Олена Цинтила: допоможіть потанцювати з Ромою [ Редагувати ]

Йому лише 21 рік. Рома поїхав на війну набратися мужності, а втратив ногу. Він не просить допомоги, не думає про лікування за кордоном. Єдине, за кого переймається, це за маму. Кореспондент "Подробиць" Олена Цинтила познайомилась з Ромою випадково і просить в своєму блозі йому допомогти.

- Про Рому Федорина дізналася випадково. Підійшов поранений боєць і, збиваючись, почав просити, мовляв, зайдіть до нашого Ромчика – йому саме ногу відрізають.

Він говорить, а тремтить голос і руки. Залишаю свій телефон. Тиждень ніхто не дзвонить. Починаю шукати сама. Все, що знаю ім’я – Ромчик і що в нього більше немає ноги.

Шукаю довго. Знайшла. Заходжу в палату, а на ліжку – підліток. Худенький, маленький, із величезними світлими очима… Йому 21, а виглядає максимум на 17. Він страшенно соромиться і постійно посміхається. Питаю, а чого ж ти на війну пішов?

- Хотів набратися мужності. Змінити свій світогляд. – відповідає Рома. І далі задумливо так. - Змінив…

Він – зв’язківець. На цій війні забезпечував зв’язок. 8 липня був за 8 км від Щастя і за 14 від Луганська.

- Це якраз обід був. Сіли обідати – почався обстріл. То потім скажуть, що "Град", а тоді просто стрільба. Так от я собі встав і через 5 секунд зрозумів, що не відчуваю ноги. І побачив багато крові збоку.

Врятувати ногу було неможливо, скажуть потім медики, - вона залишилася там, за 8 км від Щастя і за 14 від Луганська. Залишилась величезна рана.

Здається, він ще не до кінця усвідомив, що з ним зробила ця війна. Він не знає, як буде жити без правої ноги, відрізаної по самі сідниці. Ще й у селі. Та він усміхається щиро і проникливо. І каже, ніби мене заспокоюючи:

- Якось воно буде. Наберуся сил – протез поставлю.

Він не сказав слів "закордон", "ізраїль", "німеччина", "євро". Він не знає скільки вартуватиме йому іноземний протез. Його родина ще не дізнавалася. Він переймається за маму – медсестру в селі, батька, який має тимчасові заробітки і меншого братика.

Найбільше він хоче … вийти на вулицю – в палаті душно і нудно. Він ні на що не жаліється. Він дивиться своїми проникливими глибокими очима і хочеться його обняти. Міцно-міцно. А він усміхається і запитує:

- А Ви зі мною потанцюєте?

- Потанцюю

- Що, у село приїдете?

- Приїду.

 

Допоможіть мені потанцювати з Ромою

Банк «Фінанси і кредит» 4476070100942275

МФО 300937

ЗКПО 25745876

Призначення платежу: на лікування Федорина Романа