Політики до і після "Свободи" [ Редагувати ]

Як сприймають політиків на екрані їхні рідні?

Про що вони мовчать в політичних шоу?

Як поводяться політики в незвичних для себе ситуаціях?

Якими політики були до "Свободи"?

І якими вони стали після політичного шоу – все це далі у фільмі "Політики до і після "Свободи".

Політичне шоу кожної програми змінює своє обличчя. Політики в ролі ведучих. Жодного не довелося вмовляти. Вони різні. Але всі хочуть сподобатися.

Леонід Черновецький, політик:

- Я необычный человек, 100 процентов. Простые люди меня воспринимают. Имеющие власть и деньги меня ненавидят. Потому что я говорю то, что думаю. Никогда не готовлюсь к выступлениям. Я творческий человек. Я вот такой. Человек - фантазер. Но все мои фантазии воплотились в жизнь.

Досьє

Леонід Черновецький, 57 років

Юрист за освітою. Професійну кар'єру слідчого починав з прокуратури. Політичну кар'єру - з позаштатного радника президента Кучми. Водночас він лідер Християнсько-ліберальної партії. З 96-го тричі обирався до парламенту. 2004-го невдало балотувався у президенти. Пощастило лише за два роки - Черновецький стає мером Києва і залишається ним досі. Він один із найбагатших українців.

Леонід Черновецький, політик:

- Вообще-то я счастливый человек. Потому что я не считаю себя буржуазной сволочью, я впервые именно в Киеве избран мэром, хотя я и буржуазная сволочь, и коммунисты на этом играли, но они считали, что люди меня не изберут. Но я такой простой, как сибирский валенок.

А ще він називає себе скромним мільярдером і найкращим телеведучим. Сам керує "Ролс-Ройсом", а на теледебати ходить з власним детектором брехні.

Але найбільше задоволення людина, яка може собі дозволити майже все, отримує не від розкоші і публічності.

Леонід Черновецький, політик:

- Больше всего удовольствия я получаю... Какую кашу я ем? От овсяной каши на воде, и я очень скромно живу.

А це його велика сім'я – дружина, діти й онуки.

Леонід Черновецький, політик:

- Моя жена готовит лучше всех в мире. Но сегодня она не хочет мне готовить кашу. Потому что мне готовит кашу внучка, потому что они вместе не живут.

Дружина Леоніда Черновецького:

- Я вам скажу, когда я пыталась готовить ему кашу, он мне сказал, что это не моя работа. Что я не должна этим заниматься, потому что есть домработницы, которые должны ему готовить кашу.

Хоч вона й не готує йому вівсянку, але за теледебатами стежить. Принаймні, він у це свято вірить.

Леонід Черновецький, політик:

- Она воспринимает все мои выступления как песню о справедливости, о любви. Она очень любит мои выступления, и она - самый горячий мой поклонник, кроме, конечно, бабушек, которые усаживаются у телевизора... И ждут моего признания.

Онукам же він більше подобається не в телевізорі як ведучий, а вдома, як хатній коник чи партнер для гри в карти.

Онучка Леоніда Черновецького:

- Ну он мне коня делает.

Онук Леоніда Черновецького:

- А карты любишь?

Онучка:

- Что?

Онук:

- А в карты не любишь играть.

Онучка:

- Мы с дедушкой в карты не играем.

Леонід Черновецький, політик:

- Я делаю секир-башку.

Онучка:

- А коня - это он ложится на кровать, я встаю, он начинает меня сбрасывать.

Людмила Богословська завжди хвилюється, коли на екрані її донька. У цей час жінка не реагує на домашніх і не відповідає на телефонні дзвінки. Її можна відволікти хіба під час реклами.

Людмила Богословська, мати Інни Богословської:

- Что рассказывать? Напряжена я. Знает. Когда я ее слушаю, я напряжена. Потому что каждое ее слово я пропускаю через себя. И думаю, правильно - не правильно.

Досьє

Інна Богословська, 48 років.

Успішна в бізнесі і в політиці. Власну справу юриста розпочала 91-го року у Харкові. Політичну ж кар’єру – 98-го у Києві. 2002 року у складі "Озимого покоління" не проходить до Верховної ради. 2004-го, критикуючи економічний блок уряду, гучно йде у відставку з посади голови Держкомпідприємництва. 2005-го створює партію "Віче". З нею не долає тривідсотковий бар’єр. Але за рік Інна Богословська знову у парламенті. Вона – один з лідерів Партії регіонів.

