Паства в армії [ Редагувати ]

Українська армія пішла назустріч Богові. Солдатам дозволено молитися і причащатися. Міністерство оборони оприлюднило відповідну директиву. Але є нюанси. Не прописано, як на бойовому чергуванні молитися мусульманину, або християнину поститися.

"В армії немає свободи, а тільки порядок". Демократія внесла змини навіть у це непохитне правило. Сьогодні долати усі тягарі та обмеження армійського життя юнакам допомагає свобода. Хоча й не повна, а тильки релігійна.

Віросповідання, як і все в армії - за графіком. Каплиця Київського полку зв'язку ВПС сполучає вірних з небом згідно з розпорядком. Уранці та ввечері. Решту часу тридцять п'ять парафіян сумлінно виконують обов'язок перед Батьківщиною.

Олександр Гринь, командир: "З кожним роком чисельність віруючих збільшується. Зараз вона складає 10 відсотків від загального складу. Причому вони належать до різних конфесій".

З християнськими конфесіями армія хоч якось крокує в ногу. З іншими релігіями, конфесіями та течіями - не так тісно. Вірянам доводиться прилаштовувати свої духовні традиції до армійських.

Рустам Гафурі, духовне управління мусульман України: "Есть перерывы обеденные, есть перерывы вечерние, когда для мусульманина очень легко и возможно соблюдать эти молитвы, намаз. Для этого необходимо чистое место и вода. Обычно в армии это все есть".

Якщо для молитов у війську ще можна викроїти час, то в їдальні - без альтернатив. Для армійської служби конфесії не скасовують своїх правил харчування. Тому покладені військовикові щоденні 100 грамів м'яса та 15 грамів масла зі складу мало задовольнять вірних у Великий піст, рамадан чи пурим.

Олександр Гринь, командир: "Є деякі стримуючі фактори, які не дозволяють надавати ці можливості у повному обсязі, оскільки особовий склад частини несе постійне бойове чергування".

Директива про задоволення релігійних потреб військовиків. Так називається текст на чотирьох сторiнках, який цього тижня міністр оборони направив до війська. Це - перший стройовий крок назустріч духовному.

Петро Костюк, заступник директора Департаменту гуманітарної політики МО України: "Документу, який би регламентував взаємини військових організмів з церквою в питанні забезпечення релігійних потреб, на жаль, не було".

Забезпечувати права вірян командири будуть, спираючись на розвіддані в підрозділах. Iснує очевидна релігійна потреба - духівництву у військах бути. Не прописано в Директиві одного - наскільки явною повинна бути ця потреба. Але тримати святих отців усіх конфесій окремою ротою в армії поки не готові. Пастирювання у війську на професійній основі закон не передбачає.

Петро Костюк, заступник директора Департаменту гуманітарної політики МО України: "Якщо і переймати досвід Європи, то наступним логічним кроком було б введення капеланства чи по іншому - душпастирювання".

А доти перед священиками час від часу відчинятимуть ворота КПП. Звичайно, ті, де віднайшлася їхня паства.