Яценюк: Коалиции пора менять имидж [ Редагувати ]
Український парламент став більш передбачуваний. Якщо коаліція щось обіцяє - чекай чергових сварок або блокування трибуни. Цього тижня депутати обіцяли, але так і не звільнили Семенюк-Самсоненко з посади голови Фонду держмайна, так і не затвердили кандидатуру "бютівця" Портнова замість неї. Проти нього - друга частина більшості, блок НУ-НС. Компромісу й досі немає. Питання голови ФДМ перенесли на наступний тиждень ,тож далі буде.
Мирити колег по коаліції доводиться спікеру парламенту Арсенію Яценюку, який віртуозно навчився вгамовувати парламентські пристрасті. Дати депутатам слово чи позбавити його, перенести засідання. Якщо обговорення заходить в глухий кут - взагалі його закрити, щоб не дійшло до бійки. Так би мовити, керує непідконтрольним парламентом "у ручному режимі". Сьогодні спікер не випромінює оптимізму з приводу ефективності коаліції й не вірить, що конфліктів поменшає. Адже він визнає, що робота парламенту напряму залежить від стосунків президента і прем'єр-міністра. Ексклюзивне інтерв'ю голови Верховної ради Арсенія Яценюка "Подробицям тижня".
- Арсенію Петровичу, добрий вечір
- Добрий вечір, пане Руслан.
- Чи залишаються сьогодні конфлікти в коаліції, яки можуть призвести до блокування парламенту?
- Коаліція має ту хворобу, яка вже існує протягом шести місяців - це певна слабкість коаліції, і зараз добавилася надмірна імпульсивність і емоційність. Думаю, що останні події, що були до блокування українського парламенту, не додали авторитету коаліції, але це не означає, що коаліція може певним чином розпастися, це означає тільки те, що треба попрацювати над внутрішньою дисципліною і над формуванням нового іміджу коаліції демократичних сил.
- Чи можливо сьогодні в коаліції вирішити проблеми без участі прем’єр-міністра і президента? Якщо ні, то чи можна вважати Верховну раду України самостійним державним органом?
- Верховну раду як єдиний законодавчий орган так, не тільки можна а, й потрібно вважати самостійним органом, але українські політики знаходяться обов’язково під чиїмось впливом. Ну ви розумієте, що Блок Юлії Тимошенко - він, власне кажучи, є Блоком Юлії Тимошенко. Таким чином, прем’єр-міністр має без посередній вплив на цей блок, аналогічна ситуація відбувається і з "Нашою Україною - Народною самообороною", яка є пропрезидентським блоком і про президентською фракцією, тому суб'єктивний фактор впливу є, але я закликаю всіх народних депутатів тільки до одного: не повертайте голови на різні вулиці, дивіться тільки собі під ноги, і дивіться тільки с точки зору всього українського парламенту, а ні тієї чи іншої політичної сили, не там повинні приймати рішення, приймайте рішення самостійно,
- Широка коаліція з Партією регіонів сьогодні - наскільки вона більш реальна, ніж рік тому?
- Не думаю, що сьогодні є вірогідність переформатування коаліції, на даному етапі. Але знаєте, українська політика - це така справа, що все дуже швидко змінюється, і тому прогнози давати хоча би на декілька місяців в перед дуже складно. Демократична коаліція повинна довести свою ефективність, для цього є всі засоби і методи, є уряд, є більшості в українському парламенті, є відповідна програма - будь ласка, є над чим працювати.
- Всередині коаліції сьогодні є узгодженість щодо кандидатури нового голови Фонду держмайна України? Хто, власне, окрім Портного може сьогодні претендувати на цю посаду?
- Такої узгодженості сьогодні в коаліції немає, але я би подивився на питання Фонду держмайна не з точки зору персоналії - я взагалі не розумію, коли йде розмова про те, хто безпосередньо очолить, та яка різниця, хто очолить! Це повинна бути фахова людина, яка повинна відповідати всім вимогам і стандартам державного службовця. Семенюк-Самсонова, Портнов - вони вже перейшли в категорію політичних фігур, а там повинна бути професійна фігура - от ключова різниця між підходами щодо кадрових призначень, які сьогодні існують і які повинні бути. Не треба політики.