Людмила Богословська, мати Інни Богословської:

- Пока все блестяще.

Колись школяркою Інна не думала про політику. Вона хотіла бути артисткою.

Інна Богословська, політик:

- Давай ронять слова,

Как сад янтарь и цедру… Забыла, почему-то Пастернак пошел…
 
Засыплет снег дороги, завалит скаты крыш,

Пойду размять я ноги, за дверью ты стоишь,

Одна в пальто, в косынке, без шляпы, без сапог,

Ты будешь вся в сомненье, и мокрый снег жуешь.

Ой, очень много всего.

Її ж мама, тоді вже викладач престижного вишу Харківської юридичної академії, була проти закулісного життя єдиної доньки.

Людмила Богословська, мати Інни Богословської:

- Она была на первом курсе в институте, пока реклама идет, она со своим мужем познакомилась, с будущим мужем Анатолием, вот они и ходили в театр. Я сначала противилась, мне казалось, что артисткой будет - это не нужно. Подмостки эти, и все. А потом я поняла, что это ей дало. Ей это дало манеру выговариваться, натренированную память, это очень важно.

Інтелектуалом Володимира Литвина називали ще в дитинстві. Правда, в селі казали простіше – у хлопця світла голова. Тепер на Володимира Литвина односельці дивляться в телевізор. Та й батьки на екрані його бачать частіше.

Ольга Литвина, мати Володимира Литвина:

- Ну сядемо, дивимось, як він там і що, якусь промову каже, виступає, то ми прислуховуємось. І як на це люди реагують, як уже чи "проти", чи "за" їм, знаєте. Ну а як "проти", то й на душі щось, знаєте, камінь, а як уже чути, що підбодрюється, то й сам уже веселіший, і йому легше. Так, таке. А я включаю телевізора, щоб мені побачить хоч його.

Михайло Литвин, батько Володимира Литвина:

- Ні, рідко приїжджає, рідко, але приїжджає, і сьогодні мав бути, але не знаю, чи буде, чи не буде – Бог його знає. А дзвонить часто, питає як здоров'я, що чутно в селі, все розпитує - як живете, як здоров'я. Молодець, хлопець, молодець!

Він уже кілька разів був спікером парламенту, але ще жодного разу телеведучим. Скоро на "Інтері" Володимир Литвин головуватиме у політичному шоу. Але для його батьків немає різниці - Верховна рада, чи телестудія. Їм аби сина побачити. І для мами не дивно, що Володя в телевізорі часто з'являється. Бо і в дитинстві він був не такий, як усі.

Ольга Литвин, мати Володимира Литвина:

- Оце він вирізнявся тим, що він дуже любив читати книжки, почитає, з кимось зустрінеться, дуже розказує, балакає, це в нього таке життя просто було, розумієте, він це любив, цім захоплювався. Я ж кажу, що він приносив сітками ці книжки. А він удень не мав часу. Йому треба було бурячиння нарвати, або піти десь конюшини нарвати, насікти та свиней нагодувати… Ми двоє держимо, та нам з дідом важко, а то по четверо, п'ятеро було.

Досьє

Володимир Литвин, 52 роки.

Політик-академік. До приходу у владу працював двірником, сторожем, таксистом і за сумісництвом - доцентом Київського університету. 94-го потрапив у команду Леоніда Кучми. Публічний політик із 2002-го, відколи очолив на виборах провладний блок "За єдину Україну". Незважаючи на програш, Литвин став лідером пропрезидентської більшості і спікером. 2004-го відійшов від Кучми, а під час Помаранчевої революції зайняв нейтральну позицію. 2006-го блок Литвина "Ми" не пройшов до парламенту. Депутатом обрався лише за рік. Зараз знову очолює парламент.

Ольга Литвин, мати Володимира Литвина:

- А я там знала, що він в політиці? Я нічого не знала, звідки мені знати? Оце зараз балакають – політика, політика, є такі люди, що приходять, приїжджають, та й кажуть - нащо воно йому, він же ж грамотний, сидів би в якійсь конторі, де люди приходили б до нього, він там працював би, знаєте. А я кажу, ви правильно кажете, але кого куди послано було, чи я не знаю, що йому треба було туди йти, Бог його знає.

