У місті Антверпен відкрилась українська школа: як працюватиме гібридний проект [ Редагувати ]

Півтори сотні українських дітей у бельгійському місті Антверпен були змушені навчатися онлайн за української програмою через брак місць у місцевих школах. Та влада вирішила питання і відкрила для них українську школу, повністю взявши на себе фінансування проекту. Олена Абрамович побувала на дні відкритих дверей і розкаже більше.

Антверпен. В одну з аудиторій у новій школі, один за одним заходять підлітки та їх батьки - послухати, як працюватиме цей гібридний україно-бельгійський навчальний проект.

Режим школи складений за бельгійським режимом - тому що понеділок, вівторок, четвер, пʼятниця - повний робочий день, тобто 8-годинний.

Середа - короткий день. Розклад бельгійський, програма українська. Викладають тут 15 вчителів, для дітей підготували близько десятка класів з усіма зручностями. 

Приміщення, його утримання та зарплати вчителям фінансує місцева влада, бо місць в школах Анвтерпена не вистачило для понад сотні українських учнів старшої школи, яка тут розпочинається з 12 років. 

Олександр Яковенко, біженець з Києва:

Великий потік біженців з України - мого віку наразі. Звичайно, дуже радий, якщо тут всі на українській розмовляють. Я прямо як вдома, як вдома.

Роксолана Сащук, біженка з Івано-Франківської області:

Ми зверталися - скільки раз.. десь два-три рази, але, на жаль, не знаходилося місце для Марії. Для нас це важливо, дуже зраділи, що такий проект відкривається. 

Шістнадцярічна Марія каже, якби й знайшлося для неї місце у більгійській школі, все одно б обрала українську, бо наша програма сильніша, і диплом про середню освіту можна отримати швидше.

Марія, біженка з Івано-Франківської області:

Я зараз 10-й клас закінчую, і в мене далі 11-й починається і я б хотіла підготуватися до ЗНО і більше зосередитися на предметах, тому що я зацікавлена в поступленні до університетів. 

Українські дипломи тут швидко легалізуються і відкривають шлях до вступу. Заповнює документи на перехід до цієї школи для свого 13-річного сина і Ольга, яка приїхала до Антверпена з Бучі. Хоч її син зрештою і потрапив у місцеву школу, все одно віддають перевігу цій. 

Ольга Мохно, біженка з Бучі:

Хочеться цього контакту з нашими рідними людьми, з нашою діаспорою і по тій програмі, яка була у нас, що дуже важливо для мене особисто. Я рахую, що наша програма, вона і рідніша, і вона, ну скажімо, продуктивніша.

Думає про перехід сюди і 14-річний Костянтин з Черкас, зараз він і в бельгійській навчається, і українську програму онлайн наздоганяє.

Костянтин Карпенко, біженець з Черкас:

В цілому мені подобається в бельгійській школі, але я хотів би перейти в цю школу, тому що досить складно тягти і бельгійську, і українську школу разом. 

Українські вчителі обіцяють індивідуальний підхід, враховуючи, що перед роком війни були ще 2 роки ковіду і якість освіти разюче впала. Львівʼянка Рена, яка уже 15 років живе у Бельгії і займалась відкриттям цієї школи, каже - саме через співчуття до дітей і зародився цей проект. 

Рена Фараджева, співзасновниця української школи в Антверпені:

Дуже важливо робити саме для дітей, тому що основному батьки були дуже збентежені, їм було важко сконцентруватися, у них багато було дуже адміністративної роботи.

Спочатку волонтери організовували для дітей літні табори, потім пішли до уряду з проханням відкрити школу - на запуск проекту і бюрократичну тяганину пішло 9 місяців. 

Рена Фараджева, співзасновниця української школи в Антверпені:

Був фактично, можна сказати, тендер. У нас була конкуренція. Ми довго переконували уряд і місто Антверпен, що ми того варті і що ми, насправді, зробимо багато. 

Вчителі, які долучилися до викладання в школі, теж переселенці. Серед них -викладачка Київського національного економічного університету Владлена Ярошенко. 

Владлена Ярошенко, співзасновниця української школи в Антверпені:

Я буду викладати інтеграційний курс, з місцевої структури Атлас мені пообіцяли дати структуру того курсу, як викладають для дорослих, адаптую і буду викладати.

Для кращої інтеграції в школі проводитимуть й уроки нідерландської. Їх зголосилась читати бельгійська студентка педагогічного університету.

Северін фон дер Драй, вчителька-волонтерка нідерландської мови:

Під час проходження практики я помітила, як усі ці учні, які раптово приїхали, були просто закинуті в школи, у класи, де вони не розуміли жодного слова. Вони і без того пережили стрес, і я дуже хотіла якось допомогти. 

Завдяки такому унікальну проекту, де бельгійська влада фінансує фактично школу для іноземців, вирішилось не лише питання освіти українців. Тут сподіваються звільнити також місця для дітей інших національностей у місцевих школах за рахунок українців, які захочуть перейти на навчання сюди.