Сектор грального бізнесу в Україні: від податків до ліцензій [ Редагувати ]

Уже четвертий рік в Україні легально працює гемблінговий бізнес. За цей час він поповнив бюджет країни мільярдними податками. При цьому щороку суми лише зростали, чим добре підтримували нашу економіку. Згідно з даними, які наводять в Центрі економічної стратегії, 2021 року гральні компанії перерахували 206  млн грн, 2022-го - 730 млн грн, 2023-го - 10,4 млрд грн.

Зараз в Україні можна проводити п’ять видів азартних ігор: в онлайн та офлайн казино, в букмекерських пунктах, у залах гральних автоматів та покер в інтернеті. Для кожного передбачена окрема ліцензія. Діє 5 років, а вартість визначається розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому погоджують видачу ліцензії. Кошти перераховувати варто щорічно рівними частинами. У січні 2024-го розмір “мінімалки” становив 7100 грн. Відповідно можна порахувати у скільки цьогоріч обійдеться ліцензія для нових гральних компаній:

● казино в Києві мають заплатити 60 000 “мінімалок” або 426 млн грн;
● казино в інших населених пунктах та букмекери  - 30 000 “мінімалок” або 213 млн грн;
● онлайн-казино - 6500 “мінімалок” або 46 млн 150 тис. грн;
● зали гральних автоматів - 7500 зарплат або 53 млн 250 тис. грн;
● онлайн-покер - 5000 зарплат або 35 млн 500 тис. грн.

Додатково є й інші види ліцензій, наприклад, на кожен гральний стіл або автомат, букмекерський пункт.

Щорічна оплата за ліцензії є не єдиним доходом, який гральний бізнес перераховує державі. Згідно із Податковим кодексом України, гемблінгові компанії сплачують до бюджету:

● податок на дохід – 18% від доходу за вирахуванням виплат гравцям (для гральних автоматів – 10%);
● податок на виграш – з усієї суми виграшу сплачується ПДФО 18% та військовий збір 1,5%;

Додамо сюди ще й сплату податків за офіційне працевлаштування персоналу фірм. 

Дивлячись на вказані суми, прибуток держави від легалізації грального бізнесу вражає. Попри надскладний для українського бізнесу воєнний період він не лише втримався на запланованому рівні, а й перевищує очікування. До слова, зараз в Україні у сфері азартних ігор офіційно діє 30 компаній, які продовжують розвиватися. 13 з них працюють офлайн, 17 - онлайн. Прикладом казино, які отримали ліцензії та працюють офіційно практично від початку легалізації грального бізнесу, є:

● ТОВ “ЛІМОН”. Працюють під брендом “СhampionCasino”.  Зареєстровані в Києві за адресою вул. Дмитра Дорошенка 18. Керівником компанії є Руслан Дроздов та Пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд “КАЗКОВА ОСЕЛЯ” за рахунок та в інтересах якого від свого імені діє ТОВ “Компанія з управління активами “Акстон”.

СhampionCasino надає інструменти та ресурси, які допомагають користувачам контролювати азартну активність. Мова йде про ліміти депозитів, можливість самообмеження та посилання на організації підтримки осіб, які зіштовхуються з проблемами, пов'язаними з залежністю від азартних ігор.

● ТОВ “БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ “ФАВБЕТ”. Мають сайт “Favbet”. Зареєстровані в Києві по пр. Степана Бандери 8.
● ТОВ “ВБЕТ УКРАЇНА”. Діяльність ведуть через сайт “VBET”. Зареєстровані в Києві за адресою вул. Верхній Вал 10.
● ТОВ “СПЕЙСИКС”. Більш відомі за назвою бренду “Cosmolot”. Зареєстровані в Києві по вул. Ігоря Сікорського 8.

Ознайомитися з детальним списком можна тут. Ці компанії гарантують гравцям високий рівень безпеки, чесності, прозорості в гральних процесах та сплачують податки в повному обсязі. 

Отримати ж ліцензію на проведення азартних ігор досить складно. Організатором може бути виключно юридична особа - резидент України, яка відповідає низці вимог, прописаних в законі "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор:

● мати не менше як 30 млн грн статутного капіталу;
● проводити діяльність виключно на території України та здійснювати платежі в національній валюті; 
● її керівники, власники в тому числі кінцеві бенефіціари повинні мати бездоганну ділову репутацію та не можуть бути громадянами РФ або іншої держави-агресора стосовно України.

