Індійці тримають вдома 20 тис. тонн золота [ Редагувати ]

Коли в країні економічна криза, здавайте золото до державних банків. Це - індійський рецепт порятунку економіки. Влада усіляко заохочує населення не зберігати коштовності вдома. А населення цій ініціативі усіляко опирається. Про кругообіг золота в Індії - наш наступний сюжет.

Жодної біжутерії. У Індії, коли щось блищить, це неодмінно золото. За підрахунками, у країні зберігається 20 тисяч тонн дорогоцінного металу, вартістю 700 мільярдів доларів. І все у приватних руках.

Уряд заохочує людей передавати коштовності до банків. Утім, громадяни не квапляться. Мішечок золота під подушкою для них - гарантія фінансової безпеки.

"З одного боку ми вдягаємо прикраси, коли виходимо в люди. А з іншого - інвестуємо в них. Коли моя донька виходитиме заміж, я подарую їй свої коралі", - пояснює домогосподарка Гетанджалі Агарвал.

Щоб переконати власників, банки пропонують чималі відсоткові ставки і звільняють від податків. Зібране золото передадуть ювелірам, щоб воно знову потрапило на ринок.

"Для нас дуже важливо забезпечити ротацію золота на внутрішньому ринку. Який сенс, щоб воно лежало мертвим вантажем на полиці. А так нам не доведеться імпортувати золото, будемо використовувати власне", - каже ювелір Ануп Дхар.

Після нафти, золото - другий найважливіший товар, який Індія купує за кордоном. І вже не вперше влада намагається скупити його у населення. Цього разу пропонують більше грошей. А ще - відкрили відділення збору дорогоцінних металів у сільській місцевості.

"В дев’яностих наша кампанія не була успішною. Тоді треба було здати щонайменше півкілограма золота. Зараз навіть тридцять грамів ми приймаємо і пропонуємо непогану компенсацію", - запевняє представник міністерства економіки Індії Гопал Крішна Агарвал.

Тридцять грамів - це три браслети. Деякі родини все життя збирали на такі скарби і прощаються з ними неохоче. Поки уряд вигадує нові способи врятувати економіку.