А ще Литвин - затятий футболіст. Малим ганяв м'яча у сусідньому селі, куди пішки полями ходив до школи.

Володимир Литвин, політик:

- Футбол - це крім всього іншого, можливість бути самим собою, бути добрим. Бути в колективі. І взагалі, я полюбляю колективні вили спорту. Поза як тут розкривається сутність, внутрішня сутність людини. Якщо він падлючий в житті, він продемонструє це в колективі.

В його команді немає жодного політика.

Володимир Литвин, політик:

- Тут повинна бути впевненість у твоєму партнері, розуміння того, що ти - частина злаженого організму. Якщо він діє в єдиному такому ритмі, завжди буде результат. Так само і в житті. І ми завжди граємо до того часу, поки не виграємо, і це наші партнери розуміють. Вони усвідомлюють, що наступає певний період, коли треба краще здатися, бо я з поля не піду.

В дитинстві він теж любив бути першим

Ольга Литвин, мати Володимира Литвина:

- Із школи прийде, поїв і вже там записка лежить, як не сказала, куди йти, і бігом біжить. Оце село кінчається, а там за селом поля були наші – отуди й біжить і бігом помагає, щоб я спереду була. "Мамо, я вже Вас вперед вивів, що б Ви мені ззаду не були" – не любив, щоб ззаду була.

Перед виходом програми в ефір - фотосесія і зйомки відеороликів. У ролі зірок – політики. Арсеній Яценюк погодився першим продемонструвати Україні свій талант перед камерами в прямому ефірі.

Арсеній Яценюк, політик:

- Та мене давно в цьому житті нічого не лякає.

А це вже репетиція напередодні ефіру. На час ефіру – він ще спікер парламенту.

Арсеній Яценюк, політик:

- Робота голови Верховної ради й полягає в тому, щоб організовувати людей, давати їм можливість висловитися і модерувати. Так що тут нічого нового для мене немає.

Його спікерська робота у Верховній раді - це гарний початок для кар'єри телеведучого.

Арсеній Яценюк, політик:

- Держите место, мужики, посмотрю, если первый раз хорошо пойдет, я еще "Подробности" вести у вас буду.

Владімір Грановські, автор ідеї програми "Свобода на Інтері":

- Все соглашались идти в эту программу, практически вести и быть в не свойственной себе позиции только ради одного, что они должны буквально на глазах у всех зрителей провести некое такое условное совещание, но с участием своих оппонентов и найти решение. Если они умеют находить решение, тогда они достойны носить звание национального политика. Если они просто пришли сюда и будут использовать инструменты медиа для того, чтобы свои позиции продвинуть втупую просто, вот так как грузчики двигают ящики, то они потеряют свое лицо перед людьми. И так устроен формат, что у них выхода не будет, они должны работать на конструкцию, иначе они потеряют лицо.

Євген Червоненко, політик:

- Я не люблю политику и политиков, которые на один вопрос имеют несколько ответов. Вы можете быть уверены, что я отвечу вам честно.

Його правда така.

Досьє

Євген Червоненко, 48 років.

Спочатку спорт, потім бізнес і зрештою політика. Підприємець, пілот і перший в СРСР професійний автогонщик. Чемпіон Союзу та України. Під час президентських виборів 2004-го фінансує і особисто охороняє кандидата Віктора Ющенка. Після його перемоги очолює Міністерство транспорту. Менш ніж за рік - відставка. Червоненко їде керувати Запорізькою областю. Зараз він перший заступник Київського мера, опікується Євро-2012.

Спочатку він казав, що боязко, але на роль телеведучого таки погодився.

Євген Червоненко, політик:

- Є головне правило, як аксіома, з якою не можна навіть сперечатися - якщо ти щось вирішив і тобі страшно, ти мусиш чи забути свій страх, чи, як кажуть, вийти з гоночної машини. Інакше ти розіб'єшся.

А це приватний гелікоптер політика.

Євген Червоненко, політик:

- Ну хтось каже: у великих хлопчиків - великі іграшки. Це не іграшки, це полегшення мого існування. Економія мого часу і це те, що я маю можливість впливати на час і при цьому в черговий раз випробувати себе. "Я в сотый раз начну сначала, пока не меркнет свет, пока горит свеча".

Ця витончена панянка на подіумі теж любить екстрім. Вона - донька свого батька. Олександру Червоненко називають принцесою українського ралі.

