Україна відзначає День добровольця: історія бійця "Конюха" [ Редагувати ]
День добровольця відзначають сьогодні в Україні - 14 березня. Вшановуємо людей, які без повісток та примусу стали на захист держави. У важкі моменти для країни саме добровольці підтримали та посилили українську армію та продовжують донині стояти на фронті. З одним таким бійцем поспілкувалася наша Світлана Шекера.
От, 91 року. Це вже в росії виготовлено.
Він поправляє трофейний автомат. І показує екіпірування.
Волонтерський бронік, от я не пам'ятаю чи Німеччина, чи Франція нам передавали, плити стоять тут 6 класу, трофейні, кераміка. АКС теж трофейний, хлопці мені його приволокли.
Додає: то нічого, що трофейний - головне, що нищить ворога. Боєць за позивним "Конюх" до війни - успішний підприємець. Мав свій кінний клуб біля Харкова і невеличкий будівельний бізнес. Та в перші ж дні повномасштабного вторгнення пішов до військкомату.
Позивний "Конюх", молодший сержант 5-й Слобожанської бригади Нацгвардії:
Прийшов я добровольцем 26 лютого в військкомат міста Мерефи, нас записали, сіли в автобус і поїхали, навіть не знали, куди ми їдемо. Насправді було байдуже, в яку частину ми їдемо, ми знаємо, що ми йдемо захищати свою країну.
Жодної підготовки. Часу на це не було, бо ворог уже стояв під Харковом.
І треба було захищати. Нас вивезли під Балаклію, і там ми стали на лінію оборони й захищали місто Слобожанське, щоб туди не зайшов ворог.
Далі - був контрнаступ. Балаклія, Ізюм. З лютого 2023-го - Кремінна. Найзапекліші бої й найбільші втрати.
Дуже були великі артобстріли й весь час йшли наступи, йшла піхота, піхота і піхота, весь час йшла. Два місяці було дуже важких боїв - це якраз от морози, багато обморожень було у хлопців.
У 2023-му характер війни змінився, розповідає нацгвардієць. Ворог постійно випробовує тактику.
У нас хто стояв в Балаклії. Буряти стояли, контрактників мало було, чечени були там. Вони дуже боялись до нас лізти. Вони знали, що ми всі мотивовані, ми там ляжемо, але ми їх не пропустимо. Війна жорстка, дуже жорстка стала. Їх дуже багато, вони лізуть, Вони працюють FPV-дронами, вони артой працюють, арти дуже у них дуже багато.
Нині серед обов'язків "Конюха" - забезпечення своєї роти. Возить і харчі, і БК, і людей. Своє бойове авто називає "наваріком". Машина, подарована другом для евакуації поранених, не раз рятувала і його самого. На цьому пікапі двічі тікав від російського ФПВ-дрона.
Позивний "Конюх", молодший сержант 5-й Слобожанської бригади Нацгвардії:
Близько десь 3 км я не доїхав до позиції хлопців, ударяється ФПВ-дрон попереду мене в метрі, прямо в дорогу, дуже сильно ударяється і не спрацьовує. Я тоді прийняв рішення, що треба бистро на газ нажимати, я нажимаю на газ, я його пропускаю під машиною. І далі їду. Коли назад уже їхали, уже побачив, що воронка є, він уже здетонував, він уже спрацював.
Зараз його рота під Бахмутом. Боєць розповідає: хоч і тяжко, і втомилися. Але…
Навіть якби я знав два роки тому, що буде так, як зараз, я б не подумавши, пішов. Це 100%, те, що от зараз проходить, що я тут уже два роки, я б нікуди не тікав, і нікому цього не раджу робити. Якщо не ми, то хто буде захищати? У нас багато, де по військах не хвата людей, і треба віддавати свій долг, тому що якщо отак от сидіти й ждати, що іншими руками. Так вони прийдуть і в Київ, вони прийдуть і у Львів.
Повномасштабне вторгнення зруйнувало все його колишнє життя. Та боєць каже: боронитиме свою землю, доки буде треба. А в мирній Україні, як і до війни - знову стане будівельником.
