Новообраний президент Грузiї Мiхаїл Саакашвiлi склав присягу на вiрнiсть народовi [ Редагувати ]

25 січня новообраний президент Грузiї Мiхаїл Саакашвiлi складав присягу на вiрнiсть народовi. Але навiть у цей урочистий для нього день, деякi гостi не втрималися, аби не нагадати главi держави, що високий ступiнь довiри з боку населення може обернутися на велику проблему. Якщо цю довiру не вдасться виправдати.

У Грузiї сьогоднi два свята. Два дня народження президентiв, одне з яких тут не бажають згадувати взагалi, iнше святкують на державному рiвнi.

Колишнiй лiдер держави Едуард Шеварднадзе вiдзначає свої 76. Цього разу без особливої помпи й великої кiлькостi запрошених. Натомiсть iнше святкування - дня народження новообраного президента країни - триває по цiлiй Грузiї. Мiхаїл Саакашвiли своє сходження на найвищу державну посаду намагається закарбувати в пам'ять людей урочистiстю й помпезнiстю, яких тут ще не бачили, либонь, iз часiв СРСР.

Грузини останнiми роками вiдвикли від веселощiв, i аж два мiсяцi бурхливої післяреволюційної ейфорiї сьогоднi досягли кульмiнацiї у дводенному дiйствi пiд назвою інавгурація президента. Три вiйськовi паради в один день - це розкiш, яку дозволить собi не кожна й могутнiша за Грузiю держава. Подейкують, що сума, що її витрачено на видовище, значно перевищує сто тисяч доларiв, але лiдеровi маленької кавказької країни вельми хочеться заявити про себе на цiлий свiт.

Добре вiдомо, що останнiми роками Мiхаїл Саакашвiлi жодного разу не пропускав нагоди привiтати Едуарда Шеварднадзе iз днем народження. Проте сьогоднi в нового лiдера не було часу та й бажання не лише поздоровити "старого лиса", ба, навiть, запросити колишнього лiдера на власне свято.

Едуард Шеварднадзе, екс-президент Грузiї: "Тут менi сказали, що я не можу бути запрошеним на iнавгурацiю, бо пiшов зi своєї посади не з власної волi.  Ну що ж, тодi я запрошую всiх Вас на свiй день народження, тiльки приходьте добре попоївши, бо не маю багато харчiв".

Проте, до Шеварднадзе завiтав Держсекретар США Колiн Пауелл, що є найбажанiшiм iз понад двадцяти зарубiжних гостей теперiшнього керiвництва.

Метаморфози в поведiнцi та вчинках нового грузинського лiдера видаються дикими, адже сьогоднi вiн не бажає згадувати, як завдяки Шеварднадзе торував свiй шлях у велику полiтику, не говорить i про те, що раптом... зрадив його. У моральному планi, ще довго грузини не зможуть звикнути до такого президента. I хай би якими були веселощi й урочистостi, в очах тбiлiсцiв одне запитання "А що завтра?"

Скiнчиться свято. I складнощiв у нового лiдера стiльки, що з головою вистачить на багато рокiв. Едуард Шеварднадзе свого часу радив Саакашвiлi не розпочинати з "полювання на вiдьом", уважаючи, що ситуацiя в державi i так нестабiльна, аби розхитувати грузинський корабель. Але новий президент вiдповiв, що житиме й урядуватиме на власний розсуд. Саакашвiлi вiдверто дратує, коли його пiдозрюють у несамостiйностi i залежностi вiд порад - не стiльки екс-президента, скiльки американських помiчникiв.

