Олександрія. Містечко, що може залишитися без шкіл [ Редагувати ]

Олександрiйськiй жiночiй гiмназiї торiк минуло 135 рокiв. Iз 1991-го, коли було прийнято рiшення про поновлення роботи цього навчального закладу, його працiвники вiдновили майже всi тамтешнi благороднi традицiї. I все було б гарно, якби не одне "але". Як кажуть самi вчителi, так сталося, що цього року гiмназiя може зникнути назавжди.

Людмила Васич, викладач Александрiйської жiночої гімназії: "Весь педколлектив, родители, ученики с октября 2002 года борется за свое существование - чтобы мы действительно существовали".

Ще минулого року тут навчалося майже 200 дiвчаток. Тi, хто вже закiнчив гiмназiю, продовжують учитися у вищих навчальних закладах.

Людмила Васич, викладач Александрiйської жиночої гімназії: "Что же случилось? В прошлом году 31 октября всем объявили, что гимназия приостанавливает свое существование в 2004 году. С того времени мы продолжаем борьбу".

Спроб зачинити дверi гiмназiї було багато. Її вiдвiдало чимало комiсiй, одна з якихось причин припинила роботу їдальнi. Дiти були змушенi приносити їжу з дому... Як кажуть учителi, вони багато разiв вiдчували на собi сильний тиск з боку керiвництва сусiднього педагогiчного коледжу - бо жiноча гiмназiя розташована саме в його примiщеннях.

Людмила Васич, викладач Александрiйської жиночої гімназії: "Недавно возглавлял областное Управление образования Гайдук Станислав Никитович, который спровоцировал конфликт. Потом он стал и.о. директора педколледжа. И не так давно весь коллектив на 2 сентября с удивлением увидел, что, пока все учителя были в отпусках, детей перевели в другие школы".

Цього року до 1 вересня їм не дали набрати перший клас. А протягом лiта всiм учням та їхнiм батькам вiдправли листи з повiдомленням про те, що гiмназiю буде закрито з 1 сiчня 2005-го. Неважко зрозумiти, чому за таких обставин iз майже двохсот учениць тут лишилося не бiльше 40-ка.

Людмила Васич, викладач Александрiйської жиночої гiмназiї: "Есть очень много причин для закрытия гимназии. Есть финансовые нарушения, трудового законодательства. Есть документы, которые подтверждают, что в 2004 году. выделялись деньги на питание в сумме 171000 гривен. Но, как я уже сказала, столовая была закрыта для того, чтобы эти деньги не были потрачены".

Цими коштами розпоряджався колишнiй керiвник Управлiння освiти Кiровоградської областi. I, коли подiї в цiєї гiмназiї стали виходити з-пiд контролю колишнього директора закладу, саме вiн очолив педколедж. Очолював би й далi, але терпiння вчителiв лопнуло, i вони пiшли пiшою ходою до Києва.

Геннадiй Могилей, голова Олександрiйської органiзацiї "Вiльнi профспiлки учителiв": "Впервые в этом году новоназначенное руководство гимназии запросило в бухгалтерии штатное расписание. И, видимо, по ошибке, оно получило еще и бюджет, в котором указывалось, что на питание и в прошлом и в этом году выделялись деньги на питание. И уже в этом году порядка 16000 выделялось фактически. А гимназия с момента своего основания ни одного дня не кормило детей за бюджетные деньги".

Такий перебiг подiй може значити й те, що цi кошти дехто використовував на власнi потреби. Так це, чи нi - мають сказати правоохороннi органи, якi, до речi, вже з'ясовують, чому закрито багатьох шкiл i дитячих садкiв в Олександрiї.

Геннадiй Могилей, голова Олександрiйської органiзацiї "Вiльнi профспiлки учителiв": Школа стала в нашем городе кульминацией закрытия учебных заведений в интересах частных лиц. Несмотря на то, что общественности сообщалось, что школы закрываться не будут, 25 июня решением горсовета были закрыты 2 учебных заведения. В том числе - детсад для детей с пониженным слухом.

Як вважають учителi, жiноча гiмназiя мала стати черговим закладом в ланцюжку закритих шкiл. Привiд залiзний: економiя бюджетних коштiв. Iмовiрно, саме тому жодного пояснення вiд мiсцевої влади немає. Проте, пiсля пiшої ходи до Києва, вчителi, якi брали участь в акцiї, припинили голодування - до 15 жовтня.

Надiя Панченко, учитель росiйської мови та лiтератури школи номер 5: "Мы очень переживаем за судьбы наших выпускников, которым придется сдавать экзамены в других школах. У нас очень много детей училось, которым родители уделяли немного внимания. Т.к. у нас небольшая школа, мы могли с ними работать индивидуально".

Це важко зрозумiти, але в декiлькох олександрiйських школах дiти навчаються в двi з половиною змiни. Тобто, заняття починаються о сьомiй тридцять ранку, а закiнчуються о сьомiй вечора. Але попри все, до недавнього часу школи продовжували закривати. Тому цим учителям, як i багатьом iншим, є чому сумувати.

