В місті Яготин жінки взялися вишивати "Рушник перемоги" [ Редагувати ]

Ідентифікатор нації, символ єдності українського народу. "Рушник перемоги" - взялися вишивати жінки в місті Яготин на Київщині. Переконані - він стане оберегом для наших захисників і наближатиме день, коли російські окупанти підуть геть з української землі. Михайло Манилюк бачив жінок за роботою. 

В Ірини Білаш удома - десятки вишитих картин, рушників і сорочок. 

Ірина Білаш, майстриня з вишивки:

У мене тьотя Галя показала мені, дитиною була, мені чогось так захотілося. Вона мені показала, ну я попробувала та й усе. Якщо поганий настрій. Якщо вже три помилки зробила, то я відкладаю, і нічого, знаю, в мене не получиться.

Це чотириметрове конопляне полотно виткане ще у тридцятих роках минулого століття. Таких уже майже не залишилося. Ірина бере до рук голку з червоною ниткою і вже за мить на тканині з'являються візерунки. Це буде "Рушник перемоги" - каже майстриня. Адже полотно досі зберігає силу та мудрість наших пращурів. 

Ірина Білаш, майстриня з вишивки:

Можна уявити скільки тут енергії в ньому закладено. Скільки етапів було пройдено, щоб його створити. Це ж треба було обробити землю, посадити коноплі, зібрати, їх там вимочували. Потім снували нитку, потім пряли, вибілювали його, розстилали на землі. 

У Яготинській громаді - понад сорок населених пунктів. У кожного - своя історія і свої символи, всі вони будуть зображені на полотні. 

Людмила Василенко, директор Яготинської бібліотеки:

Кожен символ - це закодоване наше життя. В квіточку, в пташечку, в якусь рослину. Ми хотіли закодувати історію нашої Яготинської громади. І ми хочемо, щоб таким чином наша громада наблизила перемогу.

Вишивають стебловою технікою - тобто візерунок буде видно з обох сторін рушника. 

Марія, школярка:

Трошки навчилася зараз. - Це важка праця, як ти гадаєш? - Напевно так, тому що вишивати рушник важко.

Сотні жителів сіл і міст Яготинської громади зараз боронять Україну від російської орди. Майстрині вірять - створюють оберіг для наших захисників.

Марія Антоненко, жителька Яготина:

Ми взагалі віримо, що якщо ми проклали стібочок - можливо ми відьми - то ті люди залишаться живими. Вишиваємо тільки в гарному настрої. Спільна мета, дуже велика енергія, енергетика, тільки з настроєм все це робиться. 

Долучитися до роботи може кожен бажаючий. Яготинці переконані - що швидше створять свій оберіг, то швидше наші бійці переможуть російських окупантів!

І ми беззаперечно в це віримо! Дякуємо нашим воїнам! Разом до перемоги!