Олександра Червоненко, донька Євгена Червоненка:

- Я, як і батько, дуже люблю швидкість і безпечно в машині почуваю себе тільки з ним. Тому що він, по-перше, справжній професіонал, по-друге, от є десь всередині таке відчуття, що я просто йому довіряю і з ним почуваюся безпечно.

Це зараз вона може насолоджуватися товариством свого батька і стежити за його телевізійними виступами та дебютами в політшоу. А ще кілька років тому вона була далеко від родини і справжнім випробуванням для дівчини стала самотність.

Олександра Червоненко, донька Євгена Червоненка:

- Я когда уехала первый раз в Англию, я вообще поняла, насколько мне не хватает родителей, насколько мне хочется, чтобы они меня опекали. А тут понимаешь, что все – начинается взрослая жизнь, и уже родители, как говорится, уже никогда не будут опекаться тобой, как это было раньше. Вы знаете, папа мне сказал, что многие из Англии возвращались, не все выдерживали это. Но главное - выдержать первых полгода, потому что это самое сложное. И поверьте, у меня были многие моменты, когда я ревела в подушку и говорила – все, я уезжаю. И вы знаете, когда я ехала, папа мне сказал: "Саша, ты не имеешь права вернуться из-за своей слабости. Ты должна быть сильной, и ты должна выстоять". И когда были такие моменты, что я просто звонила отцу, и это был как допинг мой, и он меня настраивал - ты сильная, ты выстоишь.

Зараз донька політика керує компанією батька "Червоненко Рейсінг". Вони організовують чемпіонати з ралі. А бути моделлю на подіумі – це її дитяче захоплення.

Олександра Червоненко, донька Євгена Червоненка:

- Я не в модельному бізнесі, хочу зразу таку поправочку дати. Коли я була студенткою, це було як моє хобі. Коли в мене був час, я знімалася, також працювала моделлю у Лондоні. Зараз, коли в мене є серйозна робота, я цим не займаюся. Тобто, сьогодні це виняток.

Нестор Шуфрич, політик:

- Я хотел бы обратить внимание, что для меня очень сложно быть ведущим. Потому что я действительно хотел бы стать модератором. И постараюсь сделать все, чтобы не ввязаться в противостояние, которое будет среди гостей программы. Для меня это будет самое тяжелое, чтобы не получилось так, что я уже на втором слове возьму тумбочку в руки и помчусь говорить - ну все, хватит, достали.

Перед рекламою – результат ведучого. А рекламна пауза за лаштунками – це окреме політичне шоу.

Юлія Литвиненко, телеведуча:

- Політики готуються до ефіру, тому що їхня поява у ефірі - це частина їхньої роботи. Вони встигають в рекламних паузах не просто пробігтися очами текст, який вони інколи з собою приносять. А навіть якщо це стосується, скажімо, такого епатажного персонажу з українського естеблішменту, як Нестор Іванович Шуфрич, то він обов'язково ще може зробити зауваження ведучим. Мовляв, не зупиняйте мене, я прийшов зробити шоу. І він це встигає.

Досьє

Нестор Шуфрич, 41рік.

Молодий закарпатський бізнесмен політичну кар'єру почав із об'єднаними соціал-демократами. У Верховній раді Шуфрич стає одним з найпомітніших депутатів - він гострий на язик і готовий відстоювати інтереси до останньої сорочки. Після поразки "есдеків" на виборах 2006-го року отримує крісло депутата парламенту Криму, але довго там не засиджується і поверається у столицю міністром з надзвичайних ситуацій в уряд Віктора Януковича. Разом з ним іде у відставку. Зараз політик - у партії Регіонів.

Молодий політик ще не пробував себе у ролі ведучого. Але до публічного життя на екрані вже звик. Його порівнюють з російським Жириновським.

Молодшому Шуфричу навіть подобається те, що його батька називають скандальним політиком. Він із задоволення спостерігає за його неординарною поведінкою в телевізорі.

Нестор Шуфрич-молодший, син Нестора Шуфрича:

- Для меня лично скандальный политик - это как бы на тебя много людей обращают внимание. Даже очень много. Но мне и нравится, прикольно, это по мне - скандалы. Мне нравятся интриги всякие. Но я не интриган.

Нестор Шуфрич-молодший називає себе аристократом.