Друге. Фонд держмайна не приватна контора, і нема чого там робити політикам. Саме важливе, що повинен робити фонд держмайна, - він повинен в першу чергу визначити перелік об’єктів, які залишаються у державній власності, стратегічні об’єкти, на які повинна впливати держава, та перелік тих об’єктів, які ми повинні продати. Те, що, в принципі, тільки завантажує і те, де сформована зараз державна корупція. Ну ми ж будемо відверто говорити, що державні менеджери, які сидять на цих заводах, вони не займаються державними справами, як часто густо ці об’єкти, де факто, стають власністю людей, які призначені державою на правління.
Третє - саме важливе - куди ми витрачаємо гроші від приватизації. Якщо ми поступимо так, як ми поступила з Криворіжсталлю - а це всі гроші відправили на соціальні видатки, проїли, - то ми поступаємо як поганий господар. Оце якщо маєш квартиру і хороші меблі, але перестав працювати, то можна продати всі меблі, потім можна продати квартиру, а потім можна бути бомжем. Я не думаю, що це вихід для держави, тому держава повинна чітко визначитися, куди йдуть кошти. Кошти від приватизації повинні йти тільки на одне: на капіталізацію держави, на інфраструктуру, на залізниці, на поповнення обігових коштів державних великих компаній, на розвиток, на будівництво - от куди повинні йти гроші. Саме тому і є вимога державних програм з приватизації і закону України про державний бюджет. Ми не можемо розпродати державне майно задля для того, щоб затикати дірки по соціальним видаткам, соціальні видатки повинні рости тільки завдяки одному - росту валовому внутрішньому продукту, підняттю зайнятості, підняттю заробітних плат в реальному секторі, а не законного продажу державного майна.
- Як ви оцінюєте дії нацбанку України що до утримання гривні? В 2004-му ви були головою Нацбанку, і ситуацію економічну ми пам'ятаємо.
- Ну, по-перше, Нацбанк є незалежною установою, і тому втягувати його в політику нікому не потрібно. Це така священна корова, це той осередок стабільності, який повинен існувати в кожній цивілізованій державі. Якщо би нас тоді в 2004-му втягнули в політику, то ми навряд чи б сьогодні зустрічалися, а, по друге, я думаю, що курс би до 8-9 дійшов би, і ті депозити, які були у вас - їх би також уже не було.
Звичайно, раніше чи пізніше в Україні повинно бути прийнято рішення про класичний гнучкий валютний курс, але таке рішення повинно прийматися по перше в стабільній макроекономічній ситуації. По-друге, воно повинно бути підготовлено і, по-третє, воно повинно прийматися всіма учасниками цього ринку. Те, що було зроблено, - можливо, якісь аспекти є позитивними, але давайте глобально розглянемо ситуацію. Наприклад, в торгівельних переговорах в США і Китаю, які йдуть вже протягом останніх 5 років, США зацікавленні в ревальвації китайського юаню, і максимум, чого вони досягли - там близько 2%. Ми ревальвували на 20%. У мене запитання - яка економіка сильніше, китайська чи українська?
- Ви досвідчений економіст - поясніть схематично глядачам, наскільки сьогодні - до речі, на цьому спекулюють і політики, і влада - власне, наскільки сьогодні інфляційні стрибки пов’язані з економічними тенденціями у світі, чи це суто причина в Україні, в уряді, в економіці, в президенті або в парламенті?
- У нас в парламенті політики коментують тільки в одному ракурсі - що інфляція пов’язана виключно з діями уряду. Але треба бути об’єктивними, і об’єктивний зовнішній процес - на Нью-Йорку вартість нафти, продовольча криза в світі - тому є зовнішні чинники, які впливають на внутрішню інфляцію. Подивіться, валютний об’ємний курс євро до долара 1,55, а маса товарів - фактично половину українського імпорту - з євро зони, тобто ми імпортуємо інфляцію з євро зони.
Тепер внутрішні чинники - адміністративне регулювання, не зважена фінансово-бюджетна політика, відсутність товарної пропозиції по цілому ряду товарних позицій, високі соціальні видатки, які ми, в принципі, провокуємо, інфляційний чинник, і цілий ряд додаткових аспектів, які при приєднанні зовнішньо і внутрішнього фактору дають відповідну інфляцію Місячна інфляція - тобто з квітня до квітня 30%, з початку року це 13,1% - це просто неймовірні темпи, але на це є і внутрішні і зовнішні чинники, тому для уряду надзвичайно важливо мати чіткий план дій.