дуже скрутне становище у людей із грошима, робота не клеїться, вічно світла немає.
Туристи для Ірини - чи не єдиний заробіток у Славському.
Ірина Матківська, жителька селища Славське:
Якщо є одна людина в неділю, то це дуже добре, то ми виживаємо, щоб за газ заплатити, за світло, за комунальні послуги.
Непроста ситуація і у великих комплексах. У цьому готелі можуть одночасно прийняти 80 клієнтів. Та сьогодні тут - зо двадцять гостей.
Ольга Горностай, власниця готельного комплексу:
У нас більше гості приїжджають працювати, це айтішники чи інші, які можуть дистанційно працювати. Якщо у нас не планували люди приїхати на тривалий період, на роботу працювати, то ми планували закрити готель.
Аби хоч якось привабити туристів, тут знизили ціни майже удвічі, створили комплексне меню та закупили генератори.
Ольга Горностай, власниця готельного комплексу:
Важко стало працювати в тому плані, бо, по-перше, ціни піднялися дуже на продукти, на все піднялися ціни. Плюс світло вимикають, ми купили генератор -це теж певні витрати і на паливо використання цих теж здорожчалося.
Немає туристів і на вулицях Славського. Час від часу дорогою проходять люди. Але це - переважно місцеві.
Христина Гашенко, кореспондентка:
Зазвичай тут завжди людно. Але не сьогодні. Через те, що мало людей, більшість сувенірних крамниць не працює.
На клієнтів у центрі селища за прилавком чекає Марія Іванівна. Жінка продає консервацію. Свою власну. Сьогодні каже, продала лише одну банку варення.
Туристів нема, бо війна - не найкращий час для відпочинку. У багатьох й можливості немає для поїздок. До того ж - ще й зимовий курорт зараз - безсніжний.
Христина Гашенко, кореспондент:
Неабиякі зміни у цьогорічний сезон внесла і погода. Замість морозу тут «+», замість снігу - дощ. Такої зими місцеві жителі не памʼятають.
Карпатські гори сьогодні нагадують здебільшого осінь чи ранню весну. Сірі пагорби та голі ліси заливають дощі. Останній сніг, який ледь притрусив землю перед новорічними святами, зійшов разом із болотом у річку.
А немає снігу - то й лижні траси не працюють. Гірськолижні підйомники - нерухомі.
Христина Гашенко, кореспондентка:
На території ось цього крісельного витягу немає руху. Зупинений підйомник. Техніка, за допомагою якої тут розчищали від снігу, помітно погрузла в болоті. Не працюють і магазини, де раніше можна було в оренду взяти гірськолижне спорядження.
Одним словом, завмерла вся туристична інфраструктура. Кавʼярні поруч - теж зачинені. На замку і двері гірськолижного комплексу. І тут, схоже, нікого не було давно.
Володимир Бега, селищний голова Славського:
Війна і така ситуація в країні, багато людей виїхало за кордон. І ми розуміємо, що виїхали платоспроможні верстви населення.
До війни у високий сезон щодня у Славську приймали від 5 ти до 10 ти тисяч туристів! Сьогодні максимум - 3 тисячі людей. Уперше в українські гори на 4 дні приїхала киянка Яна із дворічним сином. Розповідає: спочатку вагалась, чи на часі зараз відпочинок. Але таки зважилася:
Яна, туристка із Києва:
Живемо одним днем. У нас діти, заради дітей живемо.
Туристам, які все ж приїхали у Славське, місцеві пропонують традиційні розваги. Звісно, не в тому обсязі, як раніше, але все одно цікаво. От приміром, майстер-клас із гончарства.
Марія, майстриня з гончарства:
То дуже корисно. Арт-терапія рахується, тим більше, коли почалася війна, рекомендуємо працювати трошки, вона нервову систему заспокоює.
Раніше із глини тут вчили ліпити тарілки та фігури. Сьогодні - тематика змінилася. У пріоритеті... підсвічники.
Ото у нас на широку свічку можна, трошки зменшити і додати фактури так, щоб на таку худеньку свічку.
Марія, майстриня з гончарства:
Людина хоче мати то, що потребує, якщо б ситуація помінялася б, то ми робили б щось інакше. Ну ось світильники ми робили. То так само підсвічники. Якщо взяти сюда таблетку, то воно світиться, більш романтичне.
Утім місцеві жителі рук не опускають. Кажуть, головне - перемога. А після неї...
Марія Іванівна, жителька с. Славське:
Дасть Бог, буде добре. Буде мир, будуть туристи.
