Заборона на імпорт українського зерна: які заходи розглядають в Брюсселі [ Редагувати ]

Заборону на імпорт українського зерна одна за одною запроваджують європейські держави. Слідом за Польщею та Угорщиною, аналогічне рішення у понеділок ухвалила Словаччина. Розглядає такий варіант і Болгарія. Як на це реагують в Брюсселі, та які рішення шукають - розкаже Олена Абрамович.

Про відкриття "Ліній солідарності", тобто спрощених шляхів для завезення українського зерна до Європи в Брюсселі оголосили торік у травні. Таким чином тут вирішили підтримати Україну у війні та допомогти вивезти продовольство, яке не могло експортуватися через заблоковані морські порти.

Адіна Велян, єврокомісарка з питань транспорту:

Тисячі вагонів, завантажені зерном, досі на українському кордоні з Польщею та Румунією. Середній час очікування для перетину кордону - 16 днів. На деяких пропускних пунктах і 30 днів. І ці затримки, звісно, не спричинені відсутністю доброї волі. Нам потрібно переглянути логістику та ланцюжки постачання, створити додаткові потужності, адаптувати інфраструктуру та доставити необхідне обладнання туди, де воно треба. 

Єврокомісія тоді виділила кошти на розширення інфраструктури. А пізніше також субсидії для європейських фермерів. Вони виходили на протести через перенасичення ринку дешевим українським зерном. Скаржилися, що своє доводиться віддавати мало не задарма, бо не все наше продовольство проходило транзитом - частина продавалась на місці. Втрати фермерів з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини, за оцінками Європейської комісії, сягнули понад 400 мільйонів євро. Субсидії від ЄС були в рази меншими.

Міріам Гарсіа Феррер, речниця Єврокомісії:

Перший пакет становив 56 мільйонів євро із сільськогосподарського резерву, це резерв, який ми маємо для термінових питань, як це, і який може дуже швидко застосуватися і ми це зробили. Зараз ми розглядаємо можливість другого пакету - він досі обговорюється, тому ми не можемо надати жодних деталей щодо суми чи критеріїв.

Збільшити суми компенсацій - одна з вимог країн, які взялися блокувати українське зерно. Болгарія, наприклад, отримала 16 мільйонів євро і хоче ще 50. І це попри те, що болгарські виробники зерна отримують сотні мільйонів євро прямих субсидій ЄС за землю, яку вони обробляють.

Висунула протекціоністські вимоги й Угорщина.

Сандор Фаркас, міністр сільського господарства Угорщини:

Якщо у Брюсселі, в ЄС, не буде вжито захисних заходів, прийнятних для нас, ми можемо продовжити заборону. І до 30 червня ми хотіли б вирішити ці питання з Брюсселем. Якщо ні, то подальші санкції залишаться в силі в інтересах угорських фермерів.

У Єврокомісії дії Польщі та Угорщини, які першими оголосили про блокування українського зерна, називають порушенням європейського законодавства. Бо у ЄС відкритий ринок, який має підпорядковуватися загальним правилам блоку. Проте карати порушників тут, схоже, не збираються.

Ерік Мамер, речник Єврокомісії:

Ми не маємо за ціль створювати труднощі для мешканців ЄС у той час, як ми підтримуємо Україну. Тому зараз мова йде не про санкції, а радше про пошук рішень, які опираються на закони ЄС і враховують інтереси й України, і ЄС.

Поки в Брюсселі обговорюють новий пакет субсидій, заборону на імпорт українських зернових у понеділок оголосила також Словаччина, проте зі збереженням можливості транзиту. Тобто продавати не можна, але транспортувати територією країни, будь ласка. Таку ж політику на вихідних окреслили Польща та Угорщина. Чехія тим часом заявила: не має наміру наслідувати такі дії сусідів.