Від початку війни в Україні тисячі іноземців стали волонтерами [ Редагувати ]

Від початку війни в Україні тисячі іноземців стали волонтерами. Павел Пашка з Чехії - один з них. Чоловік вже доставив в Україну тони гуманітарної допомоги - від медикаментів до машин для ЗСУ. Що його мотивує? І який вантаж привіз цього разу? Розкаже Жанна Дутчак.

Привіт. - Велком ту Юкрейн. - Я очень счаслив что я приехал …

Павел подолав вже майже тисячу кілометрів. Разом із групою чеських волонтерів прямують до Одеси.

Ето все гуманітарна допомога. М'ясо, м'ясо, теплое вещи на зиму, ето тоже для детей..

До польського кордону доїхали разом, а потім розділилися - колеги поїхали на південь. А Павел завернув на Прикарпаття.

Радіємо, що маємо таких колегів як Павел. - Дуже-дуже дякую, у меня нет слов, я очень рад что вижу вас, и ето не последний раз.

З Павелом наша знімальна група познайомилася ще торік у травні, коли він вперше приїхав в Україну із групою чеських медиків-волонтерів. Тоді вони привезли медикаменти та декілька тижнів допомагали місцевим лікарям.

Анатолій Лущак, селищний голова Лисця:

Насправді найважливіше - це так не матеріальні ресурси, як людські. Адже вони показують, що ми разом, ми єдині. І в найтяжчі часи.

Павел Пашка, волонтер із Чехії:

Ето я уже 5 раз сюда. Називаю что ето уже 5 мисия. Как мисия гуманиторной допомоги. Боротьба за свободу. Це мене мотивує. Я старий человек, я не могу йти воювати, то це моя дорога за свободу.

В Чехії Павел працює проєктним менеджером. На час поїздок в Україну - бере відпустку. Привозить все що замовляють - від медикаментів та обладнання, до продуктів та одягу. Допомагав доправляти і машини для ЗСУ.

Павел Пашка, волонтер із Чехії:

Ето било 15 машин, два машини я оставил тут, а дальше машини йшли на ЗСУ на Днепро, Київ і до Одеси. Ето был заказ, сказали, что нам потрібно машини за фронт, не воєнні машини, але як допомога для солдат.

Цього разу привезли вантажівку, яку замовив один з українських батальйонів. В ній облаштують мобільний пункт незламності.

Павел Пашка, волонтер із Чехії:

Я смотру на ситуацію на фронте каждый день, там ческие журналисты они пишут какая ситуация в Бахмуте, Днепре, в Харкове… я не боюсь, бо люди которые там жывут им сложнее как мне, я привожу помощь и назад в Прагу.

Перший добровольчий шпиталь - це ще одне місце, куди Павел обов'язково навідується на Прикарпатті. Заклад створили українські волонтери в перші дні великої війни - аби надавати безкоштовну допомогу військовим та переселенцям.

Станіслав Онищук, керівник першого добровольчого шпиталю:

Мені навіть важко оцінити ту допомогу, яка надається іноземними колегами - це і медикаменти, і вироби медпризначення і обладнання. І найбільше власне волонтерів і фізичної присутності тут ми маємо з Чеської республіки.

Добровольчий шпиталь просив Павела допомогти із генераторами.

Станіслав Онищук, керівник першого добровольчого шпиталю:

Коли почалися вимкнення світла для нас це було дуже гострою проблемою. І перше, що я зробив я написав чехам і словацьким колегам …. Друзі помагайте, бо ми без генератора.

Павел Пашка, волонтер із Чехії:

Мої знакомие по чуть сдали деньги я сделал транскордрнний банковсткий сщет и дал громаде накопит деньги и на день рождения Зеленского 23 декабря послал как подарок тут на банковий счет 11 тисяч евро.

Гроші вдалося зібрати доволі швидко. Втім, каже Павел, як і в Україні - волонтерський рух за рік війни - і в Чехії трішки уповільнився.

Павел Пашка, волонтер із Чехії:

Люди думали, що война закінчиться за пол года, а вона еще еще дальше. Люди устали. Но я очень рад что Україна для чеських людей, как консистенція війни за свободу. Україна воює і за нашу свободу. В 68 году я видел руские танки в Праге на власние глаза и для меня цена свободи очень бальшая.

А ще, розповідає Павел, і він, і всі його співвітчизники впевнені, що Україна переможе.

Павел Пашка, волонтер із Чехії:

Все люди верять, что перемога буде. Невозможно чтоби целий демократический свет чтобы проиграл войну.

Допомагати українцям Павел планує і після завершення війни.

До побачення.