Тарас Чорновіл: Путіна не хвилює доля жителів Донбасу [ Редагувати ]

Легітимізація самої спроби виборів та підвищення протистояння лише заморожують конфлікт на Донбасі.

Байдужість Путіна щодо забезпечення окупованих територій створює для України нову задачу - уникнення гуманітарної катастрофи.

Активізація бізнесу задля вирішення цієї проблеми можлива лише після створення військового бар’єру.

Таку думку в ефірі «Чорного дзеркала» висловив політичний аналітик Тарас Чорновіл.

Псевдовибори, які відбувалися, фактично виконують кілька функцій. Путін не робить однополюсної політики, в нього завжди є кілька завдань, які він втілює. Одне із цих завдань – частково або повністю легітимізувати спроби.

Другий варіант – підвищити рівень протистояння і рівень градусу напруги для України. Далі - створити нібито якусь субструктуру, якось її оформивши, якій можна давати більше озброєння, нехай неофіційно, але яка буде володіти цім озброєнням.

Можливо Путін, плануючи всерйоз і надовго замороження конфлікту на цій території, через ці вибори хоче встановити лояльних «смотрящих», які відповідають за Донбас, через яких він буде здійснювати своє управління і їхніми руками, крім всього іншого, винищувати всіх неугодних для України.

Що в цій ситуації робити. Від себе маємо зробити належні кроки, щоб не допустити гуманітарної катастрофи. Інше питання, чи зможемо ми це робити, коли ми постачаємо електрику. Бойовики підривають вишки, стріляють по підстанціях, розстрілюють ремонтні бригади. Не так давно п’ять людей загинуло ремонтників-електриків.

Ситуація більш подібна, тільки з меншим градусом накалювання, з Кримом. Існують проблеми з Кримом із забезпеченням без сухопутного коридору. Здається, Путін вже не ризикне на нього йти: занадто великі жертви, занадто великі втрати, занадто великий результат від всього світу.

Можна вирішити проблеми, які вони собі створили на границі, зняти кілометрові черги, зробити спрощений пропуск в Джанкої, Перекопську, і пустити нормально всі фури, які будуть завозиться звідки завгодно, звідки дешевше, - з України, Білорусії, Росії.Ми можемо дати зелене світло на українському кордоні для мирних вантажів.

Але, Росія, розуміючи, що виникають проблеми в Криму, далі стримує допуск продуктів. Тому думка про те, чи буде гуманітарна катастрофа, чи не буде, чи в Криму, чи на Донбасі, Путіна особливо не хвилює. Це не та людина, це не та система влади, при якій люди мають якесь значення, якийсь зміст. Помруть з голоду, не помруть…

Тому очевидно, що по частині фактів забезпечення, без яких буде гуманітарна катастрофа, ми будемо намагатися їх реалізовувати як держава.

Постає питання в тому, чи довго ми зможемо це реалізовувати не тільки з економічних, а й з безпекових питань. За місяць, півтора, два, будь-яке забезпечення і електрикою, і газом, і всім цих окупованих територій фактично припиниться.

В цій ситуації основне питання – це думати про те, як уберегти ту лінію замороженого конфлікту від гарячої стадії. Це зовнішньополітичні питання, це зміцнення нашої армії, це сьогоднішня прекрасна операція біля донецького аеропорту.

Нам спочатку треба встановити військовий бар’єр, щоб нарешті позбутися популізму. Ми весь час говоримо «війна до переможного кінця». Це дуже красиво звучить, але всі ті ж самі, які говорять це, говорять, що ми воюємо не з терористами, ми воюємо з Росією.

Війна до переможного кінця означає парад перемоги. Парад перемоги не в Донецьку, парад перемоги на Красній площі в Кремлі. Смішно. Неможливо зараз це.