Чи можна заробити грошi на ностальгiї? [ Редагувати ]

Що таке подiл нацiї навпiл добре знають нiмцi. Вони досi не можуть подолати наслiдки пiслявоєнного розколу країни.

У п'ятницю виповнилося 13 рокiв вiд дня об'єднання. Офiцiйнi урочистостi цього року вiдбувалися у Магдебурзi - столицi землi Саксонiя - Ангальт. Але дехто ще сумує за Нiмецькою Демократичною Республiкою.

Культова стрiчка "Гудбай, Ленiн" з'явилася на екранах у лютому цього року. Її поява лише пiдтвердила - у Нiмеччинi набирає обертiв ностальгiя по НДР. З потаємних думок та нездiйснених сподiвань вона перетворюється на стиль, на тенденцiю, на моду.

Головний герой фiльму "Гудбай, Ленiн" створює для хворої матерi у власнiй квартирi маленьку нiмецьку демократичну республiку, з пiонерськими пiснями, товаришами по партiї та НДРiвськими солоними огiрками. Стрiчка побила всi рекорди прокату.

Рольф Кунш, колишнiй громадянин НДР: "За часiв НДР було iнше почуття спiльноти. Люди трималися разом. Вечорами сидiли, обговорювали проблеми. Жартували про владу. Хоча тодi це було заборонено".

Франк-Рене Брауне, журналiст газети ''Фольксштiмме'': "Я колись багато критикував НДР, але тепер мушу визнати - НДР була конструкцiєю iсторiї. Це не та республіка, яка утворилася шляхом природного розвитку суспiльства. Її створили штучно".

Берлiнська стiна. Штучний кордон штучної республiки. Саме її падiння символiзувало початок нового часу, об'єднання двох, а точнiше - одного народу. Тепер символ можна придбати на кожному кроцi за два с половиною євро. Втiм, особливо ностальгуючi громадяни його не купують. Вони надають перевагу iншим речам. Принаймнi, так твердять продавцi.

В Нiмеччинi з'явилися 3 великi торговельнi мережi, де можна придбати товари з Нiмецької Демократичної Республiки. Найбiльша з них - "Оссiферзанд" - має 50 тисяч клiєнтiв. Фiрма продає за допомогою iнтернету типовi НДРiвськi продукти харчування.

Давид Тайхерт, приватний пiдприємець, поки що торгує речами, платiвками та книжками. Для продажу їжi ще потрiбно отримати спецiальний дозвiл.

Давид Тайхерт, приватний пiдприємець: У мене клiєнти загалом з Захiдної Нiмеччини - з Гамбурга, Мюнхена, Карлсруе. Купують здебiльшого все, що пов'язане з фiгурками на НДРiвських свiтлофорах. Та плюшеві iграшки Пiтi Платч. Ну i, звичайно, майки з символiкою".

Продавець i сам залюбки вдягає футболки з символом юних пiонерiв. До речi, 20 штук таких нещодавно замовив дiдусь iз Мюнхена. Давид починав торгувати на iнтернет-аукцiонi ebay. Там - окремий портал "НДР". Можна придбати все - вiд кишенькового календарика пожежника 78 року - до радiокерованого iграшкового автомобiля та наплiчника штазi.

Штазi - служба державної безпеки - теж частина колишньої нiмецької демократичної республiки. Втiм, за нею не сумують. Хвиля НДР-ностальгiї збiглася у часi з викриттям спецагентiв. Штазi - найголовнiше, що впливало на невдоволення соцiалiстичним життям.

Рольф Кунш, колишнiй громадянин НДР: "У 98 роцi багато хто прагнув змiнити НДР. Утiм, бiльшiсть зовсiм не хотiла, аби все було, як тепер".

Давид Тайхерт, приватний пiдприємець: "У НДР всi мали роботу, соцiальнi гарантiї. А зараз велике безробiття. Люди кажуть - у НДР було по-iншому, було добре. Тому з'явилася ностальгiя".

Сентиментальнi спiвгромадяни - джерело доходiв. I не лише для торговцiв. У Берлiнi вже 3 мiсяцi триває виставка "Мистецтво НДР", всi телевiзiйнi канали показують в прайм-тайм розважальнi шоу, присвяченi Нiмецькiй демократичнiй республiцi - що колись носили, що майстрували.

Франк-Рене Брауне, журналiст газети ''Фольксштiмме'': "Як на мене, все це не вiддзеркалює реального стану речей. Проблема в iншому. Iдея соцiалiзму - сильнi, талановитi та розумнi люди мають дiлитися з тими, хто слабше за них. Соцiалiзм спирається на людину-фантом, людину - "не егоїста".

Стрiчка "Гудбай, Ленiн" закiнчується словами: "Країни, в якiй жила моя мати, насправдi нiколи не було. Але вона в неї вiрила". НДР - Країна-мiф - iснує по сьогоднi.