Українська редакція "Жди меня" вже 8 років з'єднує долі [ Редагувати ]

Несподівані повороти долі, зневіра, розлука довжиною у кількадесят років і зустрічі, на які вже ніхто не чекав. Міцні обійми. Сльози радості. У цій програмі є все. Причому усі ці історії - не вигадані, а з життя. Її дивляться у ста п'яти країнах світу.

Вісім років тому до роботи російської команди "Жди меня" приєдналася Україна. Спочатку телеканал "Інтер", який підтримав ідею світового пошуку, проводив невеликі включення з вокзалу. Потім журналісти почали їздити великими містами України, аби більше людей змогли попросити допомоги через ефір. А рік тому у березні в України з'явилась власна студія і можливість проводити супутникові телемости з Росією. За всі роки роботи української редакції проекту "Жди меня" надійшло 150 тисяч листів з проханням розшукати. Про те, як телепрограма змінює життя людей, - Леся Вакулюк.

- Ты узнала меня? Нет? Сколько лет! Сколько зим!

- Ой, правда что ли? Правда? Я не верю!

- Мир тесен. Здравствуй, Галочка!

- Здраствуй!

- Узнаешь? Да?

- Вот это да! Боже мой, я не верю!

Це події 2007 року. Галина Олександрівна нарешті знайшла того, хто тридцять шість років тому повернув їй віру до життя. Десятикласниця і командир корабля познайомилися в літаку 1971-го року. За рік Анатолій попросив її руки, та дівчина вважала, що не пара йому, хоча до безтями кохала моряка. Але через десятки років жінка все-таки захотіла із ним побачитись.

Галина Шаповалова, учасниця програми "Жди меня. Украина":

- И вот так я написала, ну и не верила. А тут звонок, говорят: "Вас беспокоит программа "Жди меня". А я говорю: "Та ладно вам!" Думала, мои подружки.

У жовтні того ж таки 2007-го року пан Анатолій був наполегливішим, аніж тридцять шість років тому. Галина і Анатолій одружилися.

Анатолій та Галина Шаповалови, учасники програми "Жди меня. Украина":

- Ніхто не вірить. Як сказка, кажуть.

- Говорять, романично-о-о-о-!

Тут до щосекундних телефонних дзвінків звикли.

- Слушаю. Слушаю! "Жди меня". Да, это "Жди меня". Я перепрошую, вибачте, ви когось хочете розшукати? Розшукати. Значить, напишіть, будь ласка, листа на програму "Жди меня", детально розпишіть всю вашу історію, напишіть адресу і напишіть свій або мобільний, або якийсь контактний номер телефону.

Тут до щосекундних телефонних дзвінків звикли.

Леся Вакулюк, кореспондент:

- Попри те, що програма виходить в ефір лише раз на тиждень, робота не припиняється ані на мить. Скажімо, кожних 15 хвилин знаходиться одна людина. А щотижня на адресу української редакції програми "Жди меня" надходить близько трьох сотень листів.

Листи у кімнатах редакції повсюди: у коробках, на столах і навіть на стінах. До речі, це ті, які перебувають у стані розробки і пошуків.

Творча група "Жди меня. Украина" зізнається, що, працюючи над програмою, відчуваєш себе потрібним: ти не просто свідок зустрічей, але й безпосередній учасник цих неймовірних подій реального життя.

Марія Шевченко, редактор програми "Жди меня. Украина":

- Знайдено близько 90 тисяч людей. Це таке маленьке місто, ну, як Шостка в Україні. Там, мені казали, 82 тисячі населення, то це навіть трошки більше.

- А зараз, як завжди, спеціальне включення тільки для телеглядачів України. У нас на зв'язку Київ, і ми починаємо.

- Доброго вечора, Києве!

- Добрый вечер, Москва! Ровно год назад программа "Жди меня в Украине" начала выходить в новом международном формате и стала на полчаса длиннее, в результате чего большинство людей получили дополнительную возможность в поиске родных и близких. Я думаю, нам есть с чем друг друга поздравить.

Завтра ювілейна програма з'явиться в ефірі телеканалу "Інтер". Наразі триває підготовка.

У цей день у стінах телеканалу також відчувається особливе напруження. Хвилювання тих, хто шукає, і тих, кого розшукують, передається усім.

"Жди меня" - це програма, кажуть її працівники, де все прописати в сценарії неможливо. Зустрічі людей непередбачувані. Емоції вирують такі, що, буває, не можуть стримати сліз оператори, які стоять за камерами в студії.

Цей тиждень у молодого подружжя Шаповалових - святковий. Пан Анатолій відзначає шістдесят сьомий день народження. Окрім гостини, зазвичай, у такі сімейні свята Галина Олександрівна та Анатолій Іванович переглядають фрагменти програми "Жди меня".

Вони обоє зізнаються: якби не програма, цього всього в їхньому житті не трапилося б ніколи.

Як справжній моряк, пан Анатолій навчив дружину навіть кермувати кораблем. Утім, на воді, таки капітан він.

Галина Шаповалова, учасниця програми "Жди меня. Украина":

- А дома я капитан!

Леся Вакулюк, Наталія Ковальова, Іван Єрмаков, Володимир Самченко, Олександр Пономарьов, Юрій Романюк, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"