У швейцарському Лугано завершився перший "Лугано Бізнес-форум" [ Редагувати ]

У швейцарському Лугано завершився перший "Лугано Бізнес-форум". Захід обʼєднав представників бізнесу, передусім зі Швейцарії та України, - асоціацій, організацій, урядовців та лідерів думок. Форум офіційно визнано частиною Ukraine Recovery Support 2023 - програми сприяння відбудові України та етапом підготовки основної конференції з відновлення України, що цьогоріч триватиме 21-22 червня у Лондоні. За два дні учасники обговорили сім ключових тем. Однією з основних панелей була презентація освітнього проекту з відновлення України, який започаткував кілька місяців тому Бернський університет прикладних наук. Подробиці - далі у сюжеті.

Бізнес-форум у Лугано - сходинка до великої Конференції з відновлення України у Лондоні. Ця зустріч стала своєрідним містком між тими, хто відновлюватиме Україну і тими, хто готовий у це вкладати гроші. Щоправда, конкретних домовленостей поки немає. 

Це Томас Ронер, професор Бернського університету прикладних наук. Ідею з освітнім проектом, де майже тридцять жінок навчається новітніх швейцарських технологій, він втілює в життя майже три місяці. На Форумі у Лугано презентація проектів від цих українок посіла особливе місце серед робочих панелей. 

Олена Мельник, старша наукова співробітниця Цюріхського університету, керівниця сектору міжнародних проектів Сумського національного аграрного університету:

Це не лише відбудова житлового сектору, виробничого сектору, аграрного сектору. Я вважаю, що ми маємо розширювати напрямки, як удосконалення споруд, споруд житлового сектору і більше торкатися питання захисту екосередовища. 

Україну на Форумі називають житницею світу. Четвертим у світі експортером кукурудзи, пʼятим - пшениці. Через війну вирощування цих культур знизилося приблизно на 45%. І майбутнє сільського господарства України через забруднення землі та заміновані території непевне. Не менше турбує європейський бізнес критичний стан української освіти.

Себастьян Вервуг, ректор Бернського університету прикладних наук:

В першу чергу прикладний університет Берну почав програму, для того, щоб люди могли продовжити свої доробки. Ми даємо можливості для спілкування, для навчання студентів, для того, щоб рухатися далі, щоб розвиватися. Наразі організовується дуже багато заходів, в тому числі онлайн. І найголовніше, це так званий квінінг університетів, які мають спільні навчально-освітні програми, спільні факультети. Вони повинні обʼєднувати зусилля, як в наукових, так і в освітніх програмах. І основними пунктами, на які потрібно спиратися - це сталий розвиток, підтримка сільського господарства та лісових ресурсів.

На думку ректора Бернського університету, треба створити умови для повернення навчених та вмотивованих біженців. 

Надія Резнік, учасниця проекту з відновлення України:

Освіта для мене, так як в мене вже 22 роки педагогічного стажу, була дуже важлива на той момент. Бо я зрозуміла, що таких як я, які виїхали за кордон, дуже багато.

Надія Резник - доктор економічних наук, професорка. Її будинок у Боярці зруйнували рашисти, а життя жінці врятувало лише те, що вона вийшла з оселі незадовго до вибуху. Надія бере участь в проекті з відновлення України як студентка. 

Надія Резнік, учасниця проекту з відновлення України:

Я побачила тут вже багато, починаючи від дитячих садочків, які мають абсолютно інший рівень, починаючи від харчування, режиму дня - це для мене було новиною, шкільна програма для мене новина. Мови, якими діти володіють вже з 10 років.

У межах освітньої програми два проекти Надії вже готові реалізовувати. Дитячий садофк для внутрішньопереміщених осіб на Львівщині та школу на Київщині. 

Томас Ронер, професор Бернського університету прикладних наук:

Обидва відновні проекти - і дитячий садочок, і також ця школа - це наш проект та адміністрації міста. Ми маємо,звичайно, трохи викликів. Тому що будинки та школи з дерева не можуть бути встановлені в Україні. Але якщо ви спонсоруєте, то все добре (сміється).

У перспективі швейцарці бачать інвестиції у клімат, здоровʼя, цифрові технології та гендерну рівність. Водночас заявляють про необхідність судової, освітньої реформ, змін в податковій системі та антимонопольному комітеті.