У Харкові розробили спецмашину для розмінування [ Редагувати ]

5 мільйонів гектарів українських земель непридатні для сільського господарства через замінування. Для порівняння - це як територія Словаччини. І скільки часу потрібно, аби очистити цю територію - точно не можуть відповісти ані військові, ані надзвичайники. Вони зараз активно розміновують угіддя. Використовують і підручні засоби, як от міношукачі, і техніку від західних партнерів.

Машини для розмінування розробляють і в Харкові. Місцеві інженери спроєктували техніку на базі трактора Т-150, що може пришвидшити роботу саперів у 8 разів. Як це працює? Розкаже Світлана Шекера.

Ось так при наїзді вибухають протипіхотні міни-пелюстки. Для цього трактора Т-150 вони не страшні, бо його спеціально переобладнали на машину для розмінування. Обшили металом для захисту.

Він захищений від ураження збоку, знизу, бо, бачите, навіть земля, яка розлітається від невеликої міни, який слід залишає.

І додали спеціальні елементи.

Світлана Шекера, кореспондентка:

Головне в цій машині розмінування - ось цей вал вагою 350 кг. Він тисне на землю, і міна вибухає.

Водій керує цією машиною дистанційно. З ось такого пульта.

Іван Яловол, керівник проєкту машини для розмінування:

Це для повороту, це для початку руху, це для зупинки. Це аварійна зупинка. Тут є контури безпеки, який передбачає зупинку в разі втрати сигналу, тобто не може так статися, щоб трактор сам по собі десь поїде за обрій.

Водій може знаходитися на безпечній відстані до 200 метрів. Бо міни трапляються різні - від пелюсток до протитанкових. Село Нова Гусарівка на Харківщині - одне з найбільш нашпигованих вибухівкою. Воно пів року було в окупації. За цей час рашисти щільно замінували все навкруги, щоб не підпустити українських військових. Та нині часто потерпають від цього цивільні та тварини. Пані Віра показує свою скалічену козу Сніжану, яка наступила на пелюстку.

Віра Адаменко, мешканка села Нова Гусарівка:

Почули вибух, вийшли, у неї кров біжить. Почали перев'язувати. Самі надавали допомогу. Де вона її найшла, де наступила? Одну ми вже зарізали. Це уже друга. Білочку зарізали, бо обидві ніжки й грудочку побило, і ми її дорізали. А цієї - одна ніжка, ми її залишили, думаємо, скакає на трьох, слава богу.

Селяни кажуть, міни знаходять тут постійно.

Віра Адаменко, мешканка села Нова Гусарівка:

Вигрібали ото ж весною, не було ж трави. Знайшла одну "жабку". Знайшла там на трасі й другу "жабку". Ми "жабками" їх звемо. Я взяла за хвостик і віднесла до стовпчика. 

У селі працюють сапери з Рівненщини. Через густу траву робота посувається дуже повільно.

Іван Капітонюк, начальник відділення групи піротехнічних робіт ГУ ДСНС України в Рівненській обл.:

Ось ви бачите, вегетація піднялася, міну не видно. Дуже багато форматних тіл у землі. Береш металошукач, він на все реагує. Приходиться ставати на коліна, ножичком по травинці зрізати й рухатися обережно. Буквально 6 кв. м на день при такій великій вегетації.

Нова машина розмінування пришвидшує процес у 8 разів. За 4 доби за її допомогою сапери розмінували ділянку довжиною у 600 метрів. Та слідом за машиною - обов'язково йдуть сапери.

Максим Мельник, керівник групи управління розмінуванням в Харківській обл.:

Якщо ми кажемо про міну ПФМ "Лепесток", то це міна нажимної дії. І каток, коли іде по полю, нажимає на ці міни, вони всі спрацьовують. Під час роботи цієї машини були випадки, що дещо вона пропускала, сапери йдуть за нею і перевіряють ефективність її роботи.

Машина розмінування ще проходить випробовування. Інженери враховують зауваження. В обласній військовій адміністрації кажуть, таких машин - потрібно якомога більше. Бо мін настільки багато, що нині сил саперів вистачає лише, щоб розміновувати лінії електропередач. До полів навіть не приступали.

Іван Сокол, директор Департаменту цивільного захисту Харківської ОВА:

Щоб розмінувати цю територію за рік, нам потрібно, щоб 120 тисяч саперів працювали щоденно. І щоб у нас було не менше ніж 500 машин механічного розмінування.

Харківська розробка буде вдесятеро дешевшою за іноземні аналоги. А головне, її можна буде ремонтувати на місці. Надалі рятувальникам допомагатимуть волонтери, яких навчать керувати машиною. На таку роботу вже зголосилася сотня охочих.