Самi грузини, звичайно, за наведення ладу, але у приватних розмовах зiзнаються - чи не кожен iз них сам довго обкрадав i продовжує обкрадати власну державу, хоча би раз на мiсяць, коли треба було сплачувати податки, чи розраховуватися за комунальнi послуги. Тепер до їхнього перевиховування вiзьметься не лише власний президент, а й пiвнiчнi сусiди. Росiя вже попередила, що вiдтепер хлiб Грузiї продаватиме за свiтовими цiнами, а постачання електроенергiї залежатиме вiд того, чи припинять її крадiжки в регiонах. Обидва питання вже розглядали на надзвичайних засiданнях уряду, але навiть найжорсткiшi адмiнiстративнi заходи безсилi перед зношенiстю iнфраструктури. У вiвторок, 20 січня, Грузiя на добу взагалi залишилася без свiтла - внаслiдок аварiї на Iнгурськiй ГЕС.

Сам Саакашвiлi своєю головною метою оголосив "вiдновлення єдностi Грузiї", не пояснивши, щоправда яким чином збирається повернути до складу держави бунтiвнi автономiї. Замiсть президента це зробило керiвництво департаменту з охорони держкордону Грузiї. Генерал Давiд Гулуа пообiцяв запровадити щiльну морську облогу Абхазiї. Щоправда, для самопроголошеної республiки набагато важливiше тримати вiдкритим кордон на суходолi - а тут без допомоги Москви Тбiлiсi безсилий. Та й на заяву про морську облогу з Сухумi вiдповiли погрозою припинити постачання електроенергiї з Росiї до Грузiї, що його здiйснюють саме через абхазьку територiю. Бравий генерал не розгубився - запевнив журналiстiв, що погрози його не лякають, бо за останнi роки грузини вже звикли до енергетичних криз.

Втiм, i з союзниками Саакашвiлi не все так просто. Новий президент швидко забув, як донедавна казав, що президент у Грузiї має майже диктаторськi повноваження. Тепер йому цих повноважень замало, Саакашвiлi вимагає додаткових. Проте, на зиск розраховують iншi ключовi гравцi листопадової революцiї - Нiно Бурджанадзе та Зураб Жванiя. Згiдно з домовленiстю, вони подiлять мiж собою посади спiкера парламенту та прем'єра.

Саакашвiлi не сумнiвається, що саме його Нацiональний Рух матиме тепер бiльшiсть на виборах у парламент 28 березня, i не виключено, що в парламентi опозицiї або не буде взагалi, або вона буде дуже квола. I вже тепер є великий сумнiв, що Нiно Бурджанадзе, котра висувалася вiд демократiв, зможе впоратися з парламентом, у якому домiнуватимуть нацiоналiсти. Так само невiдомо, чи погодиться Зураб Жванiя бути дуже слабким прем'єр-мiнiстром поряд iз сильним президентом. Одного разу, ще понад рiк тому, вiн цього не стерпiв, i дехто з оглядачiв каже, що наслiдком цього i стала вiдставка Шеварднадзе.

Якщо в Грузiї за кiлька мiсяцiв станеться друга революція - то вона вже не буде оксамитовою.

26 січня новий президент вiдбуває до Брюсселя, аби дати старт полiтицi європейської iнтеграцiї Грузiї. Наслiдком переговорiв, навiть, може стати залучення країни до програми "ширша Європа" та надання їй статусу сусiда ЄС. Так само амбiтнi плани в нового лiдера у вiдносинах з найвпливовiшими на Кавказi державами - Росiєю та США. До Москви Саакашвiлi вже збирається з мiсiєю примирення, американцi самi активiзують свою допомогу Тбiлiсi. Проте, зовнiшньополiтична активнiсть Саакашвiлi поки буде вимiрюватися, головним чином, величиною зiбраних сум вiд зарубiжних спонсорiв. Поки їх дають США, але Вашингтон не приховує, що фiнансувати грузинський демократичний експеримент не збирається довго.

Кажуть, що американського фiнансування вистачить лише на 100 перших днiв пiсля iнавгурацiї. А далi доведеться вiддавати борги. Не лише фiнансовi. Адже кредит довiри виборцiв також не є незворотним.

Грузини, принаймнi, велика їхня частина, вже тепер переконанi, що видали для Саакашвiлi надто великий аванс. I бояться, що з цiєї iнвестицiї вони не дiстануть очiкуваних дивiдендiв.