Із Лондона з сенсаціями [ Редагувати ]

Суди в Лондоні між українськими олігархами традиційно були джерелом сенсацій. Бо там свідчили самі українські мільярдери, і там їм доводилося викладати всі деталі їхніх конфліктів між собою та деталі їхніх відносин з українськими політиками. 

Нажаль, незабаром маємо ще один суд у Лондоні, де фігуруватимуть українці. Але тепер не олігархи, а особи з орбіти кількох київських мерів та деякі медійні персонажі, що діяли в їхніх інтересах. А позивається до них Тамаз Сомхішвілі, британець грузинського походження, котрий мав нещастя в 2007 році інвестувати в реконструкцію однієї з площ міста Києва і вже 15 років куштує під різними соусами український інвестиційний клімат.

Заява англійських адвокатів не залишає сумнівів у серйозності їхніх намірів. "Англійська Zaiwalla & Co, яка захищає британського громадянина та інвестора Тамаза Сомхішвілі, домагатиметься відшкодування у Великобританії за незаконні дії, які дестабілізують судові процеси в Україні. Дивно, що в Україні, країні, яка отримала таку беззастережну підтримку Сполученого Королівства у своїй нинішній боротьбі, британський громадянин та інвестор, який інвестував у країні впродовж 17 років, став об’єктом такої атаки, метою якої є не допустити справедливого розгляду судової справи та фактично експропріювати його інвестиції без жодної компенсації. На жаль, не лише те, що українська влада нічого не зробила для захисту прав пана Сомхішвілі, але й те, що представники української політичної еліти та чиновники можуть стояти за атакою на нього. Правова система Великобританії користується всесвітньою репутацією, про що часто заявляє Президент України, і тепер пан Сомхішвілі покладатиметься на британське правосуддя, щоб захистити свої права та притягнути до відповідальності тих, хто стоїть за нападом".

Фірма Zaiwalla працює в Лондоні з 1982 року і, судячи з її публічного профілю та з історії засновника Сароша Заївалла, є вельми ефективною. Тож відповідачам прийдеться непереливки.

Коротко суть історії наступна. В 2007 році Сомхішвілі хотів реконструювати Харьківську площу Києва. Його компанія виграла інвестиційний конкурс, він сплатив місту майже 14 млн доларів і витратив ще 10 млн на проектні та інші підготовчі роботи. План реконструкції Харківської площі передбачав появу нової транспортної розв'язки, яка повністю вирішувала її пропускну спроможність. За цю частину проекту відповідала міська влада, Київавтодор та Київський метрополітен. Обов'язком інвестора було побудувати офісно-готельний центр, торгові приміщення, паркінг на 500 авто та автовокзал.

Але міська влада, після майже 5 років бездіяльності та порушень зі свого боку, відкликала виділення землі та в односторонньому порядку припинила її оренду. Представники КМДА визнавали наявність прав інвестора на компенсацію збитків, але лише на словах. А по факту гроші інвестору не повертались.

Справа дійшла до суду, який інвестор виграв у 2019 році. Судді зобов'язали КМДА виплатити інвестору заплачені столичній владі 14 млн доларів та ще 10 млн доларів прямих збитків. Проте у відповідь Сомхішвілі отримав не гроші, а купу звинувачень від пари-трійки українських блогерів. 

Спроби дискредитації не зупинились навіть після детальних спростувань адвоката та менеджерів Сомхішвілі та листів компетентних органів України про те, що його британське громадянство не викликає сумнівів і що до нього нема жодних претензій. 

Не зупинив атаку і той факт, що підприємства Сомхішвілі, щодо якого його звинувачують у співпраці із державою-агресором, насправді є стратегічним партнером українського концерну "Укроборонпром". То ж чи не діють ті, хто атакує Сомхішвілі, насправді в інтересах російських спецслужб, які як ніхто зацікавлені у завданні шкоди українському ВПК? Тож можливо українським спецслужбам варто ретельніше придивитися не лише до виконавців атаки на Сомхішвілі, але й до тих, хто цю атаку замовив? 

Окремо здивував той факт, що інформагенція "Інтерфакс-Україна", котра опублікувала відкрите звернення пана Сомхішвілі до Президента України в квітні цього року, за декілька днів чомусь закрила доступ до цього звернення. Особливо з огляду на те, що у 2021 році, коли Тамаз Сомхішвілі вперше звернувся до Володимира Зеленського з відкритим листом, цей лист публікував саме "Інтерфакс-Україна". Тоді сумніві у тому, що пан Сомхішвілі є британським інвестором, у журналістів не було. 

До речі, у заяві англійських адвокатів згадується і тиск на українські ЗМІ з боку українських корупціонерів. Виходить, що крім того, що пан Сомхішвілі захищає себе, він ще захищає свободу слова в Україні.

І от тепер маємо. "Оскільки наклепницька атака, розпочата з України, відгукується у Сполученому Королівстві, а справедливе правосуддя для пана Сомхішвілі виглядає все більш ілюзорним з огляду на крихкий стан українських судів, пан Сомхішвілі має намір звернутися до державних органів та судів Великобританії, щоб притягнути до відповідальності не лише виконавців атаки, а й тих, хто її організував та спонсорує" - сказано в заяві англійських юристів. До речі, це могло статися значно раніше, тож терпінню пана Сомхішвілі можна лише позаздрити.

До неповаги до інвесторів ми нажаль вже звикли. Такий собі специфічний ризик країни. До інформаційних війн звикли також. Але в даному випадку публічне цькування інвестора було побудоване на вигаданих історіях. Метод ідентичний до того, до якого ми теж звикли, але у виконанні російських спецслужб. 

Така історія максимально недоречна завжди, але особливо – за умов війни, коли потерпілим є громадянин стратегічного союзника України. Це безумовно скандал, який здатен перекрити зусилля багатьох "інвестнянь". 

Слухання в Лондоні обіцяє, серед іншого, британські санкції щодо тих, хто організував та здійснив інформаційну атаку на Сомхішвілі. Адже Zaiwalla & Co також представлятиме пана Сомхішвілі у Міністерстві закордонних справ Великобританії щодо порушення норм захисту інвестицій в Україні. А саме ця установа має повноваження впроваджувати санкції проти недружніх Великобританії осіб. Проте чи стане Україні легше від цього? Хіба що буде іншим урок на майбутнє. 

Автор: 
Політолог, керівник аналітичного центру
"Третій сектор" Андрій Золотарьов.