Якщо всі вимоги дотримано, то керівник компанії може особисто або через уповноважену особу звернутися до регулятора із заявою про отримання ліцензії. Залежно від виду до заяви необхідно долучити додаткові документи, наприклад, засвідчені копії установчих документів заявника, підтвердження статутного капіталу та походження цих коштів, довідки про відсутність судимості, тощо. Регулятор розглядає заяву протягом 15 днів з моменту її отримання та приймає рішення про видачу ліцензії або відмову. Коли компанія отримує повідомлення з позитивним результатом, має перерахувати кошти. 

Видає ліцензії на проведення азартних ігор Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Вона ж і контролює роботу гемблінгових компанії. До складу КРАІЛ входять сім працівників. Призначає їх на посади та звільняє Кабінет Міністрів України. Важливою умовою призначення на посаду в комісію є відсутність будь-яких зв'язків з гральним бізнесом.  Нині головою КРАІЛ є Іван Рудий, український державний та політичний діяч, ветеран російсько-української війни. 

КРАІЛ працює з моменту легалізації казино. Головними обов’язками є контроль ринку азартних ігор, сприяння його розвитку, виявлення та закриття нелегальних гемблінгових компаній, захист прав гравців. Однак нині підіймають питання про ліквідацію комісії як колегіального органу. Відповідний законопроєкт вже рекомендували до голосування у Верховній Раді. Натомість створять спеціальну службу, підпорядковану одному з органів виконавчої влади. У планах зменшити в процесі видачі ліцензій людський фактор на користь автоматизації. Відсутність системи онлайн-моніторингу урядовці називають істотним недоліком в діяльності комісії. Це, на їхню думку, зменшило б ризик можливої корупції.

“Ми звернули увагу на істотний недолік регулювання в сфері грального бізнесу - це відсутність системи онлайн-моніторингу. На жаль, цю систему КРАІЛ не може запустити вже більше ніж три роки. Система ця вирішувала б дуже багато: від оподаткування, до контролю за діяльністю гральних закладів. На жаль, ми бачимо що цей процес заблокований, результату жодного немає", -  коментує голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Гральний бізнес є важливою складовою економіки країни й демонструє великий потенціал розвитку. Це нові робочі місця на різних рівнях, додаткові прибутки державі, залучення інвесторів, допомога у розвитку різних соціальних сферах на основі цих надходжень із своєчасної сплати податків. “Гральний бізнес у березні 2024 року сплатив 2 млрд грн податків, що більше рік до року на 1,5 млрд грн або в 4,2 раза”, -  Данило Гетманцев.

Однак, як і всі українські бізнеси, індустрія азартних ігор зіштовхнулася з викликами повномасштабної війни. Разом з тим залишається проблема з нелегальними ігровими фірмами. “Чорні” казино ніяк не контролюються, не сплачують податки та зачасту співпрацюють з Росією. Таким чином подібні установи не лише утискають роботу офіційних компаній, які дотримуються обмежень закону, а й спонукають розвитку лудоманії в гравців. Зараз ця проблема гостро постала з військовими, які шукають в таких розвагах можливість відволіктися від реальності. Ліцензіати ж ретельно слідкують за гравцями. Тих, в кого виявляють схильність до залежності від азартних ігор, вносять до бази, яка забороняє їм доступ до всіх офіційних казино. Зараз такий реєстр налічує понад 6000 осіб. З них 2350 осіб самі звернулися з проханням заблокувати їм доступ до ігор. За решту просили родичі. 

Боротися з цією проблемою повною забороною казино або ж частковою лише для військових, які зараз є найбільш вразливими, не вийде. Так ми лише розширимо “чорний” гральний ринок. Щоб розвиток індустрії в Україні не зупинявся, а нелегальних казино ставало менше, варто зробити функціональні і прозорі законодавчі умови, щоб працювати офіційно було вигідніше. Тобто простіше вийти з тіні і платити податок, ніж йти на ризик з нелегальною роботою.