Столиця Казахстану Астана прийняла саміт СНД [ Редагувати ]
У четвер в столицi Казахстану зустрiлися глави держав-учасниць СНД та Єдиного економiчного простору. Як i планувалося, головним полiтичним питанням саммiту стало об'єднання зусиль у боротьбi з мiжнародним тероризмом. Президенти також домовилися про перехiд до системи сплати податку на додану вартiсть за принципом "країни призначення". Це має статися вже 1 сiчня наступного року. Причому подiбним чином стягуватимуть ПДВ i на природний газ, нафту та газовий конденсат. Знаковим саммiт у Астанi, схоже, став i для Вiктора Януковича. Як вiдзначила преса, по сутi його було прийнято у коло лiдерiв Спiвдружностi. Це, схоже, вiдчули навiть українськi опозицiонери. Принаймнi найбiльш вiдвертi з них вже звинуватили президентiв Росiї та Казахстану у заангажованостi та пiдтримцi на виборах лише одного кандидата - чинного прем'єра.
Головна тема саммiту в Астанi - тероризм. У режимi пiдвищеної готовностi пiд час зустрiчi президентiв працювали всi силовi структури Казахстану. Центр столицi, де проходили основнi заходи, був майже безлюдним. На вулицi Астани додатково вивели щонайменше пiвтори тисячi мiлiцiонерiв та бiльше сотнi спецавтомобiлiв. Активiзацiя спеслужб була не в останню чергу зумовлена подiями у Бесланi.
Леонiд Кучма, президент України: "Мы высказали солидарность с российским народом в противостоянии варварским терриристическим актам, которым он подвергся в последнее время. События в городе Беслане Северной Осетии мы воспринимаем как вызов не только Российской Федерации, но и всему цивилизованному миру".
Вiдтепер з тероризмом країни-учасницi СНД будуть боротися спiльно. Всiма доступними методами. Голови держав завiзували низку документiв про боротьбу з органiзованою злочиннiстю та незаконною мiграцiєю.
Особлива тема переговорiв - вiдмивання "брудних" грошей. Лихо, яке країни Спiвдружностi також долатимуть спiльно. Це була iнiцiатива українського лiдера. Адже саме тiньовий капiтал, зазначив Леонiд Кучма, фiнансує терористiв та екстремiстiв.
Потребують розв'язання i проблеми, що виникають у зонах конфлiкту на теренах СНД. Безлад у таких "гарячих точках" негативно впливає i на країни, якi з ними межують. Подiбний вплив уже встигла вiдчути на собi й Україна - коли Кишинiв заборонив пропускати вантажi, що йдуть з Приднiстров'я. I навiть українськi товари, що проходять транзитом через цю територiю.
Леонiд Кучма, президент України: "Когда Молдова в одностороннем порядке объявляет блокаду, а потом обвиняет Украину, то мы не понимаем такого соседства и партнёрства".
Реакцiя українського президента зумовлена тим, що Кишинiв, намагаючись повернути собi контроль над Тирасполем, влаштував йому справжню економiчну блокаду. Київ, за словами Леонiда Кучми, свої кордони перекривати не збирається. I взагалi, сказав український лiдер, полiтичнi проблеми не варто розв'язувати у такий спосiб. Бо вiд силових рiшень потерпають насамперед простi люди. В даному випадку - пересiчнi молдовани, українцi та росiяни, що мешкають у "закритому" Кишиневом регiонi.
Хоча нинiшнiй Самiт в Астанi називали в першу чергу антитерористичним, бiльшiсть проблем, якi намагалися вирiшити лiдери держав у Казахстанi, - суто економiчнi. Україна, розвиваючи свої стосунки з країнами Спiвдружностi, вкотре заявила про необхiднiсть формування Зони вiльної торгiвлi у форматi 12 держав. З урахуваннiм вимог Свiтової органiзацiї торгiвлi.
Леонiд Кучма, президент України: "Мы единодушны в том, что экономическое сотрудничество, включая скорейшее завершение процесса создания Зоны свободной торговли, является приоритетным направлением в деятельности в рамках Содружества. Ведь, полноценное функционирование ЗСТ - это ключ к дальнейшему развитию наших экономик и, в конечном счете, к повышению благосостояния народов наших стран".
У трохи вужчому форматi - себто ЄЕП - Бiлорусь, Казахстан, Росiя та Україна, на думку аналiтикiв, майже увiйшли в Зону вiльної торгiвлi. В Астанi затверджено перелiк з останнiх 29 документiв щодо створення правової бази цiєї Зони. Вiдтепер урядовцi "четвiрки" мають до 1 липня наступного року пiдготувати документальну базу для пiдписання Угоди.
Проте чимало країн СНД ще навiть не ратифiкували документи, якi регламентують створення цього торговельного раю на теренах Спiвдружностi. Чекають на вирiшення i проблеми в структурi управлiння цiєї органiзацiї. На Саммiтi не раз лунали заклики реорганiзувати Виконком та скасувати Економiчний Суд i Комiсiю з економiчних питань.
Нурсултан Назарбаєв, президент Казахстану: "Документы подписаны. Один подписал, другой не подписал. И вообще - никакого решения нет. Есть такой орган, как Экономический суд. Который за 12 лет принял к производству 62 дела. Рассмотрел четыре. И никто не обратил внимания на его решения. Истцы не ходят на заседания. Создано 70 разных советов, которые совершенно не работают".
Щоправда, в цiлому останнiй рiк для Спiвдружностi був вдалим. Про це свiдчать данi економiчного зростання країн-учасниць СНД. Наприклад, ВВП в середньому по Спiвдружностi вирiс на 7,2 вiдсотка, промислове виробництво - на 8 вiдсоткiв. Показники - однi з найвищих у свiтi. Не останню роль у цих економiчних перемогах, за словами Володимира Путiна, вiдiграв український президент, який головував у Радi глав держав СНД.
Володимир Путiн, президент Росiї: "Мы продвинулись в решении ряда экономических вопросов. И, в значительной степени это было достигнуто благодаря усилиям президента Украины. Его председательствованию. Мы решили ряд проблем с огранизацией работы по наиболее чувствительным направлениям, как терроризм, борьба с организованной преступностью и незаконной миграцией. И настойчивость президента Украины в решении ряда вопросов помогла нам выйти на конструктивные решения".
Поки Зона вiльної торгiвлi залишається паперовим проектом, країни пострадянського простору мають змогу потренуватися у конкретних спiльних бiзнес-програмах. Передусiм - у галузi високих технологiй, зокрема, в царинах авiацiї та освоєння космосу. В Астанi українцi запропонували створити мiжнародну аерокосмiчну корпорацiю, яка б узяла на себе будiвництво космiчного корабля багаторазового використання "Клiпер".
Пропозицiї українцiв не обмежились зоряними проектами. Леонiд Кучма нагадав про нещодавно затверджену Концепцiю iнтеграцiї транспортних систем України та Росiї. Нова програма дозволить пiдвищити обсяги взаємних перевезень i, врештi-решт, полiпшити зовнiшньоторговельний баланс двох країн. До речi, учасниками нового проекту не обов'язково мають бути тiльки Україна з Росiєю. Приєднатися до так званого єдиного транспортного простору вже запросили бiлорусiв та казахiв.