Нестор Шуфрич-молодший, син Нестора Шуфрича:

- Ну я так считаю, что это как-то аристократично звучит - Нестор Несторович.

В свої 14 він для себе вирішив – як батько, політиком він точно не буде.

Нестор Шуфрич-молодший, син Нестора Шуфрича:

- Это все-таки грязь и так далее. Это лично мое мнение, я отцу сказал. Но, короче, мне не очень нравится политика, этим все сказано.  Но возможно, мне нравится шоу-бизнес. Знаете, мне просто нравятся всякие скандалы, мне это нравится.

У дитинстві він теж не думав про політику. А тим паче про кар'єру телеведучого.

Юрій Луценко, політик:

- Я в дитинстві мріяв бути лісником. Тому дитинство було пов'язане з цим, і я страшенно любив журнал “Юний натураліст”, виписував його років з 10-ти, дуже любив тварин.

Батьки з псом на кухні дома – годують, кличуть на стільчик…

Це пес Юрія Луценка. Останнім часом він живе у сватів. Чотириногий теж політично грамотний.

Степан Марендик, тесть Юрія Луценка:

- Це член родини Луценків. Свого часу, коли Юра був одним із керівників “Україна без Кучми”, то навчив його співати. Конті, ану заспівай… Конті, ану скажи "Кучма".

Досьє

Юрій Луценко, 43 роки.

Виступав з Морозом проти Кучми, з Ющенком проти Мороза, з Тимошенко проти Ющенка. Разом з політичною боротьбою веде боротьбу зі злочинністю. Саме політика зробила можливою кар’єру від інженера-технолога до міністра внутрішніх справ. Один з організаторів акцій "Україна без Кучми" та "Помаранчевої революції". Саме після неї сів у крісло головного міліціонера країни. Після відставки очолив "Народну самооборону", з великим ентузіазмом підтримав ідею дострокових виборів, потрапив до парламенту і знову став міністром.

Юрій Луценко, політик:

- Чесно кажучи, давненько хотів спробувати себе на роль ведучого політичного шоу. Мені здається, що експромти, агресивне середовище, жива дискусія і непогана інформація була б цікавою для глядача. Тому, чесно кажучи, для мене це серйозний екзамен, який, можливо, визначить років через 10 мою перспективу.

А поки що свої дитячі мрії стати лісником-садівником герой "Народної самооборони" реалізовує у тещі на грядці.

Стефанія Марендик, теща Юрія Луценка:

- Крім того, що він любить з моїм чоловіком пити пиво, то він страшно любить квіти. Де б він не був, він завжди мені привозить насіння. Він, наприклад, знає, який колір троянди я люблю. Він як привезе цей колір - от там як у мене зараз цвітуть, колір. Я навіть не знаю, як їх назвати. Ну, вони вже відцвітають. А він такі привезе, що тільки кінчики оранжеві. Він знає, що це для мене найбільше щастя.

Тесть міністра, окрім випити пива, полюбляє розказати улюблений анекдот зятя.

Степан Марендик, тесть Юрія Луценка:

- Той, що в тещі повинно бути два зуба. Один для того, щоб постійно болів, а другий для того, щоб зятеві відкривати пиво. До речі, пиво майже при кожній зустрічі ми п'ємо. Ось у цій бесідці, і це вже стало в якійсь мірі родинною традицією.

Стефанія Марендик, теща Юрія Луценка:

- От про тестя я ще не чула, щоб він розказав якийсь анекдот, чи якийсь жарт. От, значить, він мене більше любить, ніж тестя.

Ці люди замінили Юрію Луценку батьків після смерті рідних тата і мами. Тому саме вони для чоловіка є найоб'єктивнішими критиками його телевиступів.

Стефанія Марендик, теща Юрія Луценка:

- Він нестриманий трішки, і я дуже переживаю. В мене таке враження, що я сиджу, і мені хочеться в екран сказати: "Юра, тримайся. Юра, тримайся". Ну а як можна не переживати, якщо вся Україна дивиться, всі його знають.

Степан Марендик, тесть Юрія Луценка:

- Я вже не кажу відповісти, от як у випадку з Черновецьким, то може і ляпаса дати.

Владімір Грановські, автор ідеї програми "Свобода на Інтері":

- Люди продолжают относиться к политике не только как к политике. А следят за этим как бы общественным шоу, в котором политики принимают участие со своим лицом, смешные, дерутся между собой. Даже на "Свободе слова" они ругают друг друга. И было понятно, что люди смотрят эту программу не только по содержанию, а потому что им интересно, как эти ведущие люди между собой говорят.

Юрій Луценко, політик:

- Після робити в міліції я не боюсь уже нічого.

Досьє

Михайло Добкін, 38 років.

У 28 років - депутат Харківської міськради, у 32 - народний депутат. За час роботи у парламенті з 2002 по 2006 чотири рази змінював політичний профіль. 2005-го покинув СДПУ(о) та остаточно спинився на Партії регіонів. На останніх президентських виборах був довіреною особою Віктора Януковича у Харкові. А за два роки очолив рідне місто. Став скандально відомим навіть за кордоном після появи в мережі інтернет-фрагментів запису його передвиборного звернення до харків’ян.

На відео він по кілька разів не міг записати одні і ті ж дублі. Скандалив з режисером.

Михайло Добкін, політик:

- За эту пленку заплатили 60 тысяч долларов инженеру, который снял с жесткого диска.

І його запам'ятали як невдалого спікера. Тому були певні побоювання, як Михайло Добкін проведе прямий ефір на "Інтері".

Михайло Добкін, політик:

- Волноваться буду, когда скажут, что начался прямой эфир.

А поки що політик захоплений престижною грою в гольф. Дорогий одяг і взуття. Навіть іменна сумка для ключок. Тут він почувається комфортно.

Михайло Добкін, політик:

- Да, это тренировка, здесь отрабатываются удары, которые потом нужно применять в игре. Самое главное, что здесь не борешься с противником. Здесь смысл игры заключается в том, что ты борешься сам с собой. За меньшее количество ударов пройти большее количество лунок. Потому что воевать с другими уже надоело.

А це репетиція в студії. Політик дещо скутий і видно, що хвилюється.

До ефіру залишається один день. І ця студія буде заповнена глядачами й гостями. Яскраве світло і включені мікрофони – це те, що лише додає хвилювання.

Він все ще не увійшов у роль ведучого.

А це вже прямий ефір. І його завершення.

Політик настільки увійшов у роль телеведучого, що провів програму як справжній шоумен.

Михайло Добкін, політик:

- Как говорил мой первый тренер по футболу, "Талант не пропьешь".

І партія в гольф була вдалою.

Михайло Добкін, політик:

- Вот есть такая штучка, называется кил, с нее начинается игра. Она вставляется в землю, на нее ставится мячик, и идет первый удар. А второй удар - уже с травы. У меня есть с прошлой игры, которую я выиграл, поломанная. На фарт забрал.

І доки одні готуються до свого виступу, інші вже завойовують симпатію публіки.

Леонід Черновецький, політик:

- Если не будете поддерживать, я уйду, в обнимку с поцелуями, я обожаю бабушек.

Відповіді на свої внутрішні запитання вона шукає через медитацію.

Інна Богословська, політик:

- Мне очень повезло. Когда мне было 18 лет, я совершенно случайно в Москве в метро встретила китайца, старого китайца, который просто ко мне подошел. Дедушка сидел напротив, встал и подошел. Восточные люди говорят, что учитель приходит только к тому, кто его зовет. Ну, вот, наверное, я все время зову учителя.

Тим часом вона готує сніданок онуку Сашкові.

Інна Богословська, політик:

- Завтрак у нас накрылся медным тазом. Заговорилась - попали на медитацию, елки-палки. Так вот, мне этот восточный человек, учитель, ему было за 80 лет, он мне сказал: "Инна, вы знаете, чем отличается восточный человек от западного человека? Западный человек приходит на любую встречу, на разговор, неся себя, а восточный человек перед любым разговором кланяется для того, чтоб вылить из своего сосуда часть содержимого, чтобы было куда влить содержимое своего соседа.

Онукові ж більше подобаються сніданки Інни - так він називає бабусю - аніж її телевізійні виступи.

Сашко, онук Інни Богословської:

- Но я просто не очень на это обращаю внимание. Я ж не разбираюсь в политике.

Рейтинги дебюту Шуфрича-телеведучого вже будуть незабаром. А поки що він один із тих, хто в перших стрічках рейтингів найбагатших наречених України.

