У Запорізькій області алюмінієвий посуд та кільканадцять гривень стали причиною смерті двох пенсіонерів [ Редагувати ]
Для сучасного хижого суспільства пенсіонери стали справжньою здобиччю. Їх використовують у виборних кампаніях, у мітингах та демонстраціях, заробляють на стареньких усілякі дивіденди. У сфері інтересів злочинців похилі люди теж займають далеко не останню позицію. Адже відібрати у старих останню копійчину так само легко як і у дитини. Отож і стають більш ніж скромні пожитки пенсіонерів жаданою здобиччю горлорізів.
Більш менш справний тин, підфарбована хата та порядок у дворі - саме ці деталі змусили парубка обрати хату, до якої він планував залізти вночі. Адже гарний марафет - перша ознака грошовитості хазяїв. Надвечір хлопець переліз через паркан, відчинив двері та ... зустрів хазяйку садиби. Схопивши сокиру, грабіжник вдарив по голові бабусю. Вже непритомну, вбивця добивав гострою стороною сокири. Влаштувавши справжній обшук в хаті пенсіонерів, душогуб знайшов лише декілька гривень. Виходячи із хати, він помітив, що з літньої кухні вийшов господар. Його долю було вирішено одразу - тією ж сокирою, хіба що з більшою кількістю ударів.
Обшаривши все подвір'я, молодик все-таки зміг знайти цінні речі - алюмінієвий посуд - відро, казанок, тазик та черпак. Забрав ще й стару куртку. Весь посуд віддав на металобрухт, а курточку продав за 25 гривень своєму сусідові.
Щоб знайти вбивцю, правоохоронцям не потрібно було докладати особливих зусиль. В хаті забитих пенсіонерів злочинець залишив вдосталь речових доказів. Парубок був раніше засуджений за крадіжки, тому у міліції було на нього повне досьє. Та й збирач металу дав вичерпну інформацію, а на додаток повернув закривавлені алюмінієві бляшанки. Коли вбивцю привезли у село на відтворення, коло хати зібралися односельці вбитих діда та баби. Всі жадали розправи над горлорізом.
Народ кричить:
- Падлюка, сволочь, ****, падонок... Покажіть його лице...
Раптом один із селян нападає на душогуба.
- Саша, Саша, що ти робиш, Боже... Саша...
Подальші слідчі дії проводити стало неможливо. Кожної миті ситуація могла вийти з під контролю. Щоб не спокушати долю, було вирішено відправити вбивцю назад у СІЗО. Звісно за свої вчинки, злочинець буде відповідати. Проте вирок суду, навіть максимальний, йому стане набагато приємніший, аніж суд людського гніву