Надiя Лелека, учителька початкових класiв школи номер 5: "Может быть, чувство жалости, потому что эта школа для нас была открыта всегда. Жаль, что мы здесь работаем, но не учим детей тех, которых мы хотели бы учить. Один день мы даже вели уроки на улице. Я хочу сказать, что дети очень хорошо работали на свежем воздухе, и никаких несчастных случаев не было. На следующий день нас обвинили в нарушении трудовой дисциплины. Нарушили, наверное, те, кто закрыл ее".

Керiвника Олександрiйського мiського Управлiння освiти не було на мiсцi. Вона перебувала у тижневому вiдрядженнi. Зрозумiло, що нiхто з її заступникiв не став з нами спiлкуватися. Тому ми так i не отримали вiдповiдi на запитання про те, чому саме пiд час серйозних перевiрок, пов'язаних iз закриттям шкiл, вона поїхала з мiста.

Діалог у Олександрiйському мiському Управлiнні освiти:
- Скажите, к начальнику можно попасть?
- Ее нет, неделю не будет, она в поездке.
- А далеко она уехала?
- Далеко.
- И на неделю?
- Да, на целую неделю.
- А вместо нее кто-нибудь может прокомментировать закрытие школы?
- Ну, заместители ж есть. Обращайтесь. Какое вы телевидение, откуда?
- "Интер", Киев.
- Я не знаю, присаживайтесь, ждите. Исполняет обязанности начальника Управления у нас Олена Орленiвна Полтавець , но в настоящее время она в прокуратуре. Если не верите, подойдите к кабинету.
- Верим.
- Так что не может с вами встретиться...

Багато вчителiв втратили вiру у справедливiсть. Вони не розумiють, як можуть статися неподобства, якi неможливо виправити законним шляхом. Кажуть, що попереднi керiвники знали про все. Але клопотання про їхнi проблеми залишалися без вiдповiдi. Нещодавно стало ясно, що вчителi жiночої гiмназiї не мають право отримувати пенсiю. Все це сталося завдяки тому, що гiмназiя була лише структурним пiдроздiлом сусiднього педагогiчного коледжу. Таким чином тi, хто пропрацював тут майже 12 рокiв, залишилися без пенсiї. Подейкують, щоб приховати кiнцi скоєного в гiмназiї до початку цього навчального року, вже давно прийнято рiшення про її лiквiдацiю. Пiдстава незмiнна - економiя бюджетних коштiв.

Людмила Васич, викладач Александрiйської жиночої гiмназiї: "Знание - сила". Но мы увидели, что нашему государству не нужны разумные дети. И может, не в знаниях сила, а сила у тех, у кого много денег. Потому что еще одной причиной ликвидации есть то, что мы находимся в центре города. По прогнозам специалистов, наше здание простоит еще минимум 50 лет. Есть мнение, что наше здание будут использовать не для знаний и не для силы, а для силы в другом".

За останнiй рiк, в Олександрiї лiквiдовано 5 шкiл. Дитячих садкiв - з двотисячного - в декiлька разiв бiльше.

Геннадiй Могилей, голова Олександрiйської органiзацiї "Вiльнi профспiлки учителiв": "Русскоязычная школа номер 3 была ликвидирована, а в ее помещении развернулось изготовление пластиковых окон и дверей. 21 школа, которая только была основана как начальная, уже через несколько месяцев была ликвидирована под предлогом отсутствия спроса. Теперь там развернулся компьютерный бизнес и разные вещи".

Учителiв п'ятої школи про її закриття повiдомили 30 серпня - лише за один день до початку нового навчального року. Учителям жiночої гiмназiї скоротили викладацькi години. I там, i там людям нiчого iншого не залишається, як боротися за своє iснування. Iснування там, де вони назавжди залишили частку своєї душi - у школi.

Любов Підпари нова, учителька початкових класiв школи номер 5: "Мне очень больно за то, что 3 года мы работали по программе развивающего обучения, а когда остался всего 1 год, этих детей просто разогнали. Больно за наше государство, за образование... Неужели должно быть такое отношение для детей".

До цих учителiв не пускають нiкого - анi їхнiх тепер уже колишнiх учнiв, анi батькiв. У цiєї школi дверi зачиненi. I, може бути, назавжди.

Надiя Лелека, учителька початкових класiв школи номер 5: "У меня дети уже взрослые, но я не знаю, где будут учиться мои внуки - если такими темпами будут закрываться школы, то я не знаю, где будут учиться мои внуки. А детские сады - то вообще не хватит пальцев, чтобы посчитать, сколько их закрылось".

15 жовтня. Саме цього дня мають бути остаточно вирiшенi всi болючi питання багатьох олександрiйських педагогiв. Тут уже працюють слiдчi комiсiї. I саме їм робити всi необхiднi висновки. Тi, що стосуться саме Олександрiї - маленького провiнцiйного мiстечка. Проте, скiльки в Українi ще таких мiст, мiстечок та сiл - з подiбними проблемами - лишається тiльки здогадуватися.