Нестор Шуфрич, політик:

- Но каким я мог быть женихом, каким я мог быть женихом в 40, почти уже 2 года назад? Я не знаю, когда выйдет эта программа, но мне уже будет или почти 42 или уже 42. Я считаю, что женихи - это ну до 25-ти, максимум до 30-ти. А дальше уже как жизнь сложилась. Жених с детьми - это уже немножко "кумедно".

Він не одружений, але і не самотній. Політична ситуація в країні не дозволяє Нестору Івановичу засвітитися публічно зі своєю обраницею.

Нестор Шуфрич, політик:

- Я скажу по-другому, я извиняюсь, я надеюсь, что вы это не вырежете. Пока мы не снимем конфликт между первыми политиками нашей страны (а сегодня вся страна - заложница этих конфликтов), я буду говорить откровенно. Или в конце концов, пока те, кто конфликтует, не уйдут - до тех пор стабильности не будет. А когда все будет спокойно, тогда я смогу публично сказать, кто тот человек, который дарит мне сегодня радость.

А поки що Нестор Іванович публічно радіє цьому життю хіба що з синами і мріє про поповнення родинного гнізда.

Нестор Шуфрич, політик:

- Я очень хочу, чтобы у них была сестричка. Если в плане общественно-политической жизни, я бы все-таки хотел, чтобы люди улыбались друг другу больше, чем это делают сегодня, и чтобы они улыбались по-доброму, и чтобы это не была улыбка сарказма.

Якщо політика не бачать на екрані, то його ніби й немає. Телешоу - це частина роботи політичного бомонду. Їх часом не цікавить запитання ведучого, важливішим є те, що вони відповіли, бо телебачення - це добра трибуна сказати те, що треба саме політику.

Юлія Литвиненко, телеведуча:

- Коли сценарій політичного шоу іде не за тим баченням, як його планують чи вбачають собі політики, чи безпосередньо учасники нашого шоу, то це інколи супроводжується певними проблемами. В нас був такий епізод, коли ми ледь не втратили в якості гостя Юлію Володимирівну Тимошенко. Принаймі жест зняття мікрофону вона зробила. Вона хотіла зняти мікрофон Вона сказала: "Якщо мене зупиняють, то я взагалі піду з шоу". Мені здається, що тут або ви визнаєте, що є правила телевізійного шоу - є ведучі, з думкою яких варто рахуватися - або ви просто перетворюєте телебачення на власну трибуну і втрачаєте громадський контроль.

Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України:

- Чесно кажучи, ця програма - це моє повне розчарування.

Але шоу триває. І назва йому "Свобода на "Інтері".

Владімір Грановські, автор ідеї програми "Свобода на Інтері":

- Телевидение, я так считаю, сегодня реально может позитивно влиять на развитие общества. А для этого нужно только одно - собрать их вместе, объявить честно цели программы, честно. Цели программы каждый политик будет объявлять: "Я хочу, чтобы люди думали вот так. А теперь я буду с вами это обсуждать". И тогда мы увидим - он или справился или не справился, и люди будут уже знать, что или по этому вопросу тупик, и тогда его надо снимать с повестки дня, потому что он разделяет. Или они находят компромисс.

Ситуацію напруги і недомовленостей між політиками, особливо в прямому ефірі, завжди виручить вдалий жарт.

Юлія Литвиненко, телеведуча:

- Найкращий майстер експромту - це Володимир Литвин, без перебільшення. Литвин розповів сьогодні один анекдот, він нікого не здивує. Це уже анекдот з бородою. А від Володимира Михайловича я вперше його почула на нашому телевізійному ефірі. Анекдот цей звучав так: Хлопчик запитує батька: "Тату, а економічна криза нас торкнеться?" На що тато каже: "Криза торкнеться багатих людей, а населенню буде гаплик просто".

Та що той телевізор, коли в ньому лише бачиш і чуєш своє дитя, а поговорити не можеш. Хіба що здогадуєшся, як там у нього життя та здоров'я.

Ольга Литвин, мати Володимира Литвина:

- Він же виснажений вже, як гляну - мені душа болить, а не можу нічого сказати.

Двір батьків Литвина – сарай і віз.

Вечір. Серед двору віз нагадує, що треба йти в поле за конячкою. А там і курей загнати. Все ж за господарством голова не болить за ту політику. Та й чого журитися. Люди різні. Всім не вгодити.