З ТОТ триває евакуація літніх людей до маєтку на Хмельниччині [ Редагувати ]
Триває евакуація людей похилого віку з тимчасово окупованих територій. Людей везуть на Хмельниччину та селять у старовинному маєтку. Там створені всі умови для комфортного проживання. Докладніше - в сюжеті.
Кімнат тут виходить з цієї сторони дві жіночі, три чоловічі. І там дві жіночі. Тобто 7 кімнат загалом.
У колишньому панському маєтку біля Дунаївців притулок знайшли 46 вимушених переселенців літнього віку.
Олександра Паничева, переселенка з Донеччини:
Бомбили, снаряди летять, а нам кричать: швидше, швидше, нам потрібно звідси вискочити, бо залишимося. Холод, морози почалися. Опалювати не було чим. Газу немає. Там вже неможливо було.
Хворих і немічних уже сім років поспіль зі сходу вивозить 27-річний Геннадій з батьком.
Геннадій Ткачов, керівник госпісу:
Половина їхали автобусом. А половина їхала в машинах. Хто лежачий, то ложили на матрацах чи знаходили ці спеціальні медичні машини, щоб там ліжко стояло.
За підопічними доглядають місцеві жителі - працевлаштували близько двадцяти селян. Вони допомогли навіть облаштувати городи.
Ольга Антощишина, жителька села:
Будемо садити картоплю, моркву посадимо, бурячок посіємо, петрушку.
А в старому погребі вирощують гриби.
Людмила Пиндик, соціальна працівниця Великожванчицької громади:
Тільки проростає новий урожай, нова грибниця ніби ожила і все. Працюємо. Температуру зберігаємо, вологість зберігаємо.
Сарай переробляють на курник.
Оксана Юрейко, староста Великожванчицького старостинського округу:
Замовили вже 30 курочок і курчат. Думаємо, що цього тижня нам вдасться, бо зараз робимо огорожу і приміщення.
Доглядати за курчатами зголосився переселенець з Луганщини - пан Олександр.
Олександр Овчаренко, переселенець з Луганщини:
Казав: хлопці, це заводить таку курку, щоб була на яйця, то на яйця. А цвітна курочка, цей бройлер цвітний, хороша.
У чоловіка під час евакуації стався інсульт, він загубив телефон і не може зв'язатися з сином. А більшість цих переселенців утратили близьких.
Галина Попова, переселенка з Донеччини:
Сина поховала, маму поховала, чоловіка поховала. Я самотня. А тут я не відчуваю, що я самотня. Тут, з кимось познайомилися, пішли погуляли.
Найчастіше пані Галина вирушає на прогулянку з паном Олександром.
Люди радіють, що можуть жити у безпеці та достатку.
І котлетки бувають, і риба. Все. - Все добре.
Галина Попова, переселенка з Торецька:
Персонал чудовий. Ніколи голос не підвищать, звернувся, все розповіли, що потрібно.
Організували роботу госпісу шляхом місцевого бюджету та допомоги міжнародних партнерів.
Микола Островський, начальник управління соцзахисту і праці Дунаєвецької міської ради:
Відновили приміщення, передали дуже багато меблів. Зараз очікуємо вантаж додатковий: матраци, деякі речі, які необхідні для того, щоб максимально комфортно себе люди почували.
Старість заслуговує на турботу та повагу. І для українців - це не порожні слова навіть